15 червня 2020 р. Справа № 480/672/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника позивача Кудіна О.М.,
представника відповідача Ювченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який після збільшення вимог мотивує тим, що з постанови державного виконавця від 15.01.2020 дізнався про вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26539,26 грн. з єдиного внеску від 12.11.2019. Вважає, що вимога винесена з порушенням вимог законодавства.
Починаючи з 2003 року здійснював підприємницьку діяльність та був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У 2005 році подав до податкової інспекції заяву про припинення підприємницької діяльності. У Охтирській ОДПІ надали бланки звітності та витребували відомості з фондів соцстрахування та Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості. Надав до податкового органу довідку з управління ПФУ про відсутність заборгованості.
Станом на 2019 рік не надходило ніяких повідомлень про наявність заборгованості. Вважає, що відсутність будь-які підстави для визначення відповідачем заборгованості. З 2010 року постійно проживає у м. Харків разом з сім'єю, а тому не отримував з органів ДФС ніякої кореспонденції та не підписував ніяких документів. Заборгованість не є узгодженою, тому що про її існування йому не було відомо.
Відповідачем порушено вимоги "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відповідно до вимог цієї Інструкції відповідач зобов'язаний був сформувати вимогу у випадку наявності заборгованості, що перевищує 10 грн. на кінець календарного місяця. Відповідачем же вимога не формувалась тривалий час, а потім визначена значна сума заборгованості. При цьому у вимозі не зазначено про наявність актів перевірок. Вимога взагалі не містить посилань на підставу її винесення.
12.02.2020 відповідачем прийнято вимогу на суму 29293,44. Просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 12.11.2019 № Ф-443-51-У та вимогу від 12.02.2020 № Ф-443-51-У.
Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець. Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника станом на дату формування вимоги малась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,26 грн. Відповідно до вимог закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" саме на платників покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі нараховувати та сплачувати внесок.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) може формуватися не лише на підставі актів перевірок, а й на підставі відомостей, що містяться у інформаційних системах органу доходів і зборів. У зв'язку з унесенням у 2017 році змін до законодавства, у позивача виник обов'язок сплачувати внесок у мінімальному розмірі незалежно від подання звітності та провадження підприємницької діяльності. До вимоги включено відомості про заборгованість за 2017, 2018 та 3 квартали 2019 року. Вимога була направлена на адресу позивача та отримана особисто 29.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення. Вимогою від 12.02.2020 заборгованість зазначена у загальній сумі, з урахуванням 4 кварталу 2019 року. Просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що позивач припинив підприємницьку діяльність у 2005 році. Вимоги відповідача взагалі видано безпідставно.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що позивач дійсно подавав заяву про припинення підприємницької діяльності, але не завершив процедуру припинення та у ЄДРПОУ відсутні відомості про припинення. Вважається підприємцем до внесення відповідного запису у реєстр.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 12.11.2019 відповідачем винесено вимогу про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-443-51 у розмірі 26539,26 грн. ( а.с. 11). З копії вимоги вбачається, що її винесено на підставі даних інформаційних систем органу доходів і зборів. Таким чином, твердження позивача про відсутність у вимозі посилань на підставу її винесення є безпідставними. 12.02.2020 відповідачем винесено вимогу № Ф-443-51 на суму 29293,44 грн. (а.с. 43).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.01.2003. Місце проживання: АДРЕСА_1 . 10.02.2014 до реєстру включено відомості про позивача з відміткою про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію. Відомості про припинення позивачем підприємницької діяльності у реєстрі відсутні (а.с. 26-27).
Відповідно до повідомлення Охтирського управління ДПС у Сумській області Гребенюк С.Б. 16.02.2005 подав заяву про зняття з податкового обліку. 28.02.2008 йому видано довідку про відсутність заборгованості ф. № 22-ОПП для припинення підприємницької діяльності шляхом внесення відповідних відомостей до ЄДР (а.с. 67, 72).
Відповідно до повідомлення ГУ ПФУ в Сумській області Гребенюк С.Б. Зареєстрований в органах Пенсійного фонду України як фізична особа-підприємець з 28.01.2003. У особовій справі платника заява про припинення підприємницької діяльності відсутня (а.с. ).
Таким чином, твердження позивача про припинення ним підприємницької діяльності у 2005 році не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
Відповідно до абз. 1 п.2 ч. 1 ст. 7 зазначеного закону (у редакції на момент винесення вимоги), для платників фізичних осіб - підприємців єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Редакція закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо обов'язку платників обчислювати та сплачувати єдиний внесок у розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок незалежно від отримання ними прибутку набула чинності з 01.01.2017. З цього моменту такий обов'язок виник і у позивача, незалежно від отримання ним доходу (прибутку) від підприємницької діяльності. Саме з цього моменту відповідачем визначено борг (недоїмку) у розмірі мінімального страхового внеску.
У судовому засіданні представником позивача повідомлено, що позивач протягом 2017-2019 років за трудовим договором не працював, роботодавцем або іншою особою за нього єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачувався.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 затверджено "Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою визначено процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 4 розділу VI Інструкції у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
З копії корінця вимоги та поштового повідомлення вбачається, що вимога направлена відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, що у ЄДР зазначена місцем знаходження ОСОБА_1 як фізичної-особи підприємця: АДРЕСА_1 . Відповідно до копії поштового повідомлення відправлення отримано адресатом особисто (а.с. 38).
На підставі викладеного, суд вважає, що податкові вимоги № Ф-443-51 від від 12.11.2019 на суму 26539,26 грн. та № Ф-443-51 від 12.02.2020 на суму 29293,44 відповідачем винесені правомірно. Підстави для їх скасування відсутні, а позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-443-51 від 12.11.2019 та №Ф-443-51-У від 12.02.2020 відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 22.06.2020.
Суддя О.В. Соп'яненко