Ухвала від 30.06.2020 по справі 240/8309/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

30 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/8309/20

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

1. заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску (щодо частини позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11);

2. документу про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Відділом документального забезпечення суду 15.06.2020 зареєстровано заяву позивача про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує на правову позицію Верховного Суду у справі №646/6250/17.

У період із 10.06.2020 по 24.06.2020 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши зазначену заяву, суд встановив наступне.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала невиплата їй Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11.

Статтею 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (в тому числі й пенсії), нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 4 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається та не заперечується позивачем, що сума нарахованої ОСОБА_1 на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11 пенсії в розмірі 6279,05 гривень була виплачена їй 20 березня 2017 року. Однак, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати вищезазначеної пенсії їй 20.03.2017 року виплачена не була.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, суд вважає, що саме з моменту виплати ОСОБА_1 пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, позивач дізналася (мала реальну можливість дізнатися) про порушення своїх прав Головним управлянням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача 21 березня 2017 року, тобто з наступного дня після виплати пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати та закінчився 22.09.2017, після спливу шестимісячного строку, з дня, коли позивач дізналась про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.

Водночас, з вказаним адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 03.06.2020 що свідчить про пропуск позивачем, встановленого ст. 122 КАС України, строку на звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, на виконання вимог ч. 1 ст. 121 КАС України 15.06.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного нею процесуального строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи строки звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.

Суд відмічає, що Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 вказує: " З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом."

Однак, у вказаних рішеннях не досліджувалось питання застосування строків звернення до суду з позовною заявою про виплату сум компенсації за втрату частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, а лише вказує на незастосування строків подачі позовної заяви з вимогами, що пов'язані з виплатою сум пенсії за минулий час.

Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду з іншої дати ніж з 20.03.2017 та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали, а ні заява про поновлення пропущеного строку - не містять.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, а на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення нею не наведено жодних поважних причин його пропуску, суд дійшов до висновку про наявність підстав повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11.

Керуючись статтями 120-123, 169, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої за період із 01.12.2010 по 31.05.2011 на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 23.08.2011 у справі №2-а-1388/11, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 20.03.2017.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Лавренчук

Повний текст ухвали складено 30.06.20

Попередній документ
90083960
Наступний документ
90083962
Інформація про рішення:
№ рішення: 90083961
№ справи: 240/8309/20
Дата рішення: 30.06.2020
Дата публікації: 01.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.07.2021)
Дата надходження: 26.05.2021
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії