про повернення позовної заяви
30 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/8323/20
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок,
встановив:
ОСОБА_1 вернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплати мені - ОСОБА_1 , в день виключення із списків частини (03 жовтня 2017 року) компенсації за неотримане речове майно;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок за неотримане речове майно при звільненні за період з 03 жовтня 2017 р.
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою судді Житомирського окружного суду від 09.06.2020 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що вказані позивачем у заяві від 01.06.2020 (вх. №19346/20 від 03.06.2020) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
До суду 23.06.2020 за вх. №21592/20 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви. В обґрунтування вказує, що відповідачем не було письмово повідомлено позивача про нараховані суми, належні при звільненні, зокрема і про розмір нарахованої та належної до виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, про що свідчить відсутність наказу про нарахування та виплату такої компенсації. Зазначає, що отримавши 26.12.2017 на банківський рахунок суму компенсації за неотримане речове майно в розмірі 15245,01 грн, позивач не знав про те, чи в повному обсязі проведено розрахунок за неортимане речове майно.
Суд, розглянувши заяву позивача, вважає за необхідне зазначити наступне.
Так позивачем не заперечується та доданими до позовної заяви документами підтверджується, що виплату грошової компенсації за неотримане речове майн позивачу було проведено 26.12.2017, а до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 03 червня 2020 року, тобто через два роки та п'ять місяців місяців після отримання належних йому при звільненні коштів.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Суд вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання чи небажання вчасно отримати у відповідача інформацію про те, які кошти та за що були нараховані та виплачені позивачу після звільнення зі служби, не є об'єктивною причиною пропуску позивачем встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
Враховуючи викладене, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду, що вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що вказані позивачем у заяві від 23.06.2020 (вх. №21592/20 від 23.06.2020) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук