25 червня 2020 рокуСправа № 280/3863/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування наказу,
10 червня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) та Військової частини НОМЕР_2 (далі - третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 від 12 травня 2020 року № 236 в частині притяг нення позивача до повної матеріальної відповідальності.
15 червня 2020 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
24 червня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить зупи нити дію наказу командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 від 12 травня 2020 року № 229 в частині притягнення позивача до повної матеріальної від повідальності до набрання законної сили судовим рішенням по справі.
Заява обґрунтована тим, що в оскаржуваному наказі визначено дату виявлення нестачі майна бро нетанкової служби - 09 липня 2019 року, тобто коли позивач вже не обіймав посаду коман дира ремонтної роти військової частини НОМЕР_2 та не відповідав за ведення ротного господарства, проте в оскаржуваному наказі йдеться про те, що з грудня 2018 року позивач самоусунувся від виконання обов'язків командира ремон тної роти, проте до позовної заяви мною додано копію витягу з наказу ко мандуючого військами оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03 грудня 2018 року № 350, яким на зазначену посаду призначено іншого військовослужбовця. Тож, на думку позивача, ознаки протиправності оскаржуваного наказу, який за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, є очевидними, що від повідно до пункту 2 частини 2 статті 150 КАСУ є самостійною підставою для вжиття захо дів забезпечення позову. Крім цього, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускла днити ефективний захист прав позивача, оскільки на підставі оскаржуваного на казу з нього здійснюється утримання преміальної частини грошового забезпе чення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає, про наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову зокрема подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Разом з тим, суд при вивченні заяви про забезпечення позову не може дійти висновку про очевидність протиправного рішення, без дослідження протиправності наказу з урахування всіх обставин та пояснень осіб які його приймали.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
На підставі зазначеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243 КАС України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала виготовлена та підписана 25 червня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов