Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4111/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр "Техмет", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок ЛТД", м.Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", м.Харків
про стягнення 1479008,37 грн. та повернення майна
за участю представників:
позивача - Волошин А.В. (адвокат, ордер АХ №1005871 від 04.02.2020 року); відповідача - Дудій А.І. (адвокат, ордер ХВ №000036 від 15.01.2020 року);
3-ої особи - не з'явився.
Позивач - ТОВ Науково-технічний центр "Техмет" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Крок ЛТД" про стягнення 1479008,37грн. та повернення майна за договором підряду №1 від 31.01.2013 року.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (т.2, а.с.152), в якій просить суд:
- Стягнути з ТОВ "Крок ЛТД" на користь ТОВ Науково-технічний центр "Техмет" 1479008,37 грн.
- Зобов'язати ТОВ "Крок ЛТД" повернути ТОВ Науково-технічний центр "Техмет" майно, що було передано за актом приймання-передачі від 13.03.2014 року до додаткової угоди №3 від 12.03.2014 року до договору №1 від 31.01.2013 року, а саме: установку "Hammelman" HDP 127, заводський номер А8.01127.1139 вартістю 1494661,71 грн.
Справа розглядається з урахуванням цих змін.
Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав зазначених у відзиві (т.1, а.с.144-147) та посилаючись на договори про закупівлю №2j-30341, №9j-30123, №9j-30123 з відповідними нарядами на роботу (т.2 а.с.24, 29-137).
Позивач у відповіді на відзив (т.2 а.с.139-140) спростовував доводи відповідача.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№702), які ухвалою суду від 18.03.2020 року залишено без розгляду
Судом залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", оскільки відповідач виконував підрядні роботи за спірним договором на базі Національного наукового центра «Харківський фізико-технічний інститут» в межах договору підряду, укладеного між Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» та позивачем.
3-я особа у поясненнях зазначила про виконання певних робіт, посилаючись на відповідні акти, зазначивши на відсутність угод з відповідачем (т.2 а.с.15-20).
Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з карантином.
У судовому засіданні 16.06.2020 року представник позивача позов підтримував, просив його задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, зазначених у відзиві; заявив усне клопотання про відкладення судового засідання для мирного врегулювання спору, в задоволенні якого протокольною ухвалою суду відмовлено.
Представник 3-ої особи у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (3-я особа) є замовником підрядних робіт, позивач - підрядником, а відповідач - субпідрядником.
Роботи виконувались в тому числі за допомогою установки «Hammelman» HDP 127, заводський номер А8.01127.1139, яка належить позивачу та була передана в користування відповідачу на час виконання робіт за спірним договором.
31 січня 2013 року між НТЦ «Техмет» ТОВ (позивач, Замовник) та ТОВ «Крок ЛТД» (відповідач, Підрядник) було укладено договір №1, за яким Підрядник зобов'язався виконати монтаж технологічного обладнання та інші роботи згідно з наданим Замовником технічним завданням та проектно-кошторисною документацією.
В зв'язку з відсутністю у Замовника об'єктивної можливості до затвердження Проекту надати Підряднику кінцевий комплект проектно-кошторисної документації для проведення оцінки обсягів та вартості робіт по монтажу обладнання та трубопроводів систем, важливих для безпеки ЯПУ ННЦ ХФТІ «Джерело нейтронів», між сторонами Договору №1 укладались додаткові угоди №1 від 12.05.2013 року, №2 від 06.03.2014 року, в яких конкретизувався предмет виконуваних робіт та перелік проектної документації (попередньої), необхідної для виконання робіт. При цьому, за змістом п.1.3. зазначених додаткових угод, сторони погоджуються, що попередня документація, передана для оцінки обсягів робіт Підряднику, не є кінцевою та може бути змінена в процесі виконання монтажних робіт.
Пунктом 1.7.3. додаткових угод №1 від 12.05.2013 року та №2 від 06.03.2014 року визначено порядок прийняття робіт. Так, фактом задовільного виконання робіт та підставою для оформлення акта виконаних робіт між підрядником та Замовником є успішне проведення індивідуальних, функціональних та комплексних приймальноздавальних випробувань відповідних систем на підставі програм, погоджених з Державною інспекцією ядерного регулювання України відповідно до діючих норм та правил в атомній енергетиці. Допускається оформлення актів здачі-приймання виконаних робіт без деталізації та оцінки окремих видів виконаних робіт. Це право не звільняє Підрядника від оформлення всієї необхідної технічної документації згідно з діючими нормами та правилами в атомній енергетиці.
На виконання зазначеної норми, між сторонами були складені:
Акт №1 здачі-приймання виконаних монтажних робіт від 30 серпня 2013 року на суму 416300,40 грн. за серпень 2013 року;
Акт №2 здачі-приймання виконаних монтажних робіт від 30 вересня 2013 року на суму 839736,00 грн. за вересень 2013 року;
Акт №3 здачі-приймання виконаних монтажних робіт від 18 жовтня 2013 року на суму 903963,60 грн. за жовтень 2013 року;
Акт №4 здачі-приймання виконаних монтажних робіт від 31 липня 2014 року на суму 64900,00 грн. за липень 2014 року.
Всього складено актів здачі-приймання виконаних робіт за договором № 1 від 31.01.2013 року на загальну суму 2224900,00 грн.
Як зазначено в самих актах, вони є підтвердженням фактичного обсягу виконаних робіт по монтажу обладнання та трубопроводів в указаний період. Акти здачі-приймання виконаних робіт складені в загальному вигляді, без деталізації та оцінки окремих видів виконаних робіт.
Згідно з п.1.5. додаткових угод №1 від 12.05.2013 року та №2 від 06.03.2014 року договірна ціна на роботи визначається на підставі фактично виконаного обсягу робіт.
Умови оплати сформульовано між сторонами згідно з п.1.7.1. та п.1.7.2. додаткових угод №1 від 12.05.2013 року та №2 від 06.03.2014 року. Так, оплата за виконані роботи проводиться в безготівковому порядку в національній валюті України на розрахунковий рахунок Підрядника шляхом перерахування грошових коштів у вигляді попередньої (авансової оплати, але не більше 20% від фіксованої вартості виконуваних робіт за календарний місяць. Згідно з п.1.7.2. загальна сума попередніх оплат не може перевищувати 90% від заявленої підрядником вартості виконаних робіт.
Протягом 2013-2017 років позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти за договором №1 від 31.01.2013 року на загальну суму 3703908,37 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.37-66), та листом про зарахування 594008,37 грн. передоплати з іншого договору (т.1 а.с.74).
З наведеного вбачається, що позивачем сплачено грошові кошти у сумі, що на 1479008,37 грн. перевищує обсяг робіт, фактично виконаних відповідачем та підтверджених актами здачі-приймання виконаних робіт.
Також, між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №1 від 31.01.2013 року. Згідно з п.1.1. цієї додаткової угоди Підрядник зобов'язується здійснити промивку та гідровипробування технологічного обладнання та трубопроводів систем перших контурів охолодження ПКС і НОМ, другого контуру охолодження ЯПУ, системи спецканалізації, ОСБВ і газоочистки технологічних здувок. За п.1.2. додаткової угоди №3 для виконання робіт по промивці Замовник передає в тимчасове користування, а підрядник приймає наступне обладнання: високонапірну установку «Hammelman» HDP127, заводський номер А8.01127.1139. Зазначена установка була ввезена позивачем без оплати мита та податків відповідно до Порядку пільгового митного оформлення вантажів, що надходять в Україну в рамках Угоди між Україною і США щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдження зброї масового знищення від 25 жовтня 1993 року, затвердженого наказом Держмитслужби України від 28.10.98 № 665. Вартість установки визначена відповідно до Переліку вантажів за проектом «Нейтронне джерело ННЦ ХФТІ - експериментальна установка та її матеріали» відповідно до додатку №7 до Договору поставки № 9.1-0022-12х від 26 вересня 2013 року та специфікації обладнання до зазначеного договору, у сумі 63000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 09.12.2019 року складає 1494661, 71 грн. (т.1 а.с.36).
За актом приймання-передачі обладнання від 13.03.2014 року зазначена установка була передана відповідачу та до цього часу знаходиться в його володінні (т.1 а.с.27).
Додаткова угода №3 була укладена 12.03.2014 року. Акт №1 приймання - передачі обладнання до додаткової угоди №3 від 12.03.2014 року був підписаний 13.03.2014 року.
На виконання Угоди між Україною і Сполученими Штатами Америки щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення від 25.10.1993 року (далі - Угода від 25.10.1993 року), відповідно до положень Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом США та Урядом України щодо співробітництва з питань ядерної безпеки від 26.09.2011 року Сполучені Штати Америки зобов'язались спільно працювати з Україною для того, щоб спроектувати та побудувати у відповідності до вимог законодавства України ядерну установку «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується прискорювачем електронів» в ННЦ «ХФТІ».
З урахуванням положень цієї Угоди від 25.10.1993 року для будівництва Джерело нейтронів між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЧикаго Аргон», LLC, штат Іллінойс, що є оператором Аргонської Національної Лабораторії, яка діє у відповідності з головним контрактом № DE-AC02- 06СН11357 з Урядом США в особі Міністерства енергетики США та ННЦ «ХФТІ» укладено Базова цільова угода N° 9J-30123.
Для виконання роботи, вказаної в ст. І Базової цільової угоди № 9J- 30123 було залучено НТЦ «Техмет» ТОВ, з яким укладено трьохсторонні контракти, а саме: контракт Attachment-I to the Statement of Work for Work Order № 9J-30123-022A; контракт Attachment-I to the Statement of Work for Work Order № 9J-30123- 0028А; контракт Attachment-I to the Statement of Work for Work Order № 2J-30341- 0009A.
З урахуванням вказаних положень вибір підрядних організацій (контрагентів) проводився безпосередньо американською стороною.
Вартість надання послуг, виконання робіт та постачання товарів також визначається американською стороною без залучення ННЦ «ХФТІ», всі оплати за договорами (контрактами, угодами) проводились американською стороною безпосередньо на банківські рахунки відібраних підрядних організацій.
В свою чергу, з боку НТЦ «Техмет» ТОВ, був залучено ТОВ «Крок ЛТД», співробітники якого в подальшому мали постійні перепустки на територію ННЦ «ХФТІ».
ТОВ «Крок ЛТД» виконувало роботи, пов'язані з монтажем першого контуру охолодження активної зони підкритичної збірки та нейтронообразуючий мішені, забезпечення системи басейнів витримки, системи спецканалізації, другого контуру охолодження, установки демінералізації та стабілізаційного оброблення води, монтаж технологічного обладнання та трубопроводів системи газоочистки технологічних здувок.
В ННЦ «ХФТІ» відсутні контракти (угоди, договори), укладені з ТОВ «Крок ЛТД».
13 листопада 2019 року позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору №1 від 31.01.2013 року, наслідком чого, з урахуванням ч.4 ст.849 ЦК України, є розірвання цього договору. В даному листі також висловлено вимогу повернути позивачу 1479008,37 грн. попередньої оплати та високонапірну установку «Hammelman» HDP127, заводський номер А8.01127.1139 вартістю 63000,00 дол. США. Відповідно до листа Харківської дирекції АТ «Укрпошти» № 21-06/396 від 12.12.2019 року, зазначене повідомлення про відмову від договору не було вручене з підстав відмови уповноваженої особи від одержання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно із положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За змістом ч.2 ст.570 ЦК України авансом є певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 ст.837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно з ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 2 статті 846 ЦК України передбачено, що якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали договір підряду, який було розірвано позивачем в односторонньому порядку.
В даному випадку перерахування коштів попередньої оплати (авансу) відбулося на підставі спірного договору підряду.
Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження виконання робіт (надання послуг) на суму перерахованих позивачем коштів.
Відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт на суму перерахованих позивачем коштів за спірним договором матеріали справи не містять, а надані відповідачем докази (договори про закупівлю №2j-30341, №9j-30123, №9j-30123 з відповідними нарядами на роботу (т.2 а.с.24, 29-137), тощо) не є актами виконаних робіт.
Інших доказів на підтвердження виконання робіт за спірним договором відповідачем не надано, так само як й доказів про зарахування спірної суми в рахунок погашення заборгованості за іншими договорами.
Щодо спірного обладнання, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив його приймання за актом приймання-передачі, однак, де воно знаходиться після виконання робіт пояснень не надав.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 року у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 року у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 року у справі №912/2709/17.
Враховуючи наведене, цілком підставним є застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України, та стягнення з відповідача на користь позивача 1479008,37грн. безпідставно утримуваних коштів попередньої оплати та витребування у нього високонапірної установки «Hammelman» HDP127, заводський номер А8.01127.1139, вартістю 63000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.12.2019 складає 1494661,71 грн.
Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Разом із цим відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Верховний Суд у Постанові від 15.02.2019 року у справі №910/21154/17 виклав наступний правовий висновок: "Відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном грошовими коштами набутими підрядникам без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте маймо), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодам відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10 04.2018 року у справі №910/10156/17."
Отже, внаслідок відмови Замовника від Договору, підстава, на якій відповідач заволодів сумою попередньої оплати (авансу) та установкою «Hammelman» HDP 127, заводський номер А8.01127.1139 - відпала, а відтак така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутим підрядником без достатньої правової підстави та підтягає поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається: висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Таким чином, підсумовуючи викладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог є більш вірогідними, ніж надані відповідачем на спростування позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій щодо повернення суми грошових коштів та спірного обладнання, отриманих за розірваним спірним договором, належних доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1479008,37 грн. та повернення установки «Hammelman» HDP 127, заводський номер А8.01127.1139, вартістю 1494661,71 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок ЛТД" (адреса: 61001, м.Харків, майдан Захисників України, б.7/8; код ЄДРПОУ 30591211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр "Техмет" (адреса: 61003, м.Харків, пров.Слюсарний, б.1, офіс 3; код ЄДРПОУ 24136052) грошові кошти в сумі 1479008,37 грн. та 44605,06 грн. судового збору.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок ЛТД" (адреса: 61001, м.Харків, майдан Захисників України, б.7/8; код ЄДРПОУ 30591211) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр "Техмет" (адреса: 61003, м.Харків, пров.Слюсарний, б.1, офіс 3; код ЄДРПОУ 24136052) майно, що було передано за актом приймання-передачі від 13.03.2014 року до додаткової угоди №3 від 12.03.2014 року до договору №1 від 31.01.2013 року, а саме: установку «Hammelman» HDP 127, заводський номер А8.01127.1139, вартістю 1494661,71 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" червня 2020 р.
Суддя К.В. Аріт