30 червня 2020 р. № 400/1694/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
1) визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2020 року №57, що старший солдат ОСОБА_1 , командир відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, 16 березня 2020 року не прибула на військову службу без поважних причин під час перебування у відрядженні до військових комісаріатів Миколаївської та Кіровоградської областей для проведення роботи по відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України, вважати такою, що самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 призупинити виплату грошового забезпечення та нарахування вислуги років з 16.03.2020 року та зняти її з усіх видів забезпечення.
2) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2020 року №57.
3) Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, що старший солдат ОСОБА_1 , командир відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 17 березня2020року.
Виплачувати: посадовий оклад в розмірі 3000 гривень на місяць, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років.
4) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 виключити з п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, що старший солдат ОСОБА_1 , командир відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 - 17 березня 2020 року.
5) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 виключити з п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, що старшому солдату ОСОБА_1 , командиру відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки
Виплачувати: посадовий оклад в розмірі 3000 гривень на місяць, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років.
6) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 внести зміни до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, що старшому солдату ОСОБА_1 , командиру відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки.
Виплачувати: посадовий оклад в розмірі 3000 гривень на місяць, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) у розмірі 110% від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами).
7) Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.03.2020 року №292 «Про стан служби військ та виконавчої дисципліни у військовій частині за березень та заходи щодо їх покращення в квітні 2020 року» за низькі показники щодо ведення відбору кандидатів на військову службу за контрактом під час роботи у військових комісаріатах дисциплінарного стягнення у вигляді «Догана»: командиру відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки старшому солдату ОСОБА_1 .
8) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.03.2020 року №292 «Про стан служби військ та виконавчої дисципліни у військовій частині за березень та заходи щодо їх покращення в квітні 2020 року» за низькі показники щодо проведення відбору кандидатів на військову службу за контрактом під час роботи у військових комісаріатах накласти дисциплінарне стягнення у вигляді «Догана»: командиру відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки старшому солдату ОСОБА_1 .
9) Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення п. 18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за порушення вимог ст. 11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України дисциплінарного стягнення у вигляді «Сувора догана» на: старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки.
10) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за порушення вимог ст. 11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України накласти дисциплінарне стягнення у вигляді «Сувора догана» на: старшого солдата ОСОБА_2 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки.
11) Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення п. 21 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за вживання спиртних напоїв, самовільне залишення військової частини, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 та за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» премії за березень 2020 року у повному обсязі:
старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки (протокол про скоєння військового адміністративного правопорушення М18/03/20-1 від 18.03.2020 року).
12) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 21 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за вживання спиртних напоїв, самовільне залишення військової частини, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 та за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» позбавити премії за березень 2020 року у повному обсязі:
старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки (протокол про скоєння військового адміністративного правопорушення М18/03/20-1 від 18.03.2020 року).
13) Визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення п. 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за самовільне залишення військової частини, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260«Про затвердження Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» премії за березень 2020 року у повному обсязі: старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки,
14) Зобов'язання військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за самовільне залишення військової частини, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкцій Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» позбавити премії за березень 2020 року у повному обсязі: старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 16.03.2020 по 18.03.2020 перебувала у відрядженні у Доманівському РВК Миколаївської області, тому правових підстав у відповідача зазначати у п.4 наказу командира № 59 від 18.03.2020, п.7 наказу № 57 від 16.03.2020 про самостійне залишення військової частини не було, тому виплата лише посадового окладу в розмірі 3000 грн. на місяць, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років без додаткових видів грошового забезпечення також є протиправним. Позивач просить скасувати п.14 наказу №292 від 25.03.2020 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді « догани», оскільки не зрозуміло за які низькі показники щодо проведення відбору кандидатів притягнуто до відповідальності. Позивач просить скасувати п.18 наказу командира № 303 від 30.03.2020, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани», оскільки вважає, що вона не порушувала ст.ст.11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а відповідачем не доведено порушення цих статей Статуту. Пункти 21,22 наказу від 30.03.2020 № 303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 та заходи щодо його покращення» двічі позбавлено премії за березень 2020 за одне правопорушення, тому наказ в цій частині є протиправним.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки пояснення позивача про знаходження її 16,17 березня 2020 у Доманівському РВК Миколаївської області спростовуються наданими поясненнями в межах службового розслідування ст.солдатом ОСОБА_3 , старшиною ОСОБА_4 , головним спеціалістом відділення офіцерів запасу і кадрів Доманівського РВК Миколаївської області Рубан Р.О., тому п.7 наказу № 57 від 16.03.2020, п.4 наказу № 59 від 18.03.2020 та позовні вимоги пп.1-6 позовної заяви задоволенню не підлягають. Дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладене на позивача п.14 наказу № 292 від 25.03.2020 прийнято правомірно, оскільки позивач агітаційну роботу за березень місяць 2020 у військових комісаріатах не провадила взагалі, оскільки перебувала у м. Черкаси, тому не було відібрано жодного кандидата для військової служби та не надано жодного рекомендаційного листа. Пункт18 наказу командира від 30.03.2020 № 303 скасуванню не підлягає, оскільки позивач жодного разу не доповіла командиру підрозділу все, що з нею сталось та стосується виконання нею службових обов'язків під час відрядження, систематично порушувала дисципліну при відборі кандидатів на військову службу під час роботи у військових комісаріатах, витрачаючи службовий час на власний розсуд. Стосовно скасування п.п.21,22 наказу № 303 від 30.03.2020 відповідач зазначає, що наказом командира від 21.05.2020 були виправлені помилки, в зв'язку з чим ст.солдата ОСОБА_1 залишено лише в переліку військовослужбовців, зазначеному у пункті наказу, у зв'язку з нез'явленням в місце відрядження та запізнення з відрядження до військової частини без поважних причин та позбавлення премії у березні місяці 2020 лише один раз саме за фактом самовільного залишення військової частини або місця служби.
