30 червня 2020 року м. Житомир
справа № 240/6530/20
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобовя'зання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, викладену у листі №4561-3574/А-02/8-0600/20 від 10.04.2020 щодо зарахування періоду роботи з 14 червня 1999 року по 19 березня 2000 року до пільгового стажу з особливо шкідливими (шкідливим) і особливо важкими умовами праці за Списком №1;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу з особливо шкідливими (шкідливим) і особливо важкими умовами праці за Списком №1 період роботи з 14 червня 1999 року по 19 березня 2000 року та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням даного періоду роботи, починаючи з моменту призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 05.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 05 жовтня 2018 року, йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах праці за Списком №1, однак до стажу роботи за Списком №1 територіальним органом Пенсійного фонду України не враховано пільговий період роботи з 14 червня 1999 року по 19 березня 2000 року.
Вказує, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14 червня 1999 року по 19 березня 2000 року. Однак відповідач листом від 10.04.2020 повідомив про відмову у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.06.1999 по 19.03.2000 з тих підстав, що Криворізьким державним гірничо-металургійним комбінатом "Криворіжсталь" за період з 14 червня 1999 року по 19 березня 2000 року вчасно не проведено атестацію робочих місць, що являється однією з умов зарахування роботи за Списком №1 до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Вважає, що вказаний період має бути зарахований до пільгового стажу роботи при нарахуванні пенсії, оскільки документально підтверджений відповідними довідками. З урахуванням зазначеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження)
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№18030/20).
Зазначає, що позивач з 05.10.2018 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1. При призначенні пенсії періоди робити з 07.08.1989 по 13.06.1999 та з 20.03.2000 по 30.09.2002 зараховано до пільгового стажу роботи відповідно до довідки «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №503 від 04.04.2018. Однак період роботи у Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті "Криворіжсталь" з 14.06.1999 по 19.03.2000, у зв"язку з не прийняттям вказаним підприємством наказу про продовження дії атестації робочих місць, яка була проведена у 1994 році згідно з наказом №249 від 14.06.1994, не зараховано до пільгового стажу за Списком №1.
Зазначає, що необхідною умовою права на пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог чинного законодавства крім віку та стажу є атестація робочого місця.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників: трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або додатком до такого витягу. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи на робочому місці з пільговим пенсійним забезпеченням.
З урахуванням зазначеного вважає оскаржувану відмову правомірною та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.10.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1. Період роботи у Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті "Криворіжсталь" з 14.06.1999 по 19.03.2000 не зараховано до пільгового стажу за Списком №1, що сторонами не заперечується (а.с.36, 37).
ОСОБА_1 04.09.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті "Криворіжсталь" з 14.06.1999 по 19.03.2000 (а.с.77).
Листом №4561-3574/А-02/8-0600/20 від 10.04.2020, з урахуванням звернення на Веб-портал Пенсійного фонду України, позивачу повідомлено про відмову у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14.06.1999 по 19.03.2000 на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь», оскільки відсутні документи про результати атестації робочих місць за вказаний період (а.с.15).
Вважаючи протиправною відмову відповідача у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.06.1999 по 19.03.2000, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" па пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно зі ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).
За п.20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Разом з цим, відповідно до п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку №442 встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з п.6 Порядку №442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до п. 4.2 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 та від 10 жовтня 2019 року у справі №234/4585/17.
Матеріали справи свідчать, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 наявні записи про посаду, яку він займав на підприємстві - Новокриворізький державний гірничо-збагачувальний комбінат, який з 01.12.1996 реорганізований у Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь", а саме: з 01.04.1994 по 30.09.2002 працював електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання в кар"єрі глибиною 150 м та глибше (а.с.46 зворот - 51).
Проте, у встановленому порядку у трудовій книжці позивача відсутні повні дані про умови праці на підприємстві позивача, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Водночас, на підтвердження пільгового стажу в матеріалах пенсійної справи позивача та даної адміністративної справи наявні, зокрема, такі документи:
- довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №503 від 04.04.2018 , видана Приватним акціонерним товариством «АрселорМиттал Кривий Ріг», (а.с.62).
Суд зазначає, що згідно із змісту вказаної довідки ОСОБА_1 працював повний робочий день в період з 01.04.1994 по 30.09.2002 електрослюсарем (слюсарем) черговим та по ремонту обладнання в кар"єрі глибиною 150 м та глибше, що передбачені Списком №1.
Окрім того, у примітках довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №503 від 04.04.2018 вказано, зокрема:
- атестація вперше проведена 14.06.1994;
- підтвердження атестації робочих місць - наказ №249 від 14.06.1994, наказ №417 від 20.03.2000;
- лист про продовження дії раніше проведеної атестації робочих місць за умовами праці №003/07-1-229 від 11.06.2009 (а.с.62).
Підставою відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 14.06.1999 по 19.03.2000 стало те, що атестація робочого місця за умовами праці вперше проведена відповідно до наказу №249 від 14.06.1994, а наступна понад 5 річний термін, лише 20.03.2000 відповідно до наказу №417.
Суд критично ставиться до вказаного твердження відповідача, зважаючи на наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Аналогічна права позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Відповідно до частини першої статті /8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
А отже позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем, про те, що він має право на зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14.06.1999 по 19.03.2000, інших підстав відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи відповідачем не зазначено.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 14.06.1999 по 19.03.2000 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу.
Щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 45 Закону №1058-IV днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Згідно з ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 04 вересня 2019 року, тому перерахунок пенсії позивачу слід здійснити саме з 01 вересня 2019 року (а.с.77).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною відмови, зобовя'зання вчинити дії, - задовольни частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14.06.1999 по 19.03.2000 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання, викладену у листі №4561-3574/А-02/8-0600/20 від 10.04.2020.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 14.06.1999 по 19.03.2000 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та по ремонту обладнання та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу, починаючи з 01.09.2019.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 840 (вісімсот сорок) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 30 червня 2020 року
Суддя А.В. Горовенко