26 червня 2020 року Справа № 280/2928/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо призначення пенсії позивачу з 20.11.2019;
зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №280/3480/19 з листопада 2018 року;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити недоплачену суму пільгової пенсії за віком позивачу за період з листопада 2018 року по 19 листопада 2019 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Зазначає, що за призначенням пенсії позивач звернувся у листопаді 2018 року, право на яку підтверджено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №280/3480/19. При цьому пенсійним фондом неправомірно призначено пенсію не з дати звернення, а з дати ухвалення постанови Третім апеляційним адміністративним судом, що не відповідає вимогам законодавства. Просить позовні вимоги задовольнити. Додаткові пояснення надано у відповіді на відзив (вх. №26836 від 10.06.2020).
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву від 02.06.2020 (вх. № 25526), зазначає, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі № 280/3480/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було здійснено повторний розгляд заяви а також було визначено пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії на підставі ч. 2 ст .114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні. Оскільки ні в мотивувальній ані в резолютивній частині рішення не було зазначено дату з якої потрібно було призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах, датою призначення пенсії є саме 20 листопада 2020 року (дата набрання законної сили рішення). З огляду на викладене, просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 05.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2928/20. Призначено судове засідання на 04.06.2020 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №280/3480/19 Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано Рішення Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.11.2018 за №8/06 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно здійснити розгляд заяви позивача про призначення пенсії та визначити пільговий стаж ОСОБА_1 , необхідний для призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
У грудні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заяво про призначення пенсії на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №280/3480/19.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №084350000375 від 10.01.2020 ОСОБА_1 з 20.11.2019 призначено пенсію за рішенням суду від 20.11.2019.
Не погодившись зі строком призначенням пенсії позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою.
Листом від 08.04.2020 за вих.. №2592-2495/1-02/8-0800/20 відповідач надав відповідь позивачу, відповідно до якого зазначив, що пенсія призначена з дати набрання чинності рішенням по справі №280/3480/19, а саме з 20.11.2019.
Позивач не погодившись з такими діями відповідача та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-ІV, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2 з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку позивачу встановлено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №280/3480/19.
Таким чином, вказаний факт є встановленим судом та не потребує дослідженню.
При цьому між сторонами виник спір щодо дати призначення пенсії.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Під час судового розгляду справи №280/3480/19 судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно здійснити розгляд заяви позивача про призначення пенсії та визначити пільговий стаж ОСОБА_1 , необхідний для призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
Таким чином, підставою для призначення пенсії є саме результат повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , що була подана у листопаді 2018 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що саме з листопада 2018 року повинна бути призначена пенсія, право на яке встановлено судовим рішенням від 20.11.2019.
При цьому посилання відповідача на те, що позивач звернувся до суду з тим самим предметом та з тих самих підстав суд відхиляє, оскільки предметом розгляду в адміністративній справі №280/3480/19 було скасування Рішення Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.11.2018 за №8/06; зобов'язання Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2004, з 01.09.2004 по 12.05.2006 та до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи з 01.08.1984 по 27.04.1999, з 17.11.2004 по 31.11.2005 з 25.01.2019. При цьому за висновками суду відповідач здійснив розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах неналежним чином.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши докази по справі в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем було порушено прав позивача.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
"Ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Оскільки приймаючи рішення про призначення пенсії позивачу, відповідач діяв на власний розсуд щодо дати призначення пенсії, без урахуванням вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відтак суд вважає такі дії протиправними та за необхідне зобов'язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком з листопада 2018 року, тобто з місяця, в якому позивач вперше звернувся до відповідача про призначення пенсії та здійснити нарахування та виплату пільгової пенсії з листопада 2018 року по 19 листопада 2019 року.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №280/3480/19 з листопада 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарерахувати та виплатити недоплачену суму пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 за період з листопада 2018 року по 19 листопада 2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.06.2020.
Суддя О.О. Артоуз