25 червня 2020 року м. Житомир справа № 272/1088/19
категорія 110020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука Івана Степановича про визнання протиправним та скасування припису і постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати припис старшого державного інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука Івана Степановича від 09.08.2019;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука Івана Степановича від 19.08.2019 № 402-ДК/0192ПО/08/01/-19.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що 09.08.2019 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчуком Іваном Степановичем винесено припис, а 19.08.2019 постанову № 402-ДК/0192ПО/08/01/-19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , як директора СТОВ «Хлібороб», за ст.53-1 КУпАП за порушення вимог п.б ст.211 Земельного Кодексу України.
Вважає припис та постанову неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки:
- проведення перевірки суб'єкту господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання здійснювалось без врахування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та позивача не було повідомлено про проведення перевірки, не пред'явлено направлення на проведення перевірки та посвідчення, перевірка проведена не за місцем здійснення діяльності позивача та не в присутності уповноважених керівником осіб;
- відповідачем порушено порядок розгляду протоколу про адміністративне правопорушення: позивач не був належним чином повідомлений про час та місце складання протоколу, чим був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті; не брав участь у відповідних замірах відповідачем земельної ділянки розміром 43,0843 га; не повідомлений належним чином про розгляд відповідачем його справи; не зрозуміло, яким чином були встановлені обставини щодо самовільного зайняття частини земельної ділянки шляхом поверхневого обробітку ґрунту агротехнічними засобами; в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані про вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 , що дає підстави для висновку про відсутність встановленого факту самовільного зайняття ним земельних ділянок.
Ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов в письмове провадження по справі.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що частина 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить перелік державних органів, які здійснюють заходи контролю згідно із цим законом, до якого Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не відноситься, а тому посилання позивача на недотримання його норм при прийнятті наказу про перевірку та її проведенні є безпідставним. Більш того, при перевірці складається акт щодо об'єкту - земельної ділянки. Також вважає необгрунтованими доводи позивача в частині недотримання процедури розгляду адміністративного правопорушення, оскільки: протокол був складений у присутності правопорушника, проте від його підпису та надання пояснень позивач відмовився в присутності свідків; про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був належним чином повідомлений особисто під час складання протоколу; справу розглянуто з урахуванням ст.268 КУпАП, якою передбачено, що справу можна розглянути за відсутності правопорушника, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від особи не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи; ОСОБА_1 як керівник СТОВ «Хлібороб» є належним суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП. Враховуючи все вищенаведене, припис та постанова є правомірними та скасуванню не підлягають.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов і відзив, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до наказу "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель" №402-ДК від 29.07.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, права на які виставлено на земельні торги та які передано у комунальну власність об'єднаним територіальним громадам на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
За результатами перевірки складено акт обстеження земельної ділянки № 402-ДК/163/АО/101 від 09.08.2019 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 402-ДК/463/АП/09/01/-19 від 09.08.2019 у яких вказано, що при обстеженні Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за межами населених пунктів сільської ради земельної ділянки кадастровий номер 1820388600:05:000:0233 сільськогосподарського призначення, не витребувані земельні частки (паї) співвласників земельних часток (паї) реформованого КСП "Хлібороб", за складом угідь сіножаті площею 96,6046 га, встановлено самовільне зайняття частини вказаної земельної ділянки шляхом поверхневого обробітку грунту агротехнічними засобами та способами на площі 43,0843 га. Згідно довідки Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 01.08.2019 №192/0220 рішенням 32-ї сесії 7-го скликання від 20.05.2019 СТОВ «Хлібороб» (правонаступник КСП «Хлібороб») надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі на місцевості земельних ділянок колективної власності реформованого КСП «Хлібороб». Погодження на використання земельної ділянки кадастровий номер 1820388600:05:000:0233 будь-яким фізичним чи юридичним особам Степківська сільська рада не надавала. Згідно пояснень гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 вказану земельну ділянку використовує СТОВ «Хлібороб». На момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою площею 43,0843 га за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано. Рішення органів місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь-яких інших державних органів про передачу вказаної земельної ділянки у власність або користування (оренду) відсутнє, що вказує на її самовільне зайняття, і чим порушено вимоги ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Земельну ділянку самовільно використовує СТОВ «Хлібороб». Зйомку земельної ділянки кадастровий номер 1820388600:05:000:0233 на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області проведено ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Проміри земельної ділянки проведено сертифікованою металевою мірною стрічкою Р50УКЗ (гост-7502-98) згідно сертифікату калібрування, номер UA01№627, дата калібрування 12.02.2019.
