про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/9452/20
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управлівння Міністерсва юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправнними дій та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управлівння Міністерсва юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправнними дій та скасування постанови.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали встановлено, що зазначений позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 160 КАС України,у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5ст. 160 КАС України,в позовній заяві зазначаютьсязміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно зіст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
При дослідженні змісту позовної заяви встановлено, що прохальна частина позову відсутня.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
З огляду на викладене, позивачу необхідно визначитися зі способом захисту свого права, свободи чи інтересу, зазначити прохальну частину позовної заяви, у якій викласти зміст позовних вимог згідно КАС України.
Позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Крім того, ч. 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 55 КАС України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Зі змісту ч. 1 ст. 57 КАС України слідує, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В силу положень ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до вимог ч.ч.5 та 6 ст.59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до вимог ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
На підтвердження повноважень представника до позову, який підписано представником позивача, додано копію довіреності від 25.05.2020 року, яка видана на ім'я представника - Козлова А. Ф.. При цьому, копія такої довіреності, якою Олійник В. О. уповноважує Козлова А. Ф. представляти інтереси позивача не засвідчена у спосіб, визначений законом.
Водночас, відповідно до п.10 ч.1 ст.34 Закону України "Про нотаріат", засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
Частина 1 ст. 75 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 р. №3425-XII вказує, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Цією ж статтею встановлено, що вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Згідно ст.76 Закону України "Про нотаріат" вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації.
Враховуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності (нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, суддею тощо).
У разі якщо повноваження представника були визначені у довіреності, що посвідчена нотаріально, належною копією цієї довіреності може бути виключно нотаріально засвідчена копія такої довіреності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 810/5119/18.
Отже, вказана ксерокопія довіреності не може вважатися судом належним доказом на підтвердження повноважень особи, яка підписала адміністративний позов, оскільки не засвідчена нотаріально. Інших доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала адміністративний позов, до матеріалів адміністративного позову не надано.
Таким чином, оскільки в матеріалах позовної заяви відсутній оригінал або належним чином (нотаріально) засвідчена копія нотаріальної довіреності на представництво Колова А. І. інтересів ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення вказаних дій не підтверджено.
Враховуючи вищевикладені правові норми, недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання суду: нової позовної заяви (у 2-примірниках), в якій викласти позовні вимоги у прохальній частині заяви та оригіналу або нотаріально засвідченої копії довіреності на підтвердження повноважень представника позивача як особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої та
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович