Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 червня 2020 р. Справа№200/9279/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Барабашовій С.А., за участю представника позивача Маліновської А.А., представників відповідача Єгорова А.Є., Бабак І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0009694606 від 25.03.2019 р.,
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0009694606 від 25.03.2019 р..
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.
Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.06.2015 р. по 31.12.2016 р., за результатами чого складено акт № 116/28-10-46-07-05508186 від 27.09.17 р., згідно висновків якого встановлено порушення Позивачем податкового законодавства. 25 березня 2019 року Відповідачем відносно Позивача було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з ним та вважає його протиправним через те, що сума зобов'язання з військового збору в спірному податковому повідомленні-рішенні, в порушенням підпункту 1.7. пункту 16- підрозділу 10 розділу ХХ, ст. 163, ст. 165 Податкового кодексу України, розрахована Відповідачем з урахуванням доходів, які не є базою оподаткування військовим збором, шляхом помноження загальної суми доходу, відображеного в графі 3а довідок 1-ДФ на 1,5 %. Окрім того, позивач в адміністративному позові зазначає, що Відповідачем, поза межами перевіряємого періоду - з 01.06.2015 р. по 31.12.2016 р., включено до вказаного розрахунку суми доходу за 05.01.2017 року - 1 007 320,75 грн., а сума за червень 2015 року вирахувана математичним шляхом зі звітності за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року. Зауважує, що відповідно до звітності, поданої Позивачем до податкового органу по формі 1-ДФ за 4 квартал 2016 року, загальна сума нарахованого доходу співробітникам та керівникм складає - 137 196 251 грн., загальна сума виплаченого доходу складає - 137 181 386 грн., у той час, як відповідно до даних акту перевірки за 4 квартал 2016 року загальна сума нарахованого доходу співробітникам та керівникам складає - 259 093 226,65 грн., загальна сума виплаченого доходу складає - 259 093 226,65 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
26 вересня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 200/9279/19-а на тридцять днів.
Провадження у справі зупинялося з 25 жовтня 2019 року по 02 квітня 2020 року для проведення судово - економічної експертизи.
27 квітня 2020 року замінено Відповідача - Офіс великих платників податків ДФС, на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ЄДРПОУ 43141471).
01 червня 2020 року ухвалою суду підготовче провадження закрито.
В судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, надав пояснення.
Через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно, зобов'язання розраховано вірно, а позов є необгрунтованим. Відповідач вважає, що не надіслання платнику податку разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунку податкового зобов'язання не є достатньою підставою для скасування винесеного ним рішення у випадку правомірності останнього. В частині сплати військового збору за грудень 2016 року, відповідач пояснив, що ним встановлено не нарахування, не утримання та не сплата до бюджету військового збору у сумі 1 007 320,75 грн. по строку сплати 05.01.2017 року при виплаті заробітної плати та інших доходів за грудень 2016 року. Також Відповідач вважає, що не порушив строків винесення спірного податкового повідомлення-рішення, адже ст. 57 Податкового кодексу України встановлено першочерговий обов'язок платника податків погасити суму зобов'язання протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представники Відповідача надаи пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (ідентифікаційний код 05508186), зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, не перебуває в стані припинення, знаходиться на податковому обліку в Добропільській ДПІ (м. Добропілля) Покровсько-Добропільського управління Головного управління ДПС у Донецькій обл. Зареєстроване за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1. Згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - Офіс великих платників податків Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
З 31.08.2017 р. по 20.09.2017 р. Офісом великих платників Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» з питання дотримання податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.06.2015 р. по 31.12.2016 р.