Позивач у позовній заяві просила суд розглядати справу за її відсутності, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
Старший солдат ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.09.2019 року №162-РС була призначена на посаду командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки та відповідно до п.п 1.2 п. 1 наказу командира наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.10.2019 року №233 з 02.10.2019 року прийняла справи та посаду і приступила до виконання обов'язків.
Пунктом 7.1 п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2020 року №46 позивача направили у відрядження до військових комісаріатів АДРЕСА_3 для проведення роботи по відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України з 03.03.2020- 31.03.2020.
Позивач надала своє посвідчення про відрядження, яке свідчить, що вона 03.03.2020 прибула до Врадіївського РВК Миколаївської області та вибула 09.03.2020, 10.03.2020 року прибула до Южноукраїнського МВК Миколаївської області та вибула 11.03.2020 року; 12.03.2020 прибула до ІНФОРМАЦІЯ_1 та вибула 13.03.2020, 16.03.2020 прибула до Доманівського РВК Миколаївської області та вибула 18.03.2020 року.
18.03.2020 позивач прибула до військової частини НОМЕР_1 .
25.03.2020 року під особистий підпис їй було доведено, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2020 року №57(п.7), яким передбачено, що старший солдат ОСОБА_1 16.03.2020 року не прибула на військову службу без поважних причин під час перебування у відрядженні до військових комісаріатів Миколаївської та Кіровоградської областей для проведення роботи по відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України, вважати такою, що самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 . Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 призупинено виплату грошового забезпечення та нарахування вислуги років з 16.03.2020 року та знята з усіх видів забезпечення.
Відповідно до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59 старший солдат ОСОБА_1 , яка самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 - 17.03.2020 року, вважати такою, що 18.03.2020 року повернулась до військової частини НОМЕР_1 , згідно Інструкції про Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (зі змінами та доповненнями), була зарахована на продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . Виплачувати: посадовий оклад в розмірі 3000 грн. на місяць, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років.
Спірний наказ № 57 від 16.03.2020 був прийнятий командиром військової частини на підставі рапорту старшини ОСОБА_5 , в якому він доповів, що 16.03.202 під час перевірки роботи вербувальної групи було виявлено відсутність в складі вербувальної групи старшого солдата ОСОБА_1 . Також на підставі цього рапорту тво командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 приймає наказ № 249 від 16.03.2020 « Про призначення службового розслідування» з метою з'ясування причин та обставин щодо відсутності в складі вербувальної групи 16.03.2020 старшого солдата ОСОБА_1 . Наданий відповідачем суду Акт службового розслідування містить вхідний штамп 15.04.2020.
Згідно з п.15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 передбачено, що грошове забезпечення не виплачується: за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Відповідно до вищезазначеного пункту Порядку командир військової частини міг прийнятий наказ про призупинення виплати грошового забезпечення, якщо станом на 16.03.2020 було з'ясовано, що позивач була відсутня на службі без поважних причин. До складання акта службового розслідування, метою якого і було з'ясування причин відсутності позивача на службі 16,17 березня 2020 командир частини не міг приймати наказ про неприбуття позивача на службу без поважних причин та позбавляти її грошового забезпечення, тому п.7 наказу від 16.03.2020 року №57 є передчасним та його слід скасувати.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та зобов'язання скасувати п.7 наказу № 57 від 16.03.2020 є неналежним способом захисту, оскільки права позивача порушує самі спірний пункт наказу, а не дії, тому належним способом захисту суд вважає скасування спірного пункту наказу саме судом, а не зобов'язання відповідача це зробити.
