Іменем України
"01" грудня 2009 р. справа № 5020-2/318
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”
(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Приватного підприємства „Марія”
(99029, м. Севастополь, вул.Шабаліна, 6 )
про стягнення заборгованості у розмірі 2029,90 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача -Ірхін М.Ю., довіреність №19054/0/2-08 від 25.12.2008,
відповідача - не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі -Позивач) звернулося до суду з позовом Приватного підприємства „Марія” (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості з активного споживання у розмірі 2029,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 5106 від 18.05.2006, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення (а.с. 31)
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не значиться” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (у відповідних редакціях) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у відповідних редакціях) (далі - Правила).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
18.05.2006.2008 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник) та приватним підприємством „Марія” (Споживач) укладений договір № 5106 на поставку електричної енергії (далі - Договір) (а.с. 11-14), який відповідно до умов пункту 9.4 Договору був продовженим на наступні періоди.
Згідно з умовами Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію для забезпечення електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 20 кВт. Платник, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно умов Договору.
Відповідно до пунктів 2.3.2- 2.3.3 Договору Споживач, зокрема, зобов'язався:
- дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 Договору;
- сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами Додатку №6 „Порядок розрахунків”.
Згідно з Додатком №6 до Договору „Порядок розрахунків” розрахунковим вважається період з 20 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.
Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 банківських днів з дня виписки рахунку.
Споживач здійснює оплату спожитої електроенергії плановими платежами, строк остаточного розрахунку -25 число календарного місяця.
Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались відповідачем, позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 12.05.2009 по 28.09.2009 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.
Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, у результаті чого у нього утворилася заборгованість по оплаті за спожиту активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 2029,90 грн.
Докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором № 5106 від 18.05.2006, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості з активного споживання -2029,90 грн. такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства „Марія” (99029, місто Севастополь, вул. Шабаліна, 6, код ЄДРПОУ 32520980, р/р 26007039600001 у СФ АКИБ „Укрсіббанк, МФО 824588) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) вартість активного електроспоживання у розмірі 2029,90 грн. (дві тисячі двадцять дев'ять грн 90 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з приватного підприємства „Марія” (99029, місто Севастополь, вул. Шабаліна, 6, код ЄДРПОУ 32520980, р/р 26007039600001 у СФ АКИБ „Укрсіббанк, МФО 824588) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) державне мито у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 07.02.2009.