Справа № 500/19/20
30 червня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі Подлісної І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
02 січня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Судом з власної ініціативи до розгляду справи притягнуто в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 ..
В судовому засіданні 24.06.2020 р. третя особа ОСОБА_2 усно заявила, що не довіряє головучій в справі Подлісній І.М. і просила надати їй час для написання письмової заяви про відві.
Суд, задовольнив клопотання ОСОБА_2 , оголосив по справі перерву до 02 липня 2020 року 11:45 год. для подання третьою особою заяви про відвід.
24.06.2020 р. через канцелярію суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючій Подлісні І.М., оскільки у неї виникають сумніви у неупередженості та обєктивності даної судді з огляду на те, що нею у 2000 році розглядалась цивільна справа предметом спору в якій була та ж сама земельна ділянка, що в даній справі. Оскільки апеляційним судом вказане рішення суду по цивільній справі у 2000 році було скасовано, то Подлісна І.М. не може розглядати дану справу.
30.06.20 р. суддею Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісною І.М. подано заяву про самовідвід.
Розглянувши заяви про відвід та самовідвід, ознайомившись зі змістом позову та доданими документами, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про відвід не підлягає до задоволення, а заяву головуючої про самовідвід необхідно задовольнити, зважаючи на наступне.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно стаття 36 КАС України, підстави для відводу (самовідводу) судді, є:
1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже сама по собі незгода сторони ОСОБА_2 з процесуальними рішеннями судді Подлісної І.М., рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, а відтак її посилання на участь Подлісної І.М. у вирішенні цивільної справи в 2000 році не може слугувати підставою для відводу.
З огляду на викладене у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючої в справі, судді Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісної І.М. слід відмовити.
30.06.2020 р. суддею Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісною І.М. подано заяву про самовідвід.
Згідно пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статей 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, які також ураховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Салов проти України" від 06.09.2005, надаючи тлумачення поняттю "неупередженість" суду, в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
За вказаних вище обставин будь-яке рішення, прийняте суддею Подлісною І.М. у адміністративній справі за №500/19/20 викликатиме сумнів у Гуменюк Л.М. та стороннього спостерігача.
Враховуючи вищенаведене та те, що для уникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді Подлісної І.М. при розгляді справи №500/19/20, з метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства і відновлення об'єктивного ставлення та довіри до суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід та відвести суддю Подлісну І.М. від розгляду даної адміністративної справи.
Керуючись статтями 36-45,241,243,248,256 КАС України, суддя
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Подлісної І.М. - відмовити.
Задовольнити самовідвід судді Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісної І.М.. та відвести від розгляду справи №500/19/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради від 25 жовтня 2019 р., визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Справу передати на повторний перерозподіл для визначення складу суду.
Ухвала за наслідками розгляду питання про самовідвід судді окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя Подлісна І.М.