25 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
СВК "Перший національний виробничий кооператив": Грищенко І. С.,
ДП "Старокостянтинівський молочний завод": Зінкевич Д. В.,
ДП "Старокостянтинівський молочний завод": Карасьов О. С. (член дирекції),
ДП "Старокостянтинівський молочний завод": Лінкевич Я. Б. (член дирекції),
ТОВ "Органік Сідс": Грищенко І. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020
у складі колегії суддів: Павлюк І. Ю. - головуючого, Демидюк О. О., Савченко Г. І.
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019
у складі колегії суддів: Вибодовського О. Д. - головуючого, Танасюк О. Є., Смаровоза М. В.
у справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"
до Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"
про стягнення заборгованості за договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 у розмірі 3 935 558,00 грн
У березні 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" (далі - СВК "Перший національний виробничий кооператив", позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Дочірнього підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (далі - ДП "Старокостянтинівський молочний завод", відповідач) про стягнення 3 935 558,00 грн заборгованості за договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 з яких: 3 312 859,00 грн борг, 395 727,00 грн пеня, 39 160,00 грн - 3 % річних та 187 812,00 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як покупцем зобов'язань за договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 щодо оплати поставленого йому позивачем товару.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 у справі № 924/233/18 у задоволенні позову СВК "Перший національний виробничий кооператив" відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 у справі № 924/233/18 залишено без змін.
31.01.2020 СВК "Перший національний виробничий кооператив" звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 у справі № 924/233/18.
Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. відкрито касаційне провадження у справі № 924/233/18 за касаційною скаргою СВК "Перший національний виробничий кооператив" та призначено її до розгляду.
Відповідно до ухвал суду від 30.04.2020 та 28.05.2020 у справі № 924/233/18 розгляд цієї справи двічі відкладався, востаннє - на 25.06.2020.
Окрім того, у зв'язку з відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/233/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.06.2020, яка ухвалою від 25.06.2020 прийняла справу до свого провадження.
Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від учасників справи та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" (далі - ТОВ "Органік Сідс") надійшло ряд заяв та клопотань.
Так, 09.04.2020 до Верховного Суду надійшла заява позивача б/н від 07.04.2020 про здійснення процесуального правонаступництва, в якій він просить суд замінити СВК "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника - ТОВ "Органік Сідс".
Цього ж дня заява з аналогічними вимогами про здійснення процесуального правонаступництва б/н від 07.04.2020 надійшла на адресу Верховного Суду від ТОВ "Органік Сідс".
19.05.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" б/н від 18.05.2020 про надання строку для усунення недоліків касаційної скарги, в якому відповідач просить суд постановити ухвалу та застосувати до касаційної скарги позивача положення статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) та надати СВК "Перший національний виробничий кооператив" строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Крім того, 19.05.2020 на адресу Верховного Суду надійшла заява ДП "Старокостянтинівський молочний завод" б/н від 18.05.2020 про закриття провадження у справі, а також заперечення б/н від 18.05.2020 щодо заяви позивача про заміну його правонаступником.
Розглянувши вказані вище заяви та клопотання, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зважає на таке.
Щодо процесуального правонаступництва
Заяви СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" про здійснення процесуального правонаступництва в даній частині вимог мотивовані укладенням між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (первісний кредитор) та ТОВ "Органік Сідс" (новий кредитор) договору від 26.09.2018 № 26/09/2018-3 про відступлення права вимоги, за яким новим кредитором набуто право вимоги до ДП "Старокостянтинівський молочний завод" за договором поставки від 12.08.2016 № 49 на суму 3 935 558,00 грн та встановлення відповідних обставин судовим рішенням у справі.
На підтвердження факту правонаступництва за договором заявниками до поданих ними заяв долучено постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18 за позовом ДП "Старокостянтинівський молочний завод" до СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" про відступлення права вимоги (цесії) від 26.09.2018 № 26/09/2018-3, в якій касаційним судом скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо задоволення заявлених вимог та постановлено нове про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до положень статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16).
Суд враховує, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18 за позовом ДП "Старокостянтинівський молочний завод" до СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" про відступлення права вимоги (цесії) від 26.09.2018 № 26/09/2018-3, скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо задоволення заявлених вимог та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У наведеній справі № 924/1208/18 місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, що 26.09.2018 між СВК "Перший національний виробничий кооператив" (первісний кредитор) та ТОВ "Органік Сідс" (новий кредитор) укладено договір № 26/09/2018-3 про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого первісний кредитор оплатно передає (відступає) належне йому право вимоги за договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 на суму 3 935 558 грн, укладеним між ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (боржник) і первісним кредитором (основний договір), а новий кредитор на умовах даного договору приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.1 договору № 26/09/2018-3 новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі, з моменту підписання даного договору. За передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору грошову суму у розмірі 3 935 558 грн.
26.09.2018 СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі документів до договору цесії, що засвідчують права, які передаються згідно пунктом 1.1 договору про відступлення права вимоги від 26.09.2016 № 26/09/2018-3.
Крім того, 26.09.2018 СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 26/09/2018-3, за яким первісний кредитор оплатно передав належне йому право вимоги за договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 на суму 3 935 558 грн.
Листом від 26.09.2018 № 26/09/2018-3 СВК "Перший національний виробничий кооператив" повідомив позивача про те, що на підставі договору № 26/09/2018-3 про відступлення права вимоги від 26.09.2018 ним відступлено на користь ТОВ "Органік Сідс" своє право вимоги за укладеним з позивачем договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 на суму 3 935 558 грн.
26.09.2018 ТОВ "Органік Сідс" (сторона 1) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (сторона 2) уклали угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог № 26/09-2018/ОВ, згідно з якою (пункти 5, 6, 9) сторона-2 є кредитором, а сторона-1 - боржником, в тому числі за договором № 26/09/2018-3 про відступлення права вимоги (цесії) від 26.09.2018. Сторона-1 була зобов'язана здійснити оплату за вказаним договором в розмірі 3 935 558 грн. Беручи до уваги, що станом на 26.09.2018 сторони є боржниками по відношенню один до одного, сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог. З моменту підписання угоди зобов'язання сторони-1 за договором № 26/09/2018-3, вказаним у пунктом 5 даної угоди припиняються в розмірі 458 811,42 грн. Залишок заборгованості сторони-1 перед стороною-2 за договором № 26/09/2018-3 становить 3 476 746,58 грн.
27.09.2018 між ТОВ "Органік Сідс" (сторона-1) та СВК "Перший національний виробничий кооператив" (сторона-2) укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог № 27/09-2018/ОВ, відповідно до умов якої (пункти 2, 3, 6) сторона-1 є кредитором, а сторона-2 - боржником за договором про відступлення права вимоги № 01/08-2018/ДВ від 01.08.2018. Сторона-2 є кредитором, а сторона-1 боржником за договором № 26/09/2018-3 про відступлення права вимоги від 26.09.2018. Беручи до уваги, що станом на 27.09.2018 сторони є боржниками по відношенню один до одного, сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог. З моменту підписання угоди зобов'язання сторони-1 за договором № 26/09/2018-3 припиняються повністю.
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції у справі № 924/1208/18, врахувавши, що позивачем не було надано суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданої вимоги, що в силу прямого припису статті 204 ЦК України її правомірність презюмується, дійшов висновку про відсутність підстав та помилкове визнання судами попередніх інстанцій договору про відступлення права вимоги (цесії) від 26.09.2018 № 26/09/2018-3 недійсним.
Переглядаючи судові рішення у справі, що розглядається, в касаційному порядку суд зазначає, що у нього відсутні повноваження надавати оцінку належності та допустимості доказів, з наслідком встановлення судами яких Верховним Судом прийнято постанову від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяв СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" та здійснення заміни позивача у справі СВК "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника ТОВ "Органік Сідс".
Доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" викладенні у запереченні на заяву позивача про здійснення процесуального правонаступництва, які в своїй сукупності зводяться до тверджень щодо відсутності підстав для задоволення відповідної заяви позивача з огляду на відсутність в справі доказів здійснення оплати за відступлене право вимоги зазначеного висновку суду касаційної інстанції не спростовують та є безпідставними зважаючи на встановлені судами в межах справи № 924/1208/18 обставини укладення між ТОВ "Органік Сідс" та СВК "Перший національний виробничий кооператив" угод про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 26.09.2018 № 26/09-2018/ОВ та від 27.09.2018 № 27/09-2018/ОВ.
Інші аргументи відповідача не спростовують наявності підстав для заміни позивача у цій справі його правонаступником.
Щодо постановлення ухвали про застосування до касаційної скарги положень 174 ГПК України та усунення недоліків касаційної скарги
Клопотання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" у цій частині обґрунтоване долученням скаржником на виконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху квитанції про сплату судового збору за подання касаційної скарги від 11.03.2020 № ПН 923 згідно якої платником значиться ОСОБА_1 , тоді як судові рішення у справі оскаржуються СВК "Перший національний виробничий кооператив". Тобто клопотання мотивовано сплатою судового збору особою відміною від скаржника.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовної заяви визначені статтями 162, 164, 172 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення ЄСПЛ у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
З долученої до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору від 11.03.2020№ ПН 923 вбачається, що у назві реквізиту платежу "Платник" у цій квитанції зазначено " ОСОБА_1 ", у реквізиті "Призначення платежу" вказано "Суд збір за кас скарг СВК "Перш нац. вироб кооп" на пост від 09.01.2020 та ріш від 24.10.2019 по спр 924/233/18 Верх Суд", сума судового збору - 118 066,80 грн.
Отже на виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху від 02.03.2020 скаржником додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі, що відповідає підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Окрім того, у назві реквізиту "Призначення платежу", зазначено, зокрема, номер справи, оскаржувані судові рішення та особу, якою подано скаргу.
З урахуванням викладеного не прийняття як доказу сплати судового збору квитанції, в якій платником судового збору значиться особа відміна від скаржника за наявності сплати судового збору у відповідному порядку та розмірі та зазначення в реквізиті призначення платежу номеру справи, оскаржуваних судових рішень та найменування (ім'я) особи, якою подано скаргу не узгоджується із завданнями господарського судовичинства, є надмірним проявом формалізму та обмеженням особи в доступі до суду, передбаченим статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/14147/19, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 752/4567/19 та від 22.04.2020 у справі № 127/20153/18).
Тому клопотання відповідача з наведених в ньому мотивів та підстав задоволенню судом не підлягає.
Щодо закриття провадження у справі
Заява ДП "Старокостянтинівський молочний завод" про закриття провадження у справі мотивована відсутністю у СВК "Перший національний виробничий кооператив" права на касаційне оскарження судових рішень з огляду на відступлення позивачем свого права вимоги за договором поставки молока від 12.08.2016 № 49 ТОВ "Органік Сідс".
Отже умовою для задоволення відповідної заяви відповідача є встановлення судом відсутності підстав для заміни позивача у цій справі його правонаступником.
Суд відзначає, що процесуальне правонаступництво є тісно пов'язаним з матеріальним, оскільки передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві, тому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
На підтвердження вказаного свідчить тлумачення змісту статті 52 ГПК України згідно якої у випадку заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії процесу.
Тобто підставою для виникнення процесуального правонаступництва є матеріальне правонаступництво або інша заміна осіб у матеріальних правовідносинах, тоді як моментом настання процесуального правонаступництва, з урахуванням змісту частини першої статті 52 ГПК України, є постановлення судом ухвали про залучення до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи.
За таких обставин, враховуючи обґрунтованість заяв про заміну СВК "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника ТОВ "Органік Сідс" та приписи частини другої статті 52 ГПК України щодо обов'язковості усіх дій, вчинених в судовому процесі до вступу у справу правонаступника для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив, підстави для задоволення заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод" про закриття провадження у цій справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 52, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" б/н від 07.04.2020 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" б/н від 07.04.2020 про здійснення процесуального правонаступництва задовольнити.
2. Здійснити заміну позивача у справі - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" (Старокостянтинівське шосе, буд. 31, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30403, ідентифікаційний код - 40108269) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" (пров. Алли Горської, буд. 5, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 40794076).
3. У задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" б/н від 18.05.2020 про закриття провадження у справі та клопотання б/н від 18.05.2020 про надання строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. Г. Пєсков
Л. Й. Катеринчук