19 червня 2020 року м. Рівне №460/1831/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
З урахуванням заяви про зміну предмету позову позивач просила суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2019 №Ф-336638-50;
- скасувати нарахування єдиного соціального внеску за 2018 рік в сумі 9828,72грн та зобов'язати відповідача привести у відповідність дані в інтегрованій картці платника.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та з 03.02.2015 - пенсіонером по інвалідності ІІІ групи, загальне захворювання. 03.02.2019 позивачем було помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, в якому самостійно визначено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 9828,72грн. Позивач належить до категорії осіб звільнених від сплати за себе єдиного внеску, договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладала. З огляду на таке, правові підстави для формування і направлення вимоги про сплату боргу у відповідача відсутні.
Ухвалою суду від 03.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано відзив на позовну заяву, за змістом якого вимога про сплату боргу (недоїмки) надіслана відповідно до вимог чинного законодавства. Позивачем самостійно, у добровільному порядку подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік. Виправлення помилок у зазначеному звіті не передбачено. Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник. Враховуючи викладене, позовні вимоги є безпідставними.
Ухвалою суду від 18.06.2020 закрито підготовче провадження та постановлено розглянути справу по суті у письмовому провадженні.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.11.2017, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2017.
ОСОБА_1 є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності, третя група, загальне захворювання - пенсійне посвідчення №2159805365 від 03.02.2015.
З 02.12.2014 ОСОБА_1 довічно встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0394712 від 03.12.2014.
03.02.2019 ОСОБА_1 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, у якому самостійно визначено суму єдиного соціального внеску - 9828,72грн.
16.09.2019, на підставі вказаного звіту, Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано вимогу №Ф-336638-50 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 9828,72грн.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
16.01.2020 позивач звернулася до Державної податкової служби України із заявою, у якій повідомила про помилкове подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік. Вказала, що є інвалідом ІІІ групи, пенсіонером за віком та не виявила бажання самостійно сплачувати єдиний соціальний внесок. Просила скасувати поданий нею помилково звіт.
У відповідь на звернення Державною податковою службою України листом від 11.02.2020 за №5213/6/99-00-04-06-01-06 позивача повідомлено про те, що у разі самостійного визначення платником бази оподаткування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах, а отже, підстави для скасування звіту за 2018 рік відсутні.
Вважаючи таку вимогу контролюючого органу протиправною, позивач звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.4 ст.8 Закону №2464-VI).
Згідно з ч.ч.1-4 ст.25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Поряд з цим, ч.4 ст.4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 ч.1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дана норма кореспондує з пунктом 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі - Порядок №435), згідно з яким фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
Таким чином, за змістом наведених норм фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо такі особи є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Отже, позивач звільнена від обов'язкової сплати єдиного внеску як інвалід ІІІ групи в силу закону з дати призначення їй пенсії по інвалідності - з 02.12.2014.
Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Під час розгляду справи судом встановлено, що договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування ФОП ОСОБА_1 не укладався. Помилкове подання позивачем звіту за 2018 рік не підтверджує факту її добровільної участі у системі страхування.
Відтак, правові підстави для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2019 №Ф-336638-50 у відповідача відсутні.
Суд зазначає, що на момент формування зазначеної вимоги статус позивача, як фізичної особи-підприємця та пенсіонера ІІІ групи по інвалідності, не змінився.
Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2019 №Ф-336638-50 є протиправною та підлягає скасуванню.
Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.05.2016 за №751/28881 (далі Порядок №422).
У силу вимог Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.
У розділі VII Порядку №422 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Розділом VI Порядку №422 врегульовано порядок відображення в інтегрованій картці платника сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Таким чином, зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника відомості щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 .
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У сукупності викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 840,80грн, сплачені як судовий збір згідно з квитанцією від 10.03.2020 №10 (а.с.17).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код за ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від16 вересня 2019 року №Ф-336638-50 у сумі 9828,72грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 9828,72грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Рішення складено 19 червня 2020 року.
Суддя Дудар О.М.