про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2020 року м. Київ № 320/5358/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міськрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного державного виконавця Скрід Юлії Михайлівни, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
25 червня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міськрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного державного виконавця Скрід Юлії Михайлівни, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує постанову головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міськрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрід Юлії Михайлівни від 24 лютого 2020 р. у виконавчому провадженні № 59866817 про арешт коштів боржника, разом з тим звернувся до суду 25 червня 2020 р., тобто після закінчення десятиденного строку на звернення з такою позовною заявою.
При цьому, ОСОБА_1 не обґрунтовує у позовній заяві підстав пропущення строку та не зазначає підстав для їх поновлення, крім того не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.
Дослідивши наявні матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржувану постанову отримала своєчасно, а саме: 24 лютого 2020 р., що підтверджується оригіналом оскаржуваної постанови та доданого до неї листа.
Із урахуванням викладеного суддя дійшов висновку щодо необхідності залишення даної позовної заяви без руху з наданням часу ОСОБА_1 для подання документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.).
Позовна заява містить 1 вимогу немайнового характеру.
На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 не було долучено до матеріалів справи копію квитанцію про сплату судового збору.
Суддя зазначає, що судовий збір сплачено не в повному обсязі. Так, за звернення до суду ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (а саме: 1 вимогу немайнового характеру х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 840 грн. 80 коп.).
Разом з тим, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання обгрунтоване тим, що заробітна плата є єдиним джерелом її доходів, але державним виконавцем накладено арешт на рахунок, на який зараховується заробітна плата.
При вирішенні цього питання суддею враховано таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Суддя звертає увагу, що наведена позивачем обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Так, суд зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів, що заробітна плата на рахунках у двох різних банках, на які накладено арешт, є її єдиними відкритими рахунками, на які ОСОБА_1 отримує нарахування заробітної плати та відсутні інші доходи.
При цьому також відсутні докази того, що заявник не має інших джерел доходів, окрім заробітної плати.
Суддя звертає увагу, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суддя зазначає, що ОСОБА_1 не включене до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
За таких обставин, суддя вважає, що наведені обставини в обґрунтування звільнення від сплати судового збору є недостатніми, а отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви, текст якої буде містити підстави та обґрунтування пропуску строку на звернення до суду, визначеного ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності - клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та докази щодо дати отримання позивачем оскаржуваної постанови (конверт тощо);
- оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міськрегіонального управління Міністрерства юстиції (м. Київ), Головного державного виконавця Скрід Юлії Михайлівни, про визнання протиправною та скасувати постанову, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Журавель В.О.