Позовні вимоги в частині п.3-6 позивачем викладені в складній лексичній формі, тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне із п.4 наказу № 59 від 18.03.2020 виключити словосполучення стосовно того, що позивач «самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 17 березня 2020», оскільки ці висновки були зроблені передчасно. У рапорті ОСОБА_5 було зазначено тільки про відсутність позивача 16.03.2020 у складі вербувальної групи, про відсутність позивача на службі 17.03.2020 рапорт ніяких застережень не містить.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» розділом VІ п.п.1,5 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки. Розділом ХVІ п.1,3 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Відтак, надбавка за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу, а питання щодо приміювання вирішується на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків. Питання виплати надбавки та приміювання віднесено до дискреційних повноважень командира військової частини, тому суд не може перебирати на себе обов'язки командира військової частини та зобов'язати внести зміни до п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, про виплату щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) у розмірі 110% від посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , тому п.6 позовних вимог задоволенню не підлягає.
Згідно п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №292 «Про стан служби військ та виконавчої дисципліни у військовій частині за березень та заходи щодо їх покращення в квітні 2020 року» від 25.03.2020 за низькі показники щодо проведення відбору кандидатів на військову службу за контрактом під час роботи у військових комісаріатах на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «Догана».
Позивач обґрунтовує протиправність спірного наказу тим, що незрозуміло, які критерії були обрані командуванням військової частини НОМЕР_1 для оцінки результатів її роботи у відрядженні, а також не зрозуміло за які низькі показники при відборі кандидатів притягнуто її до дисциплінарної відповідальності у вигляді «Догана», а тому зазначений вище пункт наказу є протиправним.
Відповідач у відзиві зазначає, що старший солдат ОСОБА_1 , командир відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, була включена разом зі старшим пожежним пожежного взводу старшим солдатом ОСОБА_3 до вербувальної групи. Завданням вербувальної групи були агітація та відбір кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України серед військовозобов'язаних у військкоматах Миколаївської та Кіровоградської областей. За результатами проведеної позивачем агітаційної роботи за березень місяць 2020 року у військових комісаріатах м. Первомайська, м. Южноукраїнськ, смт. Криве Озеро, смт. Арбузинка, смт. Добровеличківка, смт. Врадіївка та смт. Доманівка. Позивач агітаційну роботу, яка була метою відрядження відповідно до вищезазначеного наказу командира, не проводила, оскільки перебувала у м. Черкаси, та, як наслідок, не було відібрано жодного кандидату для військової служби та не надано жодного рекомендаційного листа.
Суд зазначає, що при оцінці наданих відповідачем письмових доказів, суд не приймає до уваги висновки службового розслідування, які затверджені актом службового розслідування від 15.04.2020, оскільки суд оцінює спірні накази ретроспективно, а на час їх складання з 16.03.2020 по 30.03.2020 висновків службового розслідування ще не було.
Статтею 83 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» встановлено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтею 84 даного Закону встановлено необов'язковість проведення службового розслідування, яке проводиться лише з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (ст.86 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 87 даного Закону дисциплінарне стягнення, у разі не проведення службового розслідування, має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.
Спірним наказом до позивача застосована відповідальність « за низькі показники щодо проведення відбору кандидатів на військову службу за контрактом під час роботи у військових комісаріатах» .
Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що ні сам наказ, ні відзив, ні додані відповідачем до відзиву докази не містять будь-яких даних стосовно того, в чому полягає склад дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом.
Громадський порядок позивач не порушувала, тому виходить , що вона порушила військову дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Яку саме норму порядку або правил, встановлених статутами Збройних Сил України або іншим законодавством України порушила позивач відповідач не зазначив.
Також відповідачем не надано доказів вини позивача, як складової дисциплінарного правопорушення. Відповідачу необхідно було довести суду про наявність причинного зв'язку з низькими показниками щодо проведення відбору кандидатів на військову службу та порушенням військової дисципліни позивачем.
Позивач просить визнати протиправними дії щодо накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани накладеної наказом № 292 від 25.03.2020 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п.14 наказу №292 від 25.03.2020, але права позивача порушені спірним пунктом наказу, а не діями відповідача, тому належним способом захисту буде скасування спірного пункту наказу, а не зобов'язання це зробити відповідача.
Відповідач не довів суду, що п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №292 «Про стан служби військ та виконавчої дисципліни у військовій частині за березень та заходи щодо їх покращення в квітні 2020 року» від 25.03.2020 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «Догана» є правомірним, тому його слід скасувати.