За результатами перевірки Відповідачем складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 116/28-10-46-07-05508186 від 27.09.2017 року, за висновками якого встановлено порушення:
- п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету військового збору в періоді, що перевірявся на загальну суму 11 009 497,94 грн., а саме: за червень 2015 р. у сумі 246 591,37 грн.; за 3 квартал 2015 р. у сумі 956 332,74 грн.; за 4 квартал 2015 р. у сумі 1 059 776,75 грн.; за 1 квартал 2016 р. у сумі 1 472 195,67 грн.; за 2 квартал 2016 р. у сумі 1 594 274,30 грн.; за 3 квартал 2016 р. у сумі 1 793 950,71 грн.; за 4 квартал 2016 р. у сумі 3 886 376,40 грн.;
- п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого подано не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкову звітність за формою 1-ДФ без зазначення нарахованих та перерахованих сум військового збору 2 квартал 2015 р. - 4 квартал 2016 р.
25.03.2019 р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0009694606, яким встановлено порушення п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 11 009 497,94 грн.
Порушення, виявлені під час перевірки та зазначені в акті перевірки, обґрунтовані тим, що за результатом перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.06.2015 р. по 31.12.2016 р. Позивачем не сплачено зобов'язання з військового збіру у розмірі 11 009 497,94 грн. При цьому, Відповідачем не заперечується той факт, що за період з 01.06.2015 року по 31.12.2016 року у Позивача відсутня заборгованість з заробітної плати та податку на доходи фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Відповідача, акт перевірки, покладений в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, містить розрахунок суми зобов'язання в табличному вигляді, в якому зазначені: дати виплаченого доходу, суми зобов'язання, нараховані штрафні санкції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено самостійне визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань та проведення перевірки платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 днів.
У відповідності до п. 5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 р. № 1204 (далі - Порядок № 1204) (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання зменшуються, то складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання. Відповідно до п. 6 Порядку № 1204, якщо податкове повідомлення-рішення скасовується платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов'язання. Іншим питанням вже є чи є такий розрахунок рішенням податкового органу чи ні (в контексті наведеної Відповідачем судової практики суду першої інстанції), адже фактично законодавством передбачено порядок дій податкового органу, якого він, в силу положень ст. 19 Конституції України, зобов'язан дотримуватись.
За нормами п. 7 вказаного Порядку, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Пунктом 9 Порядку встановлено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок зокрема штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.
Водночас, в розумінні положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення позапланової документальної невиїзної перевірки зокрема щодо розрахунку суми основного боргу і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної фіскальної служби.
Таким чином, ненадіслання Відповідачем розрахунку до податкового повідомлення-рішення не може бути безумовною підставою для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним, з огляду на те, що в межах спірних правовідносин, в частині правильності обрахування суми основного зобов'язання може бути зроблене співставлення даних, наведених у таблиці до акту перевірки із наявними в матеріалах справи документами.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові по справі № П/811/1786/17 (адміністративне провадження №К/9901/48034/18) від 26.06.2018 року.
Відзивом на адміністративний позов, наданого Відповідачем, та поясненнями Позивача підтверджено, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 р. у справі № 805/783/18-а отримана Відповідачем 18.03.2019 р.
Отже, спірне податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року прийняте Відповідачем з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України, однак з порушенням вимог п. 7 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 року № 1204.
З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи Відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов стосовно того, що ст. 57 ПК України передбачено першочерговий, порівняно зі строками для винесення нового податкового повідомлення-рішення, обов'язок платника податку погасити узгоджену суму зобов'язання протягом 10 днів наступних за днем такого узгодження, виходячи з того, що при винесенні податкового повідомлення-рішення податковий орган повинен керуватися ст. 56, ст. 102 Податкового кодексу України та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 року № 1204.
Однак, суд зазначає, що вказане не може слугувати безумовною підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
За приписами підпункту 1.1. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
За підпунктом 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Статтею 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
За підпунктом 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Відповідно до підпунктів 1.4. та 1.5. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1.7. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються зокрема такі доходи:
165.1.9. вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
165.1.14. аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;
165.1.20. вартість вугілля та вугільних або торф'яних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, у тому числі компенсації вартості такого вугілля та вугільних або торф'яних брикетів: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менш як 7 років 6 місяців для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менш як 12 років 6 місяців для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менш як 20 років для чоловіків і не менш як 15 років для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками "Шахтарська слава" або "Шахтарська доблесть" I, II, III ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, коли вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, що отримують пенсії у зв'язку із втратою годувальника, а також вдовам померлих пенсіонерів, зазначених в цьому підпункті, які за життя мали таке право;
165.1.36. дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу;
165.1.49. інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Відповідно до п. 3.2. наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.
Згідно з довідником ознак доходів, у звітності за формою 1-ДФ, поданою Позивачем за період з 01.06.2015 року по 31.12.2016 року, включено, зокрема:
127 Інші доходи, крім сум грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу),
136 Вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування та іншого майна, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах (підпункт 165.1.9 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу),
144 Вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих платнику податку в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 165.1.20 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу),
140 Аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (підпункт 165.1.14 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу),
157 Дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, статей 177 та 178 розділу IV Кодексу).
З урахуванням положень підпункту 1.7. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ та статті 165 Податкового кодексу України, вказані доходи не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не є об'єктом оподаткування військовим збором.
Спірним питання у справі є правомірність донарахування позивачу військового збору у вказаному в спірному податковому повідомленні-рішенні розмірі за рахунок підтвердження належними доказами правомірності віднесення до бази оподаткування військовим збором доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Як підтверджується матеріалами справи, донараховуючи позивачу військовий збір, Відповідач в акті перевірки обгрунтувує правомірність визначення суми військового збору звітністю Позивача за формою 1-ДФ, поданою Позивачем за період з 01.06.2015 року по 31.12.2016 року, загальні суми з якої наведено відповідачем в таблиці до акту перевірки поряд із сумами донарахованого військового збору.
Позивач, спростовуючи висновки відповідача, надав до матеріалів справи: звітність за формою 1-ДФ за період з 01.06.2015 року по 31.12.2016 року, платіжні доручення та банківськи виписки про виплату Позивачем заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за вказаний період, обороти рахунків Позивача за номерами 661 та 642, витяги з головної книги щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, самостійно здійснені розрахунки суми зобов'язання з військового збору.
Дослідивши вказані вище докази, суд приходить до висновку, що податковий орган не проаналізував складові суми річного доходу, визначені Позивачем у звітності за формою 1-ДФ за період з 01.06.2015 року по 31.12.2016 року, з огляду на що донарахував позивачу зобов'язання з військового збору у тому числі з доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не є об'єктом оподаткування військовим збором, чим фактично порушив положення ст. 163, ст. 165, підпункту 1.7. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 21 травня 2019 року у справі № 1940/1610/18 (адміністративне провадження №К/9901/8347/19), за якою необхідним є аналіз складових сум річного доходу при винесенні податкових повідомлень-рішень про донарахування податковим органом зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на підставі проведених документальних позапланових невиїзних перевірок.
Згідно з результатами дослідження документальної обґрунтованості висновків акту № 116/28-10-46-07-05508186 від 27.09.2017 р., що став підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0009694606 від 25.03.2019 р. (т. 8, арк. с. 85-107), судовий експерт, відповідно до висновку № 02/03-20 від 26.03.2020 року, зазначив, що: «Наданими на дослідження документами на підставі яких відповідно до описової частини Акту Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №116/28-10-46-07-05508186 від 27.09.17р. ґрунтуються висновки про порушення ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» пунктів п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 25.03.2019р. №0009694606, висновки Акту про заниження ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» зобов'язання зі сплати військового збору за період з червня 2015 року по грудень 2016 року включно в розмірі 11009497,94 грн. документально не підтверджуються. В тому числі:
- За червень 2015 року визначена Актом сума військового збору не є документально обґрунтованою, а отже документально не підтверджується;
- За 1-й та 2-й квартали 2016 року визначена Актом сума військового збору документально не підтверджена та є нижчою ніж визначена експертизою на 1715688,17 грн.;
- За 3-й та 4-й квартал 2015 року, 3-й та 4-й квартали 2016 визначена Актом сума військового збору документально не підтверджена та є вищою, ніж визначена експертизою на 2643726,21 грн.».
