Справа № 2а-26/10
Іменем України
19 березня 2010року суддя Краснолуцького міського суду Луганської області Палюх Т.Д. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2007, 2008,2009 роки,
Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що
він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи та відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХП має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п”яти мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Протягом 2005-2009років зазначену допомогу відповідач йому виплачував у значно нижчих розмірах, ніж установлено законом, а саме:
16.03.2005року допомогу за 2005 рік у сумі 26,70грн.
16.02.2007 року допомогу за 2007 рік у сумі 120,00грн.
08.02.2008року допомогу за 2008 рік у сумі 120,00грн.
10.06.2009року допомогу за 2009 рік у сумі 120,00грн.
Позивач з цим не погоджується, вважаючи, що розмір допомоги на оздоровлення йому повинен складати 5 мінімальних зарплат на момент виплати, тому відповідач недоплатив йому допомогу:
за 2005 рік - у розмірі 1 283,30грн.(262х5) -26,70грн.
за 2007 рік - у розмірі 1 880 грн.(400 х5)-120грн.
за 2008 рік - у розмірі 2 455 грн.(515 х 5) - 120грн.
за 2009 рік - у розмірі 3 005 грн.(625 х5) - 120грн.,
а всього: 8 623,30грн.
Позивач, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання ним вказаних коштів в повному обсязі, просить суд визнати протиправними його дії та зобов"язати його перерахувати та виплатити на його користь зазначені суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що постановами КМУ, якими встановлено розмір допомоги у виплачених йому сумах 26,70грн. та 120грн., всупереч статті 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлені розміри компенсаційних виплат в твердій грошовій сумі, а Закони України мають пріоритет над урядовими нормативними актами.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях посилався на наступне:
Що, починаючи з 1996 року, в Законах України " Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати", які приймались Верховною Радою України на відповідні роки, зазначено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України необхідно здіснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Статею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадан, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 був встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 2 групи - 26,70грн., а постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 відповідно 120грн.
УПтСЗН не може брати бюджетне зобов"язання, яке не відповідає бюджетному призначенню, оскільки такі дії кваліфікуються як бюджетне правопорушення та відповідно тягнуть відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів.
Згідно з п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти України використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Визнання Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007року
№ 6- рп/2007 норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік та від 22.05.2008року № 10-рп/2008 норм Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін ждо деяких законодавчих актів”, якими призупинялися норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадан, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати неконституційними, не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати, визначеного у розмірах відповідно до законів про Державний бюджет на
2007-2009роки розрахуновою величиною при визначенні розміров компенсацій і допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадан, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
На підставі ст. 99 КАСУ України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом. Пропущення строку звернення є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, тому представник відповідача наполягає на застосуванні судом правил ст.100 КАС України.
Від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Констітуції України органи державної влади зобов'язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Зазначеними постановами № 836 та №562 всупереч Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при
вирішенні даного спору підлягає застосуванню стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови КМУ № 836 від 26.07. 1996 року” Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 562 від 12.07.2005року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громаданам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого,п”ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2008 року та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
Пунктом 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та викладено в такій редакції "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідів аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім"ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов"язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп2008 положення вищевказаного Закону, яким було змінено статтю 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Частиною 1 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій ПІДВИЩУЮТЬСЯ Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Отже, цим Законом Кабінет Міністрів України не був уповноважений зменшувати
конкретні суми коменсацій і допоміг, встановлених 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Статею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009рік"(835-17)
Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, але Кабінет Міністрів України у 2009році таким правом не скористався і не встановлював у 2009році інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення.
Суд вважає безпідставним ствердження представника відповідача щодо пропуску
позивачами річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАСУ, оскільки
ними заявлено вимоги, на які відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється.
Судом встановлено, що позивачу за 2005, 2007-2009 роки не в повному обсязі, як це встановлено Законом, виплачена сума допомоги на оздоровлення , недоплачена сума складає: 8 623,30грн., а саме:
за 2005 рік - у розмірі 1 283,30грн.(262х5) -26,70грн.
за 2007 рік - у розмірі 1 880 грн.(400 х5)-120грн.
за 2008 рік - у розмірі 2 455 грн.(515 х 5) - 120грн.
за 2009 рік - у розмірі 3 005 грн.(625 х5) - 120грн.,
а всього: 8 623,30грн.
Керуючись ст. ст. 86, 87 ,94, 158-163,167 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті сум недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2005, 2007, 2008, 2009 роки.
Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у 2005,2007,2008,2009 роках в розмірі 5 мінімальних заробітних плат в загальній сумі 8 623,30грн.
Постанова суду може бути оскаржена згідно норм ЦПК України до Апеляційного суду Луганської області відповідно до Закону України № 1691-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами( набрав чинності 10.03.2010року). Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її винесення.. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарженняа
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: