Справа № 2а-875/10/1211
іменем України
15 березня 2010 року Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бичкова І.Г.
при секретарі Мурачковській О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Красний Луч адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'зання зробити перерахунок допомоги при народженні дитини, -
встановив:
08.02.2010р. позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'зання зробити перерахунок допомоги при народженні дитини. В обґрунтування позову позивачка пояснила, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ця подія в житті визнається нормами законодавства, як підстава виникнення у неї права на отримання державної допомоги сім»ям з дітьми у вигляді допомоги при народженні дитини. В цілях реалізації цього права позивачка у березні 2007 року звернулася до відповідача за призначенням та виплатою належних їй на конституційному праві сум державної допомоги, яка їй була призначена в тому ж місяці.
Статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» було передбачено, що допомога при народженні дитини надається у розмірі, кратному 22,6 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. За період з 28.03.2007р. по 28.03.2008р. відповідачем позивачці було виплачена допомога при народженні дитини у розмірі 8500грн. З виплаченою сумою державної допомоги позивачка не згодна, оскільки вона не відповідала сумам, які гарантовані Конституцією України та Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми». Тому 15.12.2009 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок їй допомоги та зобов»язання виплатити недоплачену суму допомоги при народженні дитини. Але в своїй відповіді відповідач відмовив їй у здійсненні перерахунку та в доплаті допомоги при народженні дитини, повідомивши, що ця допомога призначена у відповідності з чинним законодавством.
Призначаючи допомогу при народженні дитини в зменшеному розмірі відповідач порушив право, яке надане позивачці Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» щодо отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, кратному 22,6 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років на день народження дитини. Вказані види допомоги було призначено з урахуванням вимог Закону України “Про Державний бюджет на 2007р.”, а саме згідно зі ст.56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007р.” було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах:
допомога при народженні дитини - у розмірі 8500грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у сумі 3400грн., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп та від 22.05.2008р. № 10-рп було визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, абз.3 ч.2 ст.56 та п.7 та 14 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.”
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а саме з 09.07.2007р. № 6-рп.
Згідно зі ст..62 Закону України від 19.12.2006 року № 489-\/ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», затверджений прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 434грн.; з квітня - 463грн.; з 1 жовтня - 470грн. Тому позивачка мала отримувати допомогу при народженні дитини у розмірі, кратному 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на день народження дитини, а саме, розмір допомоги при народженні станом на 28.03.2007 року повинен був складати 9808,40грн., виходячи з розрахунку: 434,00грн. х 22,6 = 9808,40грн. Фактично позивачка отримала 8500грн. Загалом за період з 28.03.2007 року по 28.03.2008 року сума недоплаченої позивачці допомоги при народженні дитини складає 1308,40грн., виходячи з розрахунку: 9808,40грн.-8500,00грн.= 1308,40грн. Позивачка просить визнати бездіяльність УПтаСЗН в м.Красний Луч щодо перерахунку допомоги при народженні дитини незаконною та зобов'язати відповідача зробити перерахунок допомоги при народженні дитини.
У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги, заявлені позивачкою і надала суду пояснення, аналогічні викладеним позивачкою в позовній заяві
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та пояснила, що допомога при народженні дитини призначена позивачці в розмірах, встановлених діючим законодавством і виплачена в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та перевіривши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Предметом спору в цій справі є визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області і на час пред'явлення позову дана справа підсудна Краснолуцькому міському суду у відповідності до ст.19 КАС України.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-ЕД № 074038, виданим відділом РАЦС Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області за актовим записом № 245.
Позивач здійснює догляд за малолітньою дитиною, перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та є не застрахованою особою.
Позивачка звернулася у березні 2007р. до УПтаСЗН Краснолуцької міської ради Луганської області з заявою про призначення та виплату належних їй на конституційному праві сум державної допомоги. Згідно заяви позивачки відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992р. та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751, позивачці була призначена згідно довідки № 6459/1 від 21.12.2009р. допомога при народженні дитини з 01.03.2007р. по 01.03.2008р. у сумі 3400грн., з 01.03.2007р. по 01.03.2008р. щомісячно 425грн. Відповідно до положення ч.1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 12 вищезазначеного Закону України передбачено, що допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у 9-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
На день народження дитини позивача прожитковий мінімум складав 434,00грн. Таким чином, допомога позивачу при народженні дитини повинна складати 9808,40грн., виходячи з розрахунку: 434,00грн. х 22,6 = 9808,40грн.
Згідно наданих документів відповідачем, позивачу було сплачено одноразово 3400грн. і щомісячно виплачувалось по 425грн. Тобто загальна сума, яка була сплачена позивачеві, склала 8500грн.
Таким чином, недоплата позивачу допомоги при народженні дитини склала 1308,40грн., виходячи з розрахунку: 9808,40грн.-8500,00грн.= 1308,40грн.
Як вбачається із вищевикладеного, одноразова допомога позивачу при народженні дитини була виплачена у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 у справі № 1/29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст.ст.56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, 09.07.2007р. була відновлена дія ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-XII, за якою допомога при народженні дитини надається у розмірі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.
Беручи до уваги вищезазначене, керуючись принципом верховенства права, з метою захисту передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за можливе визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці в перерахунку суми допомоги при народженні дитини відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у сумі недоплати 1308,40грн.
Керуючись ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Конституцією України, ст.ст.86, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'зання зробити перерахунок допомоги при народженні дитини задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області зробити ОСОБА_1 перерахунок допомоги при народженні дитини у відповідності із ст..12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» у розмірі, кратному 22,6 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років на день народження дитини за період з 28.03.2007 року по 28.03.2008 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману допомогу при народженні дитини в розмірі 1308,40грн за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з міського бюджету м.Красний Луч судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: