Справа № 2а-31\2010\1211
Іменем України
12 березня 2010 року суддя Краснолуцького міського суду Луганської області
ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну
справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум грошової допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
22 липня 2009 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача УПСЗН Краснолуцької міської ради Луганської області, в якому послалася на те, що вона має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким вона здійснює догляд. З 30.08.2007року по 05.07.2010року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є застрахованою особою, працює відбірником проб 2 розряду дільниці „Химлабораторія” ЗАО ГОФ „Краснолуцька”.
З 30 серпня 2007 року вона знаходиться на обліку в УПСЗН. Відповідачем їй була нарахована та виплачена допомога при народженні дитини в розмірі 8500 грн. та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2008 року по 31 липня 2008року в розмірі 130,64 грн. на місяць, а всього 2482,16грн.
Позивач вважає, що допомога в такому розмірі визначена відповідачем всупереч чинному законодавству.
Відповідно до ст.43 Закону України „ Про загальнообов”язкове соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240-Ш від 18.01.2001року „допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом”.
Відповідач повинен був призначити їй допомогу у розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму, що визначений: з 1 січня 2008року - 592грн., з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607грн., з 1 жовтня 2008року по
31 липня у 2009 року - 626грн. Загальна сума недоотриманої нею допомоги за період з 1 січня 2008 року по 31липня 2009 року складає 9 189грн.84коп.
Позивач звернулась до відповідача з проханням перерахувати їй виплачувану допомогу із збільшенням до вказаних розмірів, але відповідач листом від 12.05.2009 року № 4552 відмовив їй в перерахунку, тому вона просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов"язати його провести перерахунок та виплату вищезазначеної допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
24.09.2009 року позивач збільшила свої позовні вимоги: просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недораховану суму допомоги при народженні дитини в сумі 1963,80грн., а також недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009року, з урахуванням індексу інфляціїї та 3 % річних, в загальній сумі 14 599,93грн. Справу просила розглянути за її відсутності.
05.10.2009р. позивач знову змінила позовні вимоги: просить визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з нього недораховану суму допомоги при народженні дитини в сумі 1963,80 грн. та недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня 2008року по 31 грудня 2008року в сумі 5722,32грн., інших вимог не заявляє.
Представник відповідача надав заяву, в якій також просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях позовні вимоги не визнав та зазначив, що при призначенні та виплаті позивачці допомоги УПСЗН керується Законами України „Про Державний бюджет України” на відповідні роки. Усі грошові кошти для виплати допомоги надходять у відповідності до цих законів. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Також просив суд застосувати правила ст. 100 КАС України, оскільки на його думку, позивач пропустила річний строк звернення до суду.
21.12.2009 року судом винесено ухвалу про розгляд справи у письмовому провадженні.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 8 ОСОБА_4 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.
У відповідності зі ст. 46 ОСОБА_4 України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 має дитину -ОСОБА_3, 05.07.2007року народження, за яким здійснює догляд, перебуває на обліку у відповідача, та є застрахованою особою.
Позивачеві було виплачено допомогу при народженні дитини в сумі 8500грн. та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році
в розмірі 134,64грн. на місяць.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідками відповідача № 3509 від 03.06.2009року та № 3018 від 07.05.2009року.
Згідно із ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-Ш в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено наступне:
- абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень.
Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
В той же час, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року
№6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 гривень.
Таким чином, відповідачем була призначена правомірно допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн.
Виходячи з викладеного, вимоги позивачки про визнання неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплати одноразової допомоги при народженні дитини та стягнення недоотриманої суми допомоги при народженні дитини в розмірі 1963,80 грн. не підлягають задоволенню,
Вимоги позивачки про визнання неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплати допомоги по догляду за дитиною та стягнення недоотриманої суми допомоги в розмірі 5772,32грн. підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240 від 18 січня 2001 року позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до квітня 2007 року виплачувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а з квітня 2007 року виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 5 розділу ІХ Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.
Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацем 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Держбюджет на 2007 рік." було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
ОСОБА_5 Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6- рп/2007 визнано неконституційним положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік щодо "встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністров України."
З моменту визнання норми неконституційною вона втрачає чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.
У зв”язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” редакція Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" знову зазнала змін, а саме: виключено статті 40-44, та у назві і тексту Закону слова "народженням та " виключено. Тобто, після внесених змін період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є страховим випадком, тому виплати позивачці провадились на підставі ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” у редакції Закону України „Про Державний бюджет на 2008рік...”у
розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн.
ОСОБА_5 Конституційного Суду України від 22 травня 2008року № 10- рп вказані зміни визнані такими, що не відповідають ОСОБА_4 України.
З моменту визнання норми неконституційною вона втрачає чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2008 та 2009 роки не приймалося.
Таким чином, стаття 43 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатнсті та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.1991року № 2240-Ш діє з 22.05.2008року в редакції: „ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менш розміру прожиткового мінімуму”.
Проаналізувавши положення статті 43 Закону № 2240, суд приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законом розміру прожиткового мінімуму, оскільки цим Законом не визначений, як підстава для проведення розрахунку, затверджений прожитковий мінімум для конкретних соціальних та демографічних груп населення( для дітей віком до 6 років, для працездатних осіб...).
Таким чином, фактично у 2008 році питання порядку та розміру виплат
зазначеної допомоги застрахованим особам одночасно регулювались статтями 41,43 Закону України № 2240-Ш „ Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, та статтею 15 Закону України № 2811-ХП „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”.
Враховуючи, що на розгляд Конституційного Суду України не вносилися питання конституційності статей Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік...” в частині внесення змін до Закону України № 2811-ХП „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, а виключення зі статтей 13,15 цього Закону слова „незастрахованих” визначило його загальним для регулювання відносин щодо виплати зазначеної допомоги всім особам, суд керується нормами Закону № 2240-Ш, як спеціального закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У першому кварталі 2007року вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. Починаючи з ІІ кварталу 2007року
вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Згідно із статею 50 Закону № 2240-Ш ця допомога має призначатися за основним місцем роботи. Але, фактично, виходячи із вищевикладених змін в законодавстві, з 1 січня 2007 року допомога по догляду за дитиною до трирічного віку не виплачується за місцем роботи, а всі справи передані до відповідного УПСЗН для здійснення вказаної допомоги виключно відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області є належним відповідачем у справі.
Враховуючи, що Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму виникає
у позивача за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Згідно зі статтею 58 Закону України від 28.12.2008року № 107-У1 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” затверджено прожитковий мінімумм у розмірі:
з 1 січня - 592грн., з 1 квітня - 605грн., з 1 липня - 607грн., з 1 жовтня - 626грн.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в сумі 3 527,22 грн. із наступного розрахунку:
Травень 2008 - 137,70грн. - 9 днів х 15,30 (605 - 130,64 = 474,36) : 31 = 15,30
Червень 2008 - 474,36 (605 -130,64)
Липень 2008 - 476,36 (607 -130,64)
Серпень 2008 - 476,36(607 - 130,64)
Вересень 2008 - 476,36(607-130,64)
Жовтень 2008 - 495,36 (626 -130,64)
Листопад 2008 - 495,36 (626 -130,64)
Грудень 2008 - 495,36 (626 -130,64)
Всього : 3 527,22грн.
Суд вважає, що позивач не пропустила річний строк звернення до адміністративного суду, оскільки згідно до ч.2 ст.99 КАС України він обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як встановлено, відповідач відмовив позивачці в перерахунку у травні 2009 року, з цього моменту вона й дізналась про порушення своїх прав.
Керуючись ст. ст. 86, 87 ,94, 158-163,167 КАС України, Законом України „ Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.02.2001р. № 2240 /зі змінами та доповненнями/, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007рік, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ОСОБА_5 Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10рп, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_2
Миколаївні в перерахунку, нарахуванні та суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму за період з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої за період з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в сумі 3 527,22грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: