Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1089/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)
до Овсянікової Людмили Сергіївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 21997,29 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до відповідача - Фізичної особи Овсянікової Людмили Сергіївни про стягнення 21997,29 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором б/н від 10.08.2012, з урахуванням чого, до стягнення з відповідача заявлено суму основного боргу в розмірі 21997,29 грн., що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 5000,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6802,36 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 9176,05 грн. та заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1018,88 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. Ухвала господарського суду Харківської області, яку було надіслано на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Інформацією, наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області (т.І а.с. 63), 12.05.2020 повернулася на адресу суду без вручення з довідкою відділення поштового зв'язку: "адресат не з'явився".
При цьому, необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/1089/20 від 28.04.2020 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/, а тому Овсянікова Людмила Сергіївна мала можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною для багаторазового відкладення розгляду даної справи, яке в подальшому може призвести до порушення процесуальних строків, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторін щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №910/23064/17.
При цьому суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
10.08.2012 Фізичною особою - підприємцем Овсяніковою Людмилою Сергіївною було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (надалі - Заява), відповідно до умов якої Клієнт приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (Умови), що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (т.І а.с. 15-25).
Так, із обставин справи слідує, що 25.09.2017 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Розділом 3.18 «Умов та правил надання банківських послуг» визначено Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (далі - Умови).
У відповідності до п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Згідно з п. 3.18.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Як свідчать матеріали справи, на підставі кредитного договору від 10.08.2012 б/н позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 41000, 00 грн., що підтверджується копією банківської виписки (а .с. 32-52).
З наданого розрахунку позивача вбачається, що станом на 11.03.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 21997, 29 грн., яка складається із:
- 5000, 00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 6802, 36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом:
- 1018, 88 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 9176, 05 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Зазначена заборгованість з боку відповідача залишилася несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, а саме: виписка по рахунку відповідача, а також наданий позивачем розрахунку заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання відповідачеві кредиту, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з його повернення та станом на 11.03.2020 заборгованість відповідача за кредитом перед позивачем становить 5000, 00 грн.
Всупереч положень ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано та разом із тим, поданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за кредитом останнім не спростований.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 10.08.2012 у розмірі 5000, 00 грн. є обґрунтованими.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до розділу 3.18.4. Умов визначений порядок розрахунків.
Так, п. 3.18.4.1. Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно з п. 3.18.4.1.2 визначено, що при необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуління, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуління, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.
Відповідно до п. 3.18.4.1.3. у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь - якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом становить 6802, 36 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом становить 1018, 88 грн.
Перевіривши розрахунки в частині процентів за користування кредитом становить 6802, 36 грн. та комісії за користування кредитом, суд встановив, що їх здійснено правильно.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6802,36 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1018,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 9176, 05 грн. нарахованої згідно з п. 3.18.4.1.3 «Умов та правил надання банківських послуг».
Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.18.4.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено, що у разі порушення клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 9176,05 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення з Овсянікової Людмили Сергіївни заборгованості у розмірі 21997,29 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6802,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1018,88 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 9176,05 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Овсянікової Людмили Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 21997,29 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6802,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1018,88 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 9176,05 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "30" червня 2020 р.
Суддя Є.М. Жиляєв