За наслідками проведеної перевірки було винесено також припис 09.08.2019 № 402-ДК/0272Пр/03/01/-19, у якому визначено керівнику СТОВ "Хлібороб" ОСОБА_1 термін на усунення вказаних порушень вимог законодавства щодо використання на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області земельної ділянки кадастровий номер 1820388600:05:000:0233 шляхом її звільнення. Оформлення права власності, користування земельною ділянкою реалізуються у відповідності до вимог Закону україни "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
09.08.2019 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 402-ДК/0191П/07/01/-19 за ч.1 п.б ст.211 Земельного кодексу України та ст.53-1 КУпАП на керівника СТОВ "Хлібороб" ОСОБА_1.
19.08.2019 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчуком Іваном Степановичем за результатами розгляду протоколу постановою № 402-ДК/0192По/08/01/-19 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Крім того, в постанові визначено розмір заподіяної правопорушенням матеріальної шкоди - 45335,03 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
У відповідності до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Приписами ст.188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до пп. 25-1 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Згідно з Положенням, Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
У ст.4 Закону №963-IV визначено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Статтею 5 Закону №963-IV встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Положеннями ст.6 Закону №963-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. ст. 9, 10 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов'язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.
Позивач, зокрема, обґрунтовує неправомірність припису та постанови не застосуванням в процедурі проведення перевірки Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на таке.
Відповідно до п.2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17.11.2016 № 308 управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
У ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише до застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
У свою чергу, в цьому випадку, об'єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність товариства.
Отже, суд приходить до висновку, що Держгеокадастр та його територіальні органи не відноситься до перелічених у ч.2 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органів.
Враховуючи те, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, суд вважає, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а, відтак, посилання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 15.07.2019 у справі №140/2320/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17.
Разом з цим, надаючи оцінку припису відповідача від 09.08.2019 № 402-ДК/0272Пр/03/01/-19 по суті, суд зважає на наступне.
Згідно із статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В силу приписів ст.ст.116, 123, 124 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
Згідно статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
За змістом абзацу шістнадцятого статті 1 Закону № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 144 ЗК України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
Таким чином, визначальними ознаками порушення вимог законодавства України про охорону земель у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки є її фактичне використання особою без достатніх правових підстав.
Як встановлено судом, право власності або право користування земельною ділянкою площею 43,0843 га кадастровий номер 1820388600:05:000:0233 на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за СТОВ «Хлібороб» не зареєстровано, будь-якого рішення органом місцевого самоврядування/державної влади щодо передачі в оренду/у власність цієї земельної ділянки СТОВ «Хлібороб» не приймалось.
Водночас факт використання (обробітку) земельної ділянки СТОВ «Хлібороб» підтверджується поясненнями громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зазначено в акті обстеження земельної ділянки, акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, слід зазначити, що керівник СТОВ «Хлібороб» ОСОБА_1 був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, проте від підпису та пояснень відмовився, про що вчинений відповідний запис у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таким чином, жодного заперечення проти того, що СТОВ «Хлібороб» оброблено земельну ділянку площею 43,0843 га кадастровий номер 1820388600:05:000:0233, позивачем висловлено не було.
Відповідно до ст.53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Частиною 2 статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення (під час складання якого був присутній позивач), ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 19.08.2019 в приміщенні адмінбудівлі в смт Ружин, вул.Бірюкова, 2, каб. 66.
Відтак, твердження позивача про не повідомлення його про розгляд справи не відповідає дійсності.
Постановою від 19.08.2019 на ОСОБА_1 , як посадову особу (керівника) СТОВ «Хлібороб», накладено штраф, що відповідає приписам ст.53-1 КУпАП та спростовує доводи позивача про накладення штрафу на нього, як на фізичну особу, та у зв'язку із цим відсутності у діях складу адміністративного правопорушення.
Отже, порушення, на які посилається у позові ОСОБА_1 в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Враховуючи наведене у сукупності, відсутні підстави визнання неправомірними та скасування припису від 09.08.2019 № 402-ДК/0272Пр/03/01/-19 та постанови від 19.08.2019 № 402-ДК/0192По/08/01/-19 про накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Старшого державного інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука Івана Степановича (вул. Довженка, 45,Житомир,10002) про визнання протиправним та скасування припису і постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова