про повернення позовної заяви
26 червня 2020 року справа № 340/1909/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Кропивницького районного відділу ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), вул. Преображенська,2, м. Кропивницький,25006
про скасування постанов, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1)поновити строк на оскарження постанов;
2)визнати незаконною та скасувати постанову Кіровоградського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 12.09.2016 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 62773,91 грн.;
3) визнати незаконною та скасувати постанову Кропивницького районного відділу ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.04.2020 року про відкриття провадження у ВП №61744695.
Пред'явлена позовна заява ухвалою суду від 17.06.2020 року була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
25.06.2020 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що про постанову, датовану 12.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, на підставі якої 09.04.2020 року заступником начальника Кропивницького районного відділу ДВС Південно - Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Дніпро) Когадько Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62773,91 грн. стало відомо 04.06.2020 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61744695.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Слід зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи Стаббігс та інші проти Великобританії рішення від 21.02.1986 справа, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року).
На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, з електронної бази «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №340/744/20 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 62773,90 грн. у виконавчому провадженні №37486932.
Так, з матеріалів адміністративної справи №340/744/20, які містяться у відсканованому вигляді в системі «ДСС» встановлено, що 06.08.2009 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області прийнято рішення по справі №2-502/2009, яким суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", від імені якого діє Кіровоградська філія АБ "Укргазбанк" кредитну заборгованість в сумі 78441,49 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.06.2009 становить 597049,56 грн. та 30689,50 грн.
19.08.2009року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист по даній справі.
10.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції, відповідно до ст.ст.17,19,20,25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37486932 з виконання виконавчого листа №2-502/2009 від 19.08.2009р., виданого Кіровоградським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ "Укргазбанк" в сумі 627739,06 грн.
Відповідно до розпоряджень, державним виконавцем прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на погашення виконавчого збору.
Виходячи з вищенаведених процесуальних приписів, не приймаються до уваги посилання позивача на те, що часом, з якого відраховується строк звернення до суду, є момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (04.06.2020р.).
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про наявність у позивача об'єктивної неможливості звернутися до суду протягом визначеного законодавством десятиденного строку позивачем у клопотанні не зазначено.
Крім того, згідно з положеннями ч.1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд при прийнятті рішення враховує віднесення законодавцем адміністративних справ щодо оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби (ст. 287 КАС України) до категорії термінових адміністративних справ, щодо розгляду яких встановлені скорочені процесуальні строки (зокрема, десять днів на подання адміністративного позову та десять днів на розгляд судом справ цієї категорії).
З огляду на зазначені обставини, позивач пропустив передбачений Кодексом адміністративного судочинства України десятиденний строк звернення до суду, для оскарження постанови від 09.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження та про оскарження постанови від 12.09.2016 року та ним на виконано вимоги ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, а саме не надано доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 340/1909/20, як необґрунтоване, задоволенню не підлягає, а адміністративний позов - підлягає поверненню.
Крім того, вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко