30 червня 2020 року справа №320/1544/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити 100% підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) позивачу було підвищено з 01.01.2018 розмір пенсії, однак виплата суми підвищення пенсії здійснюється поетапно, а саме: у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50%, а у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо відтермінування виплати підвищення пенсії суперечать вимогам статті 52 Закону №2262, якою передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою.
Крім того, позивач наголосив на тому, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1,2 Постанови №103, якими була закріплена поетапна виплата суми підвищення пенсій, що, за твердженням позивача, свідчить про правомірність його вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, щоз 01.01.2018 позивачеві був перерахований розмір пенсії та відповідно до положень Постанови№103сума підвищення виплачується поетапно: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 1 січня 2020 - 100%.
Відповідач наголосив, що Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій, при цьому право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців делеговано Кабінету Міністрів України Законом №2262.
Також відповідач зазначив, що визнання рішенням Окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №№826/3858/18 протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови №103 не повинно братись до уваги, оскільки ця обставина не існувала на час виникнення спірних правовідносин. При цьому, відповідач зауважив, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804) установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262 до 01.03.2018 та перерахованих з 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ №704 здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо поетапної виплати підвищення пенсії не можуть вважатися протиправними.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Московським РУГУ МВС України в місті Києві, 27.05.1997 (а.с.6-8).
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), Постанови №103 та виданої Фінансово-економічним управління Служби безпеки України довідки про розмір грошового забезпечення від06.04.2018 №31/3/2-132м/183 було здійснено перерахунок пенсії позивача, який з 01.01.2018дорівнює 6186,00 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 4528,08 грн. та підвищення у розмірі 1657,92 грн. (50% від загальної суми підвищення пенсії - 3315,84 грн.).
Згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 підвищення пенсії позивача складає 3315,84 грн., з яких виплачується:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 1657,92 грн.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 2486,88 грн.;
- з 01.01.2020 - щомісячно 100% підвищення: 3315,84 грн.
Головне управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, розглянувши заяву позивача про перерахунок пенсії, листом від 31.01.2020 №1000-0235-8/3945 повідомило, що у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не вказано порядок проведення виплати перерахованої пенсії, її виплата проводиться відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", зокрема, установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною та аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Виплата пенсій з 2020 року, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" з врахуванням 100% суми підвищення станом на 01.03.2018.
Відповідач зазначив, що пенсія виплачується в повному розмірі, підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с.10-12).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо поетапної виплати підвищення пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262, відповідно до якого законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262 встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уразі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704"Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Згідно з пунктом 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) вирішено проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як було вказано вище, відповідачем на підставі зазначених нормативно-правових актів було здійснено перерахунок пенсії позивача, після якого сума підвищення складає 3315,84 грн., виплата якої здійснюється поетапно:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1657,92 грн.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 2486,88 грн.;
- з 01.01.2012 100 % щомісячно від підвищення - 3315,84 грн.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Статтею 370 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, безумовна протиправність дій відповідача щодо виплати позивачеві підвищення пенсії за постановою КМУ №103 не у повному обсязі (з поетапним розстроченням такої виплати) з 05.03.2019 підтверджується тим, що з цієї дати пунктпостанови КМУ, який передбачав таке розстрочення та яким керувався орган Пенсійного фонду України, був визнаний протиправним та нечинним.
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача у період з 01.01.2018 по 04.03.2019 включно, суд зазначає, що частиною третьою статті 52 Закону №2262 закріплено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Суд зазначає, що жодною нормою Закону №2262, який у спірних правовідносинах є спеціальним нормативно-правовим актом, та нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено можливість виплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Слід зазначити, що частина четверта статті 63 Закону №2262 надає Кабінету Міністрів України повноваження визначати умови, порядок та розмір перерахунку пенсії, але не її виплати.
При цьому, "виплата пенсії" та "перерахунок пенсії" є різними правовими категоріями, що підтверджується навіть їх закріпленням в різних розділах Закону №2262 (Розділ VII та Розділ VIII).
Аналогічна правовий висновок був викладений Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83494363), яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -88601598).
Так, Верховний Суд зазначив, що законодавець розмежував поняття "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії" та "порядок перерахунку пенсії", а системний аналіз статей 51,52,55,63 Закону №2262 свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії".
Верховний Суд зауважив, що як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з цим Верховний Суд зазначив, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, правовий висновок Верховного Суду, викладений у вищевказаній постанові, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Суд зауважує, що у період дії постанови №103 (з 01.01.2018 по 04.03.2019 включно) Кабінет Міністрів України встановив не лише умови, у порядок та розмірперерахунку пенсій, а й змінив порядок виплати пенсій, у той час як такі повноваження йому Законом №2262 надані не були.
Наведене свідчить про те, що пункт 2 постанови №103, яким закріплена поетапна виплата підвищеної пенсії, у період його дії прямо суперечив правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме: статті 52 Закону №2262, у зв'язку з чим на підставі частини третьої статті 7 КАС України не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Зазначена Постанова КМУ №804 набрала чинності 04.09.2019.
Суд зазначає, що прийняття даної постанови, якою закріплюється виплата підвищеної пенсії у 2019 році у розмірі 75%, не повинно впливати на процес виплати позивачу підвищеної пенсії, оскільки ця постанова так само прямо суперечить правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме: статті 52 Закону №2262, у зв'язку з чим на підставі частини третьої статті 7 КАС України не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
При цьому, суд критично ставиться до тверджень відповідача про правомірність його дій з огляду на відсутність у рішенні у справі №826/3858/18 вказівки на порядок здійснення перерахунку.
Так, суд зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Постановою №45. Підстави ж здійснення перерахунку пенсії обумовлені прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, та встановлює розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
При цьому, під час виплати підвищення пенсії відповідач має керуватися загальною нормою статті 52 Закону №2262, яка передбачає виплату пенсії загальною сумою.
Крім того, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в ухвалі від 16 грудня 1974 року щодо прийнятності заяви №6849/72 у справі "Мюллер проти Австрії" ("Christian Muller v. Austria"), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" ("Gaygusuzv. Austria") від 16 вересня 1996 року, у якому вказано, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
У пункті 41 рішення ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України" (заява №10441/06) Суд зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено правона соціальні виплати, обумовлені або необумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першогопротоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.
Таким чином, право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції і відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення.
У рішенні "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року Суд зазначив, що позбавлення власності можливе тільки при виконанні певних вимог. Суд вказує у своєму рішенні, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
У свою чергу Суд зазначає, що вимога законності, яка випливає з Конвенції,означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що під час розгляду цієї справи судом було встановлено, що поетапна виплата відповідачем суми підвищеної пенсії на підставі пункту 2 постанови №103 суперечила статті 52 Закону №2262, у даному випадку наявне незаконне втручання держави у мирне володіння позивачем майном, що свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та такими, щопідлягають задоволенню, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача по зменшенню виплати належної йому перерахованої пенсії та зобов'язання відповідача відновити порушене права шляхом виплати підвищення пенсії у повному обсязі (100%).
Також суд зауважує, що зобов'язання відповідача виплатити позивачеві суми підвищеної пенсії у повному обсязі не є втручанням у здійснення ним дискреційних повноважень з огляду на таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Однак, оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, оскільки, по-перше, сума підвищення пенсії була вже нарахована органом Пенсійного фонду України, а по-друге, виплата пенсії у повному обсязі загальною сумою прямо передбачено статтею 52 Закону №2262.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №20554 від 19.02.2020 (а.с.21).
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, становить 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01 січня 2018 року 50% суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 року 75% суми підвищення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40) здійснити виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01 січня 2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.