Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 червня 2020 р. справа № 520/723/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,
представника позивача - Феленка С.О.,
представника відповідача - Зекової С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Підприємства об'єднання громадян "Енерго-Спектр" Громадської організації "Харківська обласна організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (просп. Науки, буд. 36,м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 38775337) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство об'єднання громадян "Енерго-Спектр" Громадської організації "Харківська обласна організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001390501 від 21.12.2019 з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 699067,50 грн (за податковим зобов'язанням збільшено на суму 466045,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 233022,50 грн).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення №00001390501 від 21.12.2019 є протиправним та таким, що не відповідає чинному податковому законодавству України, оскільки податковим органом здійснені передчасні висновки щодо визнання заборгованості позивача перед його контрагентом безнадійною заборгованістю, наслідком чого став помилковий висновок про заниження позивачем доходів у четвертому кварталі 2018 року та відповідно збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, що доводить протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що оскаржуване рішення винесено ним з підстав, у порядку та у спосіб, визначені законом, на виконання владної управлінської функції. Проаналізувавши рух коштів та товарів по договору від 23.06.2014 № 23/006/14 за період з 01.04.2017 по 31.03.2019, контролюючим органом встановлено, що заборгованість у розмірі 2 589 140 гривень, яка існувала станом на 01.04.2017, станом на 30.06.2019 залишилась незмінною. На запит контролюючого органу від 09.11.2019 щодо надання додаткових документів відповідь позивачем не надано, у зв'язку з чим було складено акт ненадання документів до перевірки 15.11.2019 №1259/20-40-05-01-08/38775337.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи податкового органу про ненадання відповіді на їх запит є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки всі первинні документи, які підтверджують і розкривають всю суть господарських операцій за договором поставки №23/06/14 від 23.06.2014, були досліджені перевіряючими під час перевірки в повному обсязі, будь-яких заперечень щодо вказаних операцій та первинних документів зі сторони податкового органу під час вказаної перевірки не було, такі заперечення відсутні і у відзиві на позовну заяву; всі документи щодо визнання заборгованості за договором поставки №23/06/14 від 23.06.2014 р. і переривання строку позовної давності були досліджені перевіряючи під час перевірки; контролюючому органу під час перевірки були надані всі необхідні пояснення з приводу заборгованості Позивача перед ФОП ОСОБА_1 на суму 2 589 140,00 грн. в бухгалтерському обліку; вказані господарські операції в тому числі і заборгованість за ними були належним чином відображені позивачем в бухгалтерському обліку.
Позивач також зазначає, що під час перевірки від відповідача на адресу позивача надходили запити про надання пояснень та їх документального підтвердження від 05.11.2019 і від 09.11.2019, позивачем на вказані запити були надані письмові пояснення (відповіді), що підтверджується копією листів від 07.11.2019 і від 09.11.2019.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що не заперечувалось представниками сторін, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна планова перевірка Підприємства об'єднання громадян "Енерго-Спектр" Громадської організації "Харківська обласна організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (далі - ПОГ «Енерго-Спектр» «ХОО ВОІ «СОІУ») за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, за результатами якої складений акт документальної планової перевірки від 22 листопада 2019 року №862/20-40-05-01-08/38775337.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00001390501 від 21.12.2019 з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 699 067,50 грн. (за податковим зобов'язанням збільшено на суму 466 045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 233 022,50 грн.).
Доказів адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до суду не надано.
Надаючи правову оцінку висновкам, покладеним суб'єктом владних повноважень в основу спірного акту індивідуальної дії, а саме щодо того, що ідприємством «Енерго-Спектр» «ХОО ВОІ «СОІУ» порушено вимоги п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, з урахуванням п. 15 П)С)БО №15 «Дохід», внаслідок чого встановлено заниження суми доходів від будь-якої діяльності в розмірі 2589140,00 грн., в тому числі за IV квартал 2018 року 2589140 гривень, судом встановлено таке.
