Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2020 р. Справа №200/5964/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 28.11.2000, місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 2, код ЄДРПОУ: 40342628, E-mail: postmaster@slavrada.gov.ua ), державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
25 червня 2020 року позивач, ОСОБА_4 , звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача-1, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради, відповідача-2, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , відповідача-3, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків прийняли рішення, які суперечать закону. З посиланням на статтю 19 Конституції України, статті 17, 23, 24, 37, 38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №51004435 від 06.02.2020 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №51816166 від 30.03.2020 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради;
- зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради провести реєстрацію прав на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) №2428 від 27.01.1994, реєстраційного посвідчення ОСОБА_4 .
Позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення до ухвалення судового рішення. Клопотання вмотивовано тим, що позивач перебуває у складних життєвих обставинах: є пенсіонеркою та внутрішньо переміщеною особою, розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу за попередній рік, предметом позову є захист житлових прав.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір у відносинах, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, а позовні вимоги спрямовані на забезпечення визнання та захист права власності позивача на нерухоме майно.
Отже, твердження позивача, що предметом позову є захист його житлових прав не ґрунтується на обставинах, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 КАС України, Закону №3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону №3674-VІ кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
У розумінні статті 8 Закону №3674-VІ відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Отже, клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, оскільки до неї не додані документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривні.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 гривень.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 №3674-VI ).
Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, отже судових збір складає 2521,20 гривень (3х840,40).
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у сумі 2521,20 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313121206084005075, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі або доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача.
Керуючись статями 2, 5, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення або відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_4 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_4 строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше дати закінчення (відміни) карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України,
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала постановлена, складена та підписана 30 червня 2020 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.І. Циганенко