Справа № 420/3283/20
30 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.10.2019 року №2538/Л-11 у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн., зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачем тим, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.10.2019 року №2538/Л-11 у виплаті йому заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн. є протиправною, оскільки посилання відповідача на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій є неспроможними, враховуючи те, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спеціальним Законом України «Про прокуратуру», а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки згідно із Законом України «Про прокуратуру» пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідне рішення про виплату доплати за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн. буде прийнято відповідно до «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 року №649.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 отримує пенсію та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії позивача у розмірі 90% від суми місячного заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12.07.2001 року №963-ІІІ, яка діяла на момент призначення пенсії. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси №133362 від 25.05.2016року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 90% від посадового окладу працівнику прокуратури Одеської області ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» у зв'язку із збільшенням посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити з 01 червня 2016року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закон №963-ІІІ від 12.07.2001 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки виданої прокуратурою Одеської області від 23.05.2016 року за №9.
Позивач зазначає, що вказана постанова виконана станом на 23.06.2016 року.
При цьому, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року по справі №520/6288/16-а апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси задоволено. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі.
Позивач також зазначає, що з 01.03.2017 року йому було здійснено перерахунок пенсії без врахування постанови Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а.
Однак, постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №520/6288/16-а заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та постанову цього ж суду від 01 березня 2017 року скасовано, а справу передано для продовження апеляційного розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі (аркуші справи 8-12).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а.
При цьому, позивач зазначає, що перерахунок пенсії з врахуванням постанови Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а позивачу здійснено з 01.08.2019 року, а не з 01.03.2017 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №2538/Л-11 від 21.10.2019 року на звернення позивача щодо пенсійного забезпечення повідомлено ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а розпорядженням від 07.10.2016 року пенсію ОСОБА_1 перераховано з 01.06.2016 року з урахуванням довідки Прокуратури Одеської області про заробітну плату від 23.05.2016 року №9, її розмір встановлено на рівні 16590,98 грн. Доплату за період з 01.06.2016 року по 31.10.2016 року в сумі 26217,50 грн. з урахуванням виплачених сум виплачено в листопаді 2016 року. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року по справі №520/6288/16-а апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси задоволено. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі. Постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №520/6288/16-а заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та постанову цього ж суду від 01 березня 2017 року скасовано, а справу передано для продовження апеляційного розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі. Постанова Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а набрала законної сили 31 липня 2019 року. Доплату за період з 31.07.2019 року по 31.08.2019 року в сумі 6917,03 грн. з урахуванням виплачених сум позивач отримав в вересні поточного року. Постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою. Відповідно до вказаного Порядку виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахунку коштів органу Пенсійного фонду України. Оскільки згідно із Законом України «Про прокуратуру» пенсії фінансуються з коштів Державного бюджету України, рішення про виплату доплати за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 буде прийнято відповідно до зазначеного Порядку (аркуш справи 7), що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що відповідно до протоколу за період з 01.06.2016 - 30.07.2019 років індивідуальний перерахунок о/р НОМЕР_2 ОСОБА_1 заборгованість за вказаний період складає 189340,97 грн.
Згідно з ст. ст. 19, 46 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 4 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 Постанови від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначений Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Відповідно до п. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11 «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.
При цьому, згідно із. п. 5, 6, 7, 8, 10 «Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 26 вересня 2018 року № 20-1, реєстр ведеться в електронному вигляді державною мовою.
Реєстраційний номер рішення суду є його ідентифікатором у реєстрі.
Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).
Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника.
Відповідальна особа вносить до реєстру наявну інформацію про рішення суду, зокрема, дата надходження рішення до боржника.
Відомості з реєстру можуть надаватися стягувачу щодо нього у вигляді витягу чи представнику стягувача на підставі документа, що підтверджує його повноваження.
При цьому, ч. 1, 2, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, порядок виплати пенсії, передбачений «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 не може змінювати принцип обов'язковості судових рішень, та не може застосовуватися з метою визначення способу та порядку виплати пенсій, що перераховані особам на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
При цьому, норми Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є актами вищої юридичної сили, ніж «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано до суду доказів, на підтвердження вчинення конкретних заходів, спрямованих на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2016 року по справі №520/6288/16-а та вчинення дій за для виплати ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн., передбачених «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, зокрема, витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою щодо виконання рішення суду по справі №520/6288/16-а, направлення на розгляд Комісії витягу з реєстру рішення суду, за яким наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тощо.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Тому, фактично відмовляючи позивачу у виплаті заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн. за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн., викладена у листі від 21.10.2019 року №2538/Л-11 є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн., викладеного у листі від 21.10.2019 року №2538/Л-11.
Враховуючи протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн., відповідач має бути зобов'язаний судом нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн.
Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання рішення суду.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправної відмови у виплаті заборгованості, зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по виплаті пенсії, тобто, зобов'язання вчинити певні дії, а не стягував певні суми з відповідача, а тому немає підстав для негайного виконання цього рішення суду.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.10.2019 року №2538/Л-11 у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн., зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладену у листі від 21.10.2019 року №2538/Л-11, у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 189340,97 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1893,41 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.