23.06.2014 між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ПОГ «Енерго-Спектр» «ХОО ВОІ «СОІУ» (Покупець) укладено договір поставки №23/06/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати товари, матеріали, вартість, номенклатура яких визначається в видаткових накладних (Товар).
Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі.
Розрахунок за фактично одержану партію Товару здійснюється Покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних та рахунків-фактур Постачальника (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору поставка товару - склад Покупця. Вартість послуг по транспортуванню включена у вартість товару.
Разом з Товаром Постачальник передає Покупцеві наступні супровідні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну. У разі якщо Поставка здійснюється за рахунок Покупця, Постачальник передає Покупцеві товарно-транспортні накладні (п. 4.3 Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до « 31» грудня 2020 р., а якщо жодна із Сторін не підтвердила письмово припинення дії цього Договору до дати такого припинення - він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах.
На виконання умов вказаного Договору Постачальник на користь Позивача поставив товар на загальну суму 2 589139,99 грн.
Факт поставки і отримання товару підтверджується видатковими накладними №С-0112 від 16.12.2014, №С-0116 від 29.12.2014, №С-0119 від 19.01.2015, №С-0126 від 10.02.2015, №С-0127 від 10.02.2015, №С-0128 від 10.02.2015, №С-0129 від 10.02.2015, №С-0130 від 10.02.2015, №С-0131 від 11.02.2015, №С-0132 від 16.02.2015, №С-0133 від 16.02.2015, №С-0134 від 16.02.2015, №С-0135 від 16.02.2015, №С-0136 від 16.02.2015, №С-0137 від 16.02.2015, №С-0138 від 16.02.2015, №С-0139 від 16.02.2015, №С-0140 від 20.02.2015, №С-141 від 20.02.2015, №С-0142 від 20.02.2015, №С-143 від 20.02.2015, №С-0144 від 17.03.2015, №С-0145 від 17.03.2015, №С-0146 від 17.03.2015, №С-0147 від 17.03.2015, №С-0148 від 17.03.2015, №С-0149 від 17.03.2015, №С-0150 від 17.03.2015, №С-0151 від 17.03.2015, №С-0152 від 06.04.2015, №С-0153 від 06.04.2015, №С-0154 від 07.04.2015, №С-0155 від 08.04.2015, №С-0156 від 09.04.2015.
Отриманий товар позивачем оплачено в повному обсязі не було, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість у розмірі 2 589 140,00 грн. перед ФОП ОСОБА_1 .
Позивачем на адресу ФОП ОСОБА_1 надіслано листа за №1/12 від 12.01.2017, відповідно до якого ПОГ «Енерго-Спектр» «ХОО ВОІ «СОІУ» просило Постачальника - ФОП ОСОБА_1 збільшити термін оплати за поставлений товар у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами.
У відповідь на вказаний лист від ФОП ОСОБА_1 позивачем отримано листа від 26.01.2017, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 погодився розглянути питання про надання додаткової відстрочки по сплаті вартості поставлених товарів, але після проведення звірки розрахунків.
Станом на 10.02.2017 ПОГ «Енерго-Спектр» «ХОО ВОІ «СОІУ» складено акт звірки взаємних розрахунків за Договором на загальну суму заборгованості позивача перед ФОП ОСОБА_1 на суму 2589140,00 грн. та листом №10/02/01 від 10.02.2017 вказаний акт звірки надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 .
Вказаний акт звірки підписано між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 .
Листом від 24.02.2017 ФОП ОСОБА_1 повідомив позивача про прийняття ним рішення про надання додаткової відстрочки ПОГ «Енерго-Спектр» «ХОО ВОІ «СОІУ» для погашення заборгованості у сумі 2589140,00 грн. за договором поставки №23/06/14 від 23.06.2014 до 31.03.2020 включно.
Надаючи правову оцінку таким діям позивача, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Суд зазначає, що статтею 264 Цивільного кодексу України визначено випадки, в яких перебіг позовної давності переривається. Зокрема, у частині першій вказаної статті визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. При цьому, частиною третьою цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.
До дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.».
До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд в постановах від 13.09.2019 по справі №826/735/14, від 30.07.2019 по справі №820/568/13-а, від 23.04.2019 по справі №820/5386/16.
На підставі наведеного, підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків та відповідне відображення в обліку, є діями позивача, що свідчать про визнання боргу перед ФОП ОСОБА_1 у сумі 2589140,00 грн. за договором поставки №23/06/14 від 23.06.2014, що відповідно до приписів частин першої, третьої статті 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності та він починає відраховуватись заново.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Контролюючий орган, визначаючи позивачу зобов'язання зі вказаного виду податку, виходив із визначення поняття безнадійної заборгованості, наведено у п.п.14.1.11 ПК України - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Однак, як вже встановлено судом, зазначена заборгованість не може вважатися безнадійною та оподатковуватися податком на прибуток, оскільки позивачем визнано борг перед ФОП ОСОБА_1 у сумі 2589140,00 грн. за договором поставки №23/06/14 від 23.06.2014, що свідчить про продовження строків позовної давності за вказаним договором.
Щодо аргументів відповідача стосовно ненадання позивачем відповіді на запит, суд зазначає, що відповідно до п. 85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.6 вказаної статті у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки контролюючим органом надано позивачу запит від 05.11.2019, на який позивачем у відповіді від 07.11.2019 повідомлено, що всі документи, що підтверджують взаємовідносини в рамках договору № 23/06/14 від 23 червня 2014 року, надавались в оригіналах під час перевірки, станом на сьогодні дійсно існує заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , будь-якої претензійної роботи с ФОП ОСОБА_1 не здійснювалось.
Також контролюючим органом надано позивачу запит від 09.11.2019, на який позивачем надано відповідь 09.11.2019, в якій вказано, що всі документи, що підтверджують взаємовідносини в рамках договору № 23/06/14 від 23 червня 2014 року, надавались в оригіналах під час перевірки, окрім цього надано копії договору № 23/06/14 від 23 червня 2014 року, копії видаткових накладних, картки аналітичного обліку по бухгалтерських 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період, що підлягає перевірці, по договору № 23/06/14 від 23 червня 2014 року з контрагентом ФОП ОСОБА_1 . Позивачем зазначено, що протягом 2017 року борг було визнано.
Суд зауважує, що ані в акті перевірки, ані в акті ненадання документів до перевірки від 15.11.2019 №1259/20-40-05-01-08/38775337 контролюючим органом не відображено інформацію з посиланням на підтверджуючі документи щодо визнання боргу позивача перед його контрагентом та укладення акту звірки. Такі документи контролюючим органом у позивача не запитувались.
При цьому судом встановлено із наданої до суду копії додатку №4 до акту перевірки (Узагальнений перелік документів), що первинні документи щодо господарських операцій податковим органом досліджувались вибірково, а не суцільним порядком, а саме відсутній деталізований перелік документів, що надавався до перевірки, з якого суд мав би змогу встановити, що документи на підтвердження визнання боргу позивача перед його контрагентом та укладення акту звірки позивачем до перевірки не надавались, у той час як позивач наполягає на протилежному.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний у порядку визначеної процесуальним законом судової процедури довести суду їх правомірність. При цьому податкове законодавство визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, що у аспекті незазначення у запитах контролюючого органу надання інформації позивачем про визнання боргу за спірним договором, відстрочення боргу, акту звірки тощо зумовлює неприйнятність посилань відповідача у відзиві на акт ненадання документів до перевірки від 15.11.2019 №1259/20-40-05-01-08/38775337 як на підставу для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб'єктом владних повноважень до суду не надано.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Підприємства об'єднання громадян "Енерго-Спектр" Громадської організації "Харківська обласна організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (просп. Науки, буд. 36,м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 38775337) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001390501 від 21.12.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Підприємства об'єднання громадян "Енерго-Спектр" Громадської організації "Харківська обласна організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (просп. Науки, буд. 36,м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 38775337) судовий збір у сумі 10486 (десять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 02 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Строк апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 25 червня 2020 року.
Суддя О.Г. Котеньов