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, шляхом покладання на неї обов'язку сплатити зобов'язання у розмірах, не передбачених податковим законодавством.
Наведений висновок узгоджується з правовою думкою Верховного Суду, викладеною в постановах від 04 вересня 2018 року у справі №821/1903/17 (адміністративне провадження №К/9901/53725/18), від 19 березня 2019 року у справі №826/9534/17 (адміністративне провадження №К/9901/50915/18).
Стосовно доводів Відповідача про дослідження Першим апеляційним адміністративним судом питання щодо застосування санкцій за січень 2019 року у справі № 805/783/18-а, суд зазначає наступне.
ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Офісом великих платників податків ДПС подано відзив на адміністративний позов, в якому вказано про те, що оскаржуване в даній адміністративній справі податкове повідомлення-рішення містить суми грошових зобов'язань, які були предметом спору в іншій адміністративній справі № 805/783/18-а, по якій винесено рішення, яке набрало законної сили.
Заяви про залишення адміністративного позову без розгляду Відповідачем не було подано.
Судом встановлено, що позивач у 2018 році звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2017 року № 0009704607, № 0009694607 на загальну суму 23688412,32 грн., винесених на підставі акту перевірки № 116/28-10-46-07-05508186 від 27.09.2017 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року у справі № 805/783/18-а адміністративний позов залишено без задоволення. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року у справі № 805/783/18-а скасовано, а позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.10.2017 року №0009694607 в частині застосування штрафних санкцій 8 254 594,60 грн., суми пені 4423299,78 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.10.2017 року №0009704607 про сплату штрафної санкції в сумі 1020,00 грн. В задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
Згідно даних комп'ютерної програми «діловодство спеціалізованого суду», вказана постанова набрала законної сили 13.03.2019 року.
На виконання судового рішення в адміністративній справі № 805/783/18-а, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, на підставі пункту 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року за № 1204, складено податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, а саме податкове повідомлення-рішення за № 0009694606 від 25.03.2019 року, яке в свою чергу є предметом оскарження у даній адміністративній справі № 200/2979/19-а.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд звертає увагу на те, що розгляд і вирішення тотожніх справ суперечить загальним принципам правосуддя. Тотожною є справа, в якій беруть участь ті самі сторони, збігається предмет і підстави позову.
У відповідності до встановлених судом обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, викладені ПрАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» в адміністративній справі № 805/783/18-а та в даній адміністративній справі № 200/2978/19-а не є тотожними, оскільки у вказаних справах не збігається предмет та підстави позову в частині оскаржуваних рішень контролюючого органу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 820/806/17 (провадження №К/9901/35314/18).
Таким чином, суд зазначає, що винесене за результатом судового оскарження податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року зв № 0009694606, яким зменшено суму грошового зобов'язання, складає самостійний предмет та підстави спору.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні адміністративного позову Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 19 210 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 135525 від 26 липня 2019 року.
Крім того, в межах розгляду справи Позивач оплатив проведення судово - економічної експертизи в розмірі 100 000, 00 грн., за наслідком якого складено висновок експерта № 02/03-20 від 26.03.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2009910298 від 20 березня 2020 року.
Враховуючи викладене, судові витрати у сумі 119 210 гривень підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05508186) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ЄДРПОУ 43141471) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0009694606 від 25.03.2019 р. - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0009694606 від 25.03.2019 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» судові витрати в розмірі 119 210 (сто дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжується на строк дії такого карантину.
Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені та проголошені в судовому засіданні 23 червня 2020 року.
Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2020 року.
Суддя Є.В. Череповський