ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" червня 2020 р. справа № 300/379/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Костюк О.С.,
за участю: представника позивача - Тугай І.М., представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС від 27.12.2019, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС від 27.12.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю накладання на позивача штрафу згідно абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України), оскільки позивачем не створювались перешкоди інспекторові праці і не вчинялись дії по недопущенню інспектора до перевірки, постанова про накладання штрафу складена з порушеннями чинного законодавства, а також позивачу не було відомо про дату розгляду справи про накладання штрафу .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом осіб у судовому засідання.
17.04.2020 позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 27.12.2019 №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС до вирішення справи по суті.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2020 задовольнив заяву позивача та зупинив стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС від 27.12.2019- до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі (а.с.118-120).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив відзив на адміністративний позов та заяву про розгляд справи без участі представника.
У відзиві на позовну заяву відповідач щодо задоволення позову заперечив (а.с. 33-39). В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що позивач допустив порушення вимог трудового законодавства, зокрема, ним не надано жодних документів для забезпечення можливості проведення інспекційного відвідування, та які у відповідності до вимоги від 12.11.2019 витребовувались у нього. Як наслідок інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ІФ 1775/1670/АВ від 18.11.2019 та акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) №ІФ 1775/1670/АВ від 18.11.2019, у якому зафіксовано порушення статті 259 КЗпП України, що проявилось у створенні перешкод при проведенні позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування. Представник відповідача зазначив, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області під час прийняття оскаржуваної постанови діяло в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просив відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно наказу №1353-Д від 06.11.2019 та направлення №15-10/6503 від 06.11.2019 інспектори праці ОСОБА_2 та Білоголовський Олександр Іванович були направленні для проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 щодо дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Термін дії направлення на перевірку з 11.11.2019 по 18.11.2019 (а.с. 42, 43).
12 листопада 2019 року інспектором праці Винник Н.В. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ІФ 1775/1670/НД/АВ, яким зафіксовано здійснення спроби проведення інспекційного відвідування позивача та зазначено причину неможливості здійснення такого - відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцем знаходження (а.с. 45, 46).
12 листопада 2019 року інспектором Винник Н.В. складена вимога про надання/поновлення документів №ІФ 1775/1670/ПД, якою зобов'язано позивача у строк до 16 год. 00 хв. 15 листопада 2019 року надати документи, необхідні для інспекційного відвідування (а.с. 44).
Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ІФ 1775/1670/НД/АВ та вимога про надання/поновлення документів №ІФ 1775/1670/ПД містить інформацію про те, що вказані документи складені у відсутності позивача чи уповноваженої ним особи та направлення примірника вимоги та акту об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення №7601864017842.
Суд зазначає, що доказів вручення вказаних документів позивачу відповідачем суду не надано.
Натомість представником позивача подано суду інформацію АТ «Укрпошта», якою підтверджується вручення вказаної кореспонденції 14.11.2019 (а.с. 72, 73).
18 листопада 2019 року інспектором праці Винник Н.В. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ІФ 1775/1670/АВ, яким зафіксовано здійснення спроби проведення інспекційного відвідування позивача та зазначено причину неможливості здійснення такого - ненадання для ознайомлення документів, а саме невиконання пунктів 1-7 вимоги від 12.11.2019 (а.с. 47, 48).
18 листопада 2019 року інспектором праці Винник Н.В. та інспектором праці Білоголовським О.І. також складено акт інспекційного відвідування №ІФ 1775/1670/АВ, згідно якого інспектори праці дійшли висновків, що при проведенні позапланового заходу має місце створення перешкод у його проведенні у зв'язку з ненаданням підприємцем необхідних документів, що є порушенням частини 1 статті 259 КЗпП України (а.с. 49-53).
Вказані акти складені за відсутності позивача чи уповноваженої ним особи та не містять інформації про направлення їх позивачу. Також відповідачем не надано доказів направлення цих актів позивачу.
20 листопада 2019 року позивачу направлено лист від 20.11.2019 №05-07/15-10/6928 за змістом якого Управління Держпраці в Івано-Франківській області повідомляє позивача про те, що 18.11.2019 уповноваженою посадовою особою Управління отримано акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ІФ 1775/1670/АВ, складеного за результатами заходу державного контролю ФОП ОСОБА_1 для накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України. Додатково повідомлено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45 - денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою.
Вказаний лист направлений позивачу, рекомендованою кореспонденцією 22.11.2019 (а.с. 55) та згідно інформації АТ «Укрпошта» не вручений адресату та повернутий 26.12.2019 відправнику (а.с. 72).
27.12.2019 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС, якою на підставі акта інспекційного відвідування від 18.11.2019 №ІФ1775/1670/АВ встановлено порушення вимог частини 1 статті 259 КЗпП України, відповідальність за які передбачена абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України та накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 417300 гривень (а.с. 56).
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи вказаний спір, суд виходить із наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України врегульований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року (надалі Порядок №509).
Згідно вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються посадовими особами Держпраці на підставі акту про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю.
Отже, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за статтею 265 Кодексу законів про працю України є акт посадової особи органу Держпраці, складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства, передбачені частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який діяв під час спірних правовідносин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823.
Пунктом 16 вказаного порядку передбачено, що разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Абзацом 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, з урахуванням положень абзаців 2 та 6 даної статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Отже, відповідно до наведених норм, однією з умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, є створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування.
При цьому створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об'єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов'язаного із створенням перешкод.
Як встановлено судом з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності оскаржуваною постановою стало ненадання позивачем документів на виконання обов'язкової вимоги інспектора праці від 12.11.2019.
Водночас, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, без виявлення ознак перешкоджання об'єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів аудіо-, фото-, відеофіксації, які б підтверджували перешкоджання посадовим особам відповідача у здійсненні інспекційного відвідування позивачем.
Отже, вказані вище обставини в сукупності вказують на те, що відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та не доведено під час розгляду справи факту недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, що в свою чергу свідчить про протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС від 27.12.2019, у зв'язку з чим дана постанова підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4803,60 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу №ІФ1775/1670/АВ/СП-ФС від 27.12.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 4803 (чотири тисячі вісімсот три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.
Рішення складене в повному обсязі 24.06.2020.