30 червня 2020 р. Справа № 400/1315/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056
про:скасування постанови від 25.02.2020р. ВП № 61108248 про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач, ВПВР) про скасування постанови про накладення штрафу від 25.02.2020 року ВП № 61108248.
Ухвалою від 26.03.2020 року суд відкрив провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що штраф за невиконання судового рішення державним виконавцем застосовано безпідставно, оскільки ГУ ПФУ, як боржником, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі № 400/387/19 в межах наявних у ГУ ПФУ повноважень. Пенсія є періодичним платежем, виплата якої не обмежена у часі. Сума доплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 15.04.2019 року буде виплачена пенсіонеру відповідно до Постанови № 649.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвала про відкриття провадження від 16.04.2020 року та повістка-повідомлення 23.04.2020 року відповідачем отримані. Клопотань щодо відкладення розляду справи від ВПВР до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року у справі № 400/387/19 зобов'язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, та виплатити відповідну суму різниці.
На виконання зазначеного рішення Миколаївським окружним адміністративним судом 11.05.2019 року видано виконавчий лист. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - три роки.
Виконавчий лист пред'явлений стягувачем ( ОСОБА_1 ) до виконання до ВПВР.
30.01.2020 року головним державним виконавцем ВПВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61108248 по примусовому виконанню виконавчого листа від 11.05.2019 року у справі № 400/387/19. У постанові про відкриття виконавчого провадження держаним виконавцем боржнику (ГУ ПФУ) був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду - десять робочих днів.
ГУ ПФУ листом від 11.02.2020 року № 1400-0801-8/36054 повідомило ВПВР, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року у справі № 400/387/19 ГУ ПФУ 16.04.2019 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2015 року. Після перерахунку пенсії після її перерахунку склав 9962,94 грн. Загальний розмір доплати по перерахунку за рішенням суду з 01.01.2018 року по 30.04.2019 року склав 22777,20 грн. ОСОБА_1 отримує пенсію за рахунок коштів Державного бюджету України. 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (далі та раніше за текстом - Постанова № 649), якою встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних витрат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюються відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою. Суму доплати за період з 16.04.2019 року по 30.04.2019 року ОСОБА_1 отримав у травні 2019 року. Таким чином, сума доплати за первод з 01.01.2018 року по 15.04.2019 року у розмірі 21828,15 грн. буде виплачена відповідно до Постанови № 649.
Постановою головного державного виконавця ВПВР від 25.02.2020 року в рамках виконавчого провадження № 61108248 по примусовому виконанні виконавчого листа від 11.05.2019 року у справі № 400/387/19, винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ штрафу у розмір 5100,00 грн.
Оскаржувана постанова про накладення штрафу вмотивована тим, що боржником (ГУ ПФУ) виконавчий документ не виконано в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у сумі 21828,15 грн.
Не погорджуючись з постановою ВПВР, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючі рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404), за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України № 1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ на виконання рішення суду здійснено перерахунок ОСОБА_1 та частково виплачено різниці між отиманими сумами пенсії та перерахованою пенсією.
Відповідно до п. 1 Постанови № 649, порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно п. 3 та 4 Постанови № 649 боржник (жа нормами п. 2 Постанови № 649 - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (п. 10 Постанови № 649).
ОСОБА_1 отримає пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 01.01.1992 року № 2262-ХІІ.
Згідно пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, завтвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України)
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення позивачем можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 826/721/16 (адміністративне провадження № К/9901/12499/18).
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 1 не довів суду правомірності накладення штрафу на позивача. Натомість ГУ ПФУ надано достатньо доказів в підтвердження правомірності його дій та вчасного виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 34889877) - задовольнити.
2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.02.2020 року ВП № 61108248 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.06.2020 року.
Суддя О.В. Малих