Пунктом 18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» від 30.03.2020 за порушення вимог ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на старшого солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «Сувора догана».
Стаття 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначає, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
- свято і непорушно додержуватися Конституції У країни та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; берегти державне майно;
- дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
- поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
- бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
- вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
- додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Позивач у позові зазначає, що вона, як військовослужбовець, виконує службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених їй за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, тому п. 18 наказу вважає протиправним, оскільки не зрозуміло, за які саме порушення вимог ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «Сувора догана».
Відповідач у відзиві зазначає, що дане дисциплінарне стягнення накладено на позивача на підставі рапорту командира дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2020 «Про результати за напрямками діяльності дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 станом на 25 березня 2020 року».
Згідно зазначеного рапорту командира дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , командир відділення пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, старший солдат ОСОБА_1 , в порушення зазначених вище норм Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» під час зазначеного відрядження, жодного разу не доповіла командиру підрозділу про все, що з нею сталося та стосується виконання нею службових обов'язків під час відрядження. Позивач систематично порушувала дисципліну при відборі кандидатів на військову службу під час роботи у військових комісаріатах, витрачаючи службовий час на власний розсуд.
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани» став рапорт від 24.03.2020, але він взагалі не містить виклад будь-яких фактичних обставин, доказів, що позивач допустила порушення ст.ст.11,12,16 Статуту, в чому полягає склад дисциплінарного правопорушення, що позивач не зробила, про що не доповіла, але повинна була зробити відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач не надав суду доказів якими підтверджується систематичне (два раза та більше ) порушення дисципліни. П.18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» від 30.03.2020 є необґрунтованим та таким, що не підтверджує, що позивач допустила порушення військової дисципліни, тому його необхідно скасувати.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо накладання дисциплінарного стягнення п.18 наказу від 30.03.2020 № 303 та зобов'язання військову частину скасувати наказ задоволенню не підлягають, оскільки є неналежним способом захисту, оскільки права повивача порушуються саме спірним пунктом наказу, який суд вважає за необхідно скасувати.
Відповідно п. 21 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за вживання спиртних напоїв, самовільне залишення військової частини, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за ч. З ст. 172-20 та за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» позбавлено премії за березень 2020 в повному обсязі.
Пунктом 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від
року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» за самовільне залишення військової частини, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» позивача позбавлено премії за березень 2020 року у повному обсязі.
Наказом командира військової частини № 440 від 21.05.2020 внесені зміни до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 30.03.2020 № 303 та п.21 та 22 викладені в іншій редакції, а саме п.21 спірного наказу взагалі не стосується позивача у справі, її прізвище з порушників за зловживання спиртних напоїв виключено. Відповідач самостійно виправив допущені ним порушення, спірний пункт 21 наказу № 303 не порушує права позивача, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії військової частини та скасування п.21 наказу № 303 від 30.03.2020 задоволенню не підлягають.
Пункт 22 спірного наказу стосовно позивача не змінив первісну редакцію та передбачає позбавлення позивача премії за березень 2020 на підставі п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкцій про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Але право командира військової частини позбавляти військовослужбовців премії повністю: за невихід на службу без поважних причин було передбачено п.31.6 Наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008, який втратив чинність з 20.07.2018, в зв'язку з прийняттям Наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018, В Наказі №260 від 07.06.2018 є розділ ХVІ п.5, яким передбачено, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Оскільки суд дійшов висновку, що п.7 наказу № 57 від 16.03.2020, яким визначено, що старший солдат ОСОБА_1 є такою, що самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 , належить скасувати, а п.22 спірного наказу є похідним від п.7 наказу № 57 від 16.03.2020, тому його теж належить скасувати.
Відтак, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії військової частини щодо прийняття п.22 наказу № 303 від 30.03.2020 та зобов'язання військову частину скасувати цей пункт наказу задоволенню на підлягають, оскільки спірний пункт наказу скасовано судом, а зобов'язання скасувати п.22 спірного наказу та визнання протиправними дії щодо прийняття п.22 спірного наказу є неналежним способом захисту .
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2020 року №57.
3. Визнати частково протиправним та скасувати п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, в частині словосполучення « самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 17 березня 2020року».
4. Визнати протиправним та скасувати п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.03.2020 року №292 «Про стан служби військ та виконавчої дисципліни у військовій частині за березень та заходи щодо їх покращення в квітні 2020 року».
5. Визнати протиправним та скасувати п. 18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення».
6. Визнати протиправним та скасувати п. 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення».
7. В решті позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України, п. 3 розділу Прикінцевих положень КАС України, п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко