Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"22" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/357/20
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до фізичної особи-підприємця Тихончук Лесі Хотіївни
про стягнення заборгованості в сумі 6 446 грн 59 коп.
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Гуз О.С., довіреність № 4 від 04.02.2020 р.,
Мельник О.П., довіреність № 19 від 27.12.2019 р.;
відповідач - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP6В2WK0114158658.
У судовому засіданні 22 червня 2020 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Тихончук Лесі Хотіївни (далі - Підприємець, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 446 грн 59 коп., з яких: 5 282 грн 72 коп. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 962 грн 83 коп. - пеня, 105 грн 29 коп. - 3% річних, 95 грн 75 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 5 червня 2019 року № 2026-ВЦ, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача, та відповідно позивачем на суму боргу нараховано пеню, 3% річні та інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" від 21.04.2020 р. № 546 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 25 травня 2020 року.
25 травня 2020 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання від 22.05.2020 р. (а.с. 38-39). В даному клопотанні відповідач просить відкласти розгляд справи. Також відповідач просить витребувати у позивача дані стосовно припинення подачі струму до трансформаторної підстанції по АДРЕСА_5 та надати розрахунки ФОП Тихончук по Договору 2026-ВЦ. Крім того, відповідач зазначив, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, оскільки споживання електричної енергії по договору № 2026-ВЦ до об'єкту в АДРЕСА_5 не здійснюється. Як зазначив відповідач, трансформаторна підстанція була відключена від електричної напруги в червні 2019 року та на момент написання заяви відповідачем про відключення подачі світла було оплачено всі рахунки за спожиту електроенергію. Також відповідач зазначив, що з 01.07.2019 р. споживання не було та нові зобов'язання у відповідача по оплаті не могли виникнути. До клопотання відповідачем долучено нарахування за червень-липень, рахунки на оплату, докази оплати, претензію та платіжне доручення від 1 жовтня 2019 року № 445 (а.с. 40-45).
Ухвалою суду від 25 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 22 червня 2020 року та витребувано у позивача дані стосовно припинення подачі струму до трансформаторної підстанції по АДРЕСА_5 та показники лічильника на момент припинення подачі струму.
22 червня 2020 року на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення від 18.06.2020 р. № 842 з додатками (а.с. 56-60).
Частиною 9 ст. 80 ГПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Враховуючи вищенаведене додаткові пояснення від 18.06.2020 р. № 842 прийняті судом до розгляду.
У судовому засіданні 22 червня 2020 року представники Товариства позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягали на задоволенні позову.
Відповідач у судове засідання 22 червня 2020 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310739228 (а.с. 54). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 22.06.2020 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
5 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та фізичною особою-підприємцем Тихончук Лесею Хотіївною (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2026-ВЦ (далі - Договору, а.с. 8-11).
Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору (п. 3.3. Договору).
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються Споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування Споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз'яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із Споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.
Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору (п. 5.1. Договору).
Згідно п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.4. Договору).
У пункті 5.6. Договору зазначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, зазначений у комерційній пропозиції.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.
Підпунктом 8) пункту 6.1. Договору визначено право Споживача вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.
Підпунктом 7) пункту 7.2. Договору встановлено обов'язок Постачальника розглядати в установленому законодавством порядку звернення Споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги.
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (Додаток № 2 до Договору), яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання (Додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (Додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2019 р., але підлягає обов'язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в п. 2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".
Як вбачається з заяви-приєднання Підприємець приєднався до комерційної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" "Фіксована Б - авансовий" (а.с. 12).
Умови комерційної пропозиції "Фіксована Б - авансовий" викладені у Додатку № 2 до Договору (далі - Додаток № 2, а.с. 13-14).
Відповідно до п. 1 Додатку № 2 ціна за спожиту електричну енергію (грн за 1 кВт*год без ПДВ) для споживачів із середньомісячним обсягом споживання до 50 тис. кВт*год в розрахунковому періоді, визначається відповідно до формули: Ц(спож)m*=k*Ц(спожбаз)m+Тпередача (грн/кВт год без ПДВ).
Пунктом 4 Додатку 2 визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць з першого по останнє число включно.
Згідно Додатку № 2 сторонами погоджено термін дії комерційної пропозиції з дати початку дії нового ринку електричної енергії по 30.09.2019 р. включно. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу Постачальник не надав нову редакцію комерційної пропозиції (або зміни до даної комерційної пропозиції), шляхом направлення Постачальником повідомлення Споживачу про внесення змін до "Комерційної пропозиції "Фіксована Б - авансовий"" та/або викладення її в новій редакції. Споживач має або погодитись з запропонованою Постачальником комерційною пропозицією в новій редакції (шляхом її підписання або здійснення оплати рахунку, що буде розрахований відповідно до комерційної пропозиції в новій редакції) або надати письмові заперечення. Ненадання Споживачем Постачальнику письмових заперечень проти продовження договірних відносин на умовах "Комерційної пропозиції "Фіксована Б - авансовий"" в новій редакції та продовження фактичного споживання Споживачем електричної енергії - засвідчує факт погодження Споживача з комерційною пропозицією в новій редакції та прийняттям на себе нових (змінених) зобов'язальних умов.
Якщо Споживач не погоджується з запропонованою Постачальником комерційною пропозицією в новій редакції, то він повинен повідомити про це Постачальника протягом 5-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про внесення змін до комерційної пропозиції від Постачальника. В такому разі дія договору припиняється з дати закінчення діючої комерційної пропозиції.
У розділі "Спосіб та порядок оплати" Додатку № 2 визначено, що Споживач здійснює оплату за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду авансовий платіж у розмірі 100% від вартості заявлених договірних величин постачання електроенергії на відповідний розрахунковий період згідно додатку № 3 до Договору.
Сума авансового платежу визначається шляхом множення заявлених Споживачем на відповідний розрахунковий період обсягів споживання електричної енергії на ціну, що визначена Постачальником з урахуванням п. 1 комерційної пропозиції та зазначена у рахунку на оплату або розміщена на сайті Постачальника.
Оплати здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, вказаний у рахунку на оплату.
У розділі "Термін (строк) надання рахунку за спожиту електроенергію та термін (строк) його оплати" Додатку № 2 зазначено, що по закінченню розрахункового періоду, Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії Споживачем та надає Споживачу рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок ТОВ "РОЕК", але не пізніше 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим.
У випадку припинення (або розірвання) договору, у т.ч. дострокового, Спожива зобов'язаний оплатити Постачальнику остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, з урахуванням п. 1 комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку.
У розділі "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" Додатку № 2 вказано, що у разі, якщо Споживач порушив терміни оплати обумовлених даною комерційною пропозицією платежів, Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати. Крім того, згідно ст. 625 ЦК України сума заборгованості сплачується з урахуванням інфляційних втрат та 3 процентів річних.
Пеня та інші штрафи сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня їх отримання.
В розділі "Термін дії договору про постачання електричної енергії" "Комерційної пропозиції "Фіксована Б - авансовий"" вказано, що договір про постачання електричної енергії Споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до Договору і діє по 31.12.2019 р. включно, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії Договору Споживача про надання послуг розподілу електричної енергії.
Постачальник має право розірвати цей договір достроково, повідомивши Споживача про це за місяць до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо:
- Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження споживачу про можливе розірвання цього договору;
- Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.
У період з червня по серпень 2019 року позивачем було поставлено, а відповідачем було спожито 2768 кВт електричної енергії, вартість якої за розрахунками позивача становить 7 427 грн 24 коп., з яких сплачено 2 1444 грн 52 коп.
Як зазначив позивач, заборгованість відповідача по оплаті за спожиту електричну енергію становить 5 282 грн 72 коп.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
У відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ, Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго", код ЄДРПОУ 05424874, (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних від Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", позивачем сформовані рахунки за електроенергію за червень-серпень 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на звернення Товариства щодо переданих обсягів споживання електричної енергії споживачем Тихончук Л.Х. на об'єкт, що розташований в с. Рафалівка по АДРЕСА_5, 40а за період з 01.01.2019 р. по 01.04.2020 р. Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" надало обсяги споживання електричної енергії ФОП Тихончук Л.Х. (а.с. 22). З даної відповіді вбачається, що відповідачем спожито електричну енергію в червні 2019 року - 981 кВт/год.; в липні 2019 року - 1086 кВт/год.; в серпні 2019 року - 701 кВт/год., всього - 2768 кВТ/год.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у відповідь на звернення Товариства щодо переданих обсягів споживання електричної енергії споживачем Тихончук Л.Х. на об'єкт, що розташований в с . Рафалівка по АДРЕСА_5, 40а за період з 01.01.2019 р. по 01.04.2020 р. Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" вказало наступне: згідно з додатку № 7 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача" до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 270067553 від 05.06.2019 р. споживачу нараховуються активні втрати в силовому трансформаторі, потужність якого 400 кВт, оскільки у даного споживача на балансі знаходиться силовий трансформатор № 250. Також з даної відповіді вбачається, що відповідачем спожито електричну енергію в червні 2019 року - 981 кВт/год.; в липні 2019 року - 1086 кВт/год.; в серпні 2019 року - 701 кВт/год.
Суд зазначає, що копії неоплачених рахунків за електроенергію (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу) відповідачем та обґрунтований помісячний розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу додані до позовної заяви.
Як зазначив позивач та встановлено судом, за червень 2019 року за спожиту активну електричну енергію в кількості 981 кВт/год на суму 2 144 грн 52 коп. споживачем оплачено у липні 2019 року (08.07.2019 р.)
Зокрема, згідно рахунку-фактури за спожиту електричну енергію № 6063290438 за липень 2019 року від 31.07.2019 р. Товариством нараховано за активну енергію в кількості 1086 кВт/год 3 286 грн 63 коп. (а.с. 16).
Зокрема, згідно рахунку-фактури за спожиту електричну енергію № 6261864380 за серпень 2019 року від 31.08.2019 р. Товариством нараховано за активну енергію в кількості 701 кВт/год 1 936 грн 03 коп. (а.с. 17).
Зокрема, згідно рахунку-фактури за спожиту електричну енергію № 8997993715 за вересень 2019 року від 30.09.2019 р. Товариством нараховано 60 грн 06 коп. (а.с. 18). Як вбачається з матеріалів справи згідно даного рахунку-фактури проведені донарахування по фактичній ціні із застосуванням штрафного коефіцієнту відповідно до п. 1 Додатку № 2.
Судом встановлено, що 20 серпня 2019 року по об'єкту в АДРЕСА_5 відключено постачання електричної енергії (а.с. 59).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом встановлено факт споживання відповідачем активної енергії за період з червень-серпень на суму 7 427 грн 24 коп. Також судом встановлено здійснення відповідачем оплати за червень 2019 року на суму 2 144 грн 52 коп. Відтак, на момент звернення з позовом до суду та на момент прийняття рішення у даній справі за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 5 282 грн 72 коп.
Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергію (активна енергія), суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 5 червня 2019 року № 2026-ВЦ та положення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5 282 грн 72 коп.
Посилання відповідача на те, що трансформаторна підстанція була відключена від електричної напруги в червні 2019 року та з 01.07.2019 р. споживання не було спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було встановлено судом, що по об'єкту в смт. Рафалівка по АДРЕСА_5, 40а відключення було 20 серпня 2019 року.
Посилання відповідача на те, що на момент написання заяви відповідача про відключення подачі світла було оплачено всі рахунки за спожиту електроенергію. Оскільки, як було встановлено судом вище, відповідачем було лише оплачено за червень 2019 року за спожиту активну електричну енергію в кількості 981 кВт/год на суму 2 144 грн 52 коп. Інші, надані відповідачем, докази оплати судом не приймаються до уваги, оскільки як вбачається згідно наданих доказів оплата була здійснена на інший рахунок, одержувачем коштів зазначено ПрАТ "Рівнеобленерго" та призначення платежу зазначено за послуги розподілу електричної енергії.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 11.08.2019 р. по 21.04.2020 р. 962 грн 83 коп. - пені, 105 грн 29 коп. - 3 % річних за період та 95 грн 75 коп. - інфляційні втрати.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.
У розділі "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" Додатку № 2 вказано, що у разі, якщо Споживач порушив терміни оплати обумовлених даною комерційною пропозицією платежів, Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати. Крім того, згідно ст. 625 ЦК України сума заборгованості сплачується з урахуванням інфляційних втрат та 3 процентів річних.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 року).
В той час, положення Договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється за умовами, визначеними у Договорі, тобто позивач має право нараховувати пеню без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.
Відтак, нарахування позивачем пені більш ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, судом визнається обґрунтованим, оскільки відповідає положенням Договору та чинному законодавству.
Врахувавши наведені норми чинного законодавства суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 963 грн 15 коп., при заявленому - 962 грн 83 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає пеня у заявленому позивачем розмірі 962 грн 83 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих даних компенсаційних виплат становить 138 грн 78 коп., при заявленому 95 грн 75 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 95 грн 75 коп.
Крім того, суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 105 грн 36 коп., при заявленому 105 грн 29 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають 3% річних у заявленому позивачем розмірі 105 грн 29 коп.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до фізичної особи-підприємця Тихончук Лесі Хотіївни (далі - Підприємець, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 446 грн 59 коп., з яких: 5 282 грн 72 коп. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 962 грн 83 коп. - пеня, 105 грн 29 коп. - 3% річних, 95 грн 75 коп. - інфляційні втрати, є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 2 102 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Тихончук Лесі Хотіївни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003, р/р НОМЕР_2 Філія-РОУ АТ "Ощадбанк") 5 282 (п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 72 коп. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн 83 коп. - пені, 105 (сто п'ять) грн 29 коп. - 3% річних, 95 (дев'яносто п'ять) грн 75 коп. - інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 30 червня 2020 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б);
3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_4).