номер провадження справи
23.06.2020 Справа № 922/4302/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової О.В. при секретарі судового засідання Федоровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу №922/4302/19
за позовом фізичної особи-підприємця Герасимова Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 10-А)
про стягнення грошових коштів
представники сторін:
від позивача - Цибульник Т.В., довіреність від 25.02.2015 №224; Гирман В.В., довіреність від 12.03.2012 №173;
від відповідача - Гриневич Я.О., довіреність б/н від 13.09.2019; Глущенко М.А., довіреність б/н від 04.09.2019;
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа за позовом фізичної особи-підприємця Герасимова Ігоря Вікторовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" про стягнення 165389,96 грн., які складаються з: 132133,26 грн. основного боргу по сплаті комунальних та експлуатаційних послуг за договором суборенди нерухомого майна №9 від 01.12.2015, 25196,39 грн. інфляційних втрат та 8060,31 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 закрито підготовче провадження, справу №922/4302/19 призначено до судового розгляду по суті на 26.05.2020 о/об 11 год. 30 хв.
В судове засідання 26.05.2020 сторони своїх представників не направили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
Позивач причин неявки не повідомив.
Від відповідача 25.05.2020 надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з хворобою представника і відсутністю в штатному розписі компанії іншого юриста.
Ухвалою від 26.05.2020 задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи по суті на 18.06.2020.
В судовому засіданні 18.06.2020 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд», суд розпочав розгляд справи по суті.
В судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2020 на стадії з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
В судовому засіданні 23.06.2020 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд», розгляд справи продовжено.
На початку судового засідання представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи письмових пояснень з доказами надсилання відповідачу рахунків за спірний період електронною поштою.
Суд не прийняв нові докази позивача, оскільки на стадії розгляду справи по суті подання додаткових доказів не допускається. Позивач не обґрунтував об'єктивної неможливості подання цих доказів у підготовчому провадженні. Суд зауважує, що подання доказів на підтвердження своїх вимог покладається на сторони і має бути здійснено одночасно з поданням заяв по суті спору. Суд неодноразово відкладав підготовче засідання, зобов'язував позивача надати всі докази на підтвердження позовних вимог, однак позивач не надав на момент закриття підготовчого провадження жодних додаткових доказів у справі та клопотань у зв'язку з неможливістю подати докази. Надання позивачем нових доказів пов'язано з тим, що позивач дізнався про відсутність таких доказів у справі на стадії розгляду справи по суті під час з'ясування судом обставин справи та перевірки їх доказами, що не є об'єктивною причиною неподання цих доказів своєчасно разом із позовною заявою та порушує принци рівності сторін у справі і право відповідача на судовий захист, зокрема подання заперечень щодо наданих доказів.
Також позивач наполягав на долученні до матеріалів справи письмових пояснень.
Суд не прийняв письмові пояснення позивача, оскільки вони подані з порушенням порядку, встановленого ГПК України, а саме: містять посилання на нові докази, які раніше не надавалися суду, та стосуються нових обставини справи, про які позивач суду не заявляв на стадії підготовчого провадження (надсилання відповідачу рахунків за спірний період електронною поштою, дати надсилання цих рахунків та дати їх отримання відповідачем).
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
В судовому засіданні 23.06.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.12.2015 фізичною особою-підприємцем Герасимовим Ігорем Вікторовичем (орендар, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" (суборендар, відповідач) укладено договір суборенди №9 (далі - договір суборенди).
Відповідно до п. 1.1 договору суборенди орендар зобов'язується передати у зворотне, строкове, платне володіння та користування нерухоме майно у належному справному стані - нежитлове приміщення (надалі «Об'єкт оренди»), а суборендар зобов'язується прийняти дане майно та сплачувати орендарю орендну плату.
У підпунктах 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 пункту 1.2 договору суборенди наведено характеристики об'єкта оренди, а саме: визначено, що об'єкт становить нежитлове приміщення 1-го поверху №1-4, 6-13, 35, 36 та пів 14 в житловому будинку літ. А-5. Вищезгадане майно належить товариству з обмеженою відповідальністю «Тігріс» - орендодавцеві на підставі договору №3700-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого Ємельяновою І.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 06.07.2006, реєстр №1203, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 14.07.2006, реєстр №13136061, номер запису 6173 в книзі 1. Орендар користується нежитловим приміщенням на підставі договору оренди №5 від 01.12.2015. Адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 7. Загальна площа об'єкту оренди: 286,7 м.кв.
За приписами ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень №5 від 01.12.2015 (далі - договір оренди), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тігріс» (орендодавець) та позивачем (орендар) та акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2015 ТОВ «Тігріс» передало позивачу в тимчасове оплатне користування (оренду) нежитлові приміщення підвальної частини №І-ХІV, ХХІІІ, ХХІV-ХХХVІ, 1-го поверху №1-4, 6-14, 35 в житловому будинку літ. А-5 загальною площею 298,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шекспіра, буд. №7.
Договір оренди укладено строком до 31.10.2018 (п. 9.1 договору оренди).
Майно повернуто позивачем з оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Тігріс» 28.02.2017 за актом прийому-передачі нежитлового приміщення.
У п. 5.1.5 договору оренди передбачено, що суборенда орендованого приміщення в частині чи в повному обсязі допускається тільки за письмової згоди орендодавця.
Листом вих. №27 від 01.12.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Тігріс» надало позивачу згоду на укладення договору суборенди нежитлових приміщень загальною площею 286,7 кв.м. по вул. Шекспіра, буд. 7 у м. Харкові строком до 31.10.2018.
Таким чином, в період з 01.12.2015 по 31.10.2018 позивач був орендарем майна, яке він за згодою орендодавця передав відповідачу в суборенду, і строк договору суборенди не перевищує строку договору оренди.
У п. 1.3 договору суборенди сторони погодили, що згідно з даним договором разом із правом користування об'єктом оренди суборендар отримує право користування земельною ділянкою орендаря, на якій розташовано об'єкт оренди, також право на користування тією частиною земельної ділянки, яка необхідна суборендарю для проходу, проїзду через територію орендаря, прокладання та експлуатації лінії електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання тощо.
Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 договору суборенди в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 суборендар зобов'язаний своєчасно, в повному обсязі, на умовах і в порядку, визначеному даним договором, здійснювати оплату орендної плати і відшкодовує витрати за надання постачальниками комунальних послуг за утримання об'єкту оренди.
Пунктами 2.1, 2.2 договору суборенди передбачено, що передача-приймання об'єкту оренди здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін з підписанням відповідного акту прийому-передачі (додаток 1). Об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем орендарю 01.12.2015.
Об'єкт оренди передано позивачем відповідачу 01.12.2015 за актом прийому-передачі нежитлового приміщення.
Відповідно до п. 8.1 договору цей договір укладено строком до 31.10.2018 включно.
Додатковою угодою від 28.02.2017 сторони погодили достроково розірвати договір суборенди 28.02.2017 та вважати об'єкт оренди переданим орендарю відповідно до акту прийому-передачі від 28.02.2017.
28.02.2017 сторони підписали акт прийому-передачі нежитлового приміщення, яким засвідчили факт повернення суборендарем об'єкта суборенди орендарю.
В матеріалах справи наявні підписані сторонами акти виконаних робіт №23 від 31.12.2015, №1 від 31.01.2016, №3 від 29.02.2016, №5 від 31.03.2016, №7 від 30.04.2016, №9 від 31.05.2016, №11 від 30.06.2016, №13 від 31.07.2016, №15 від 31.08.2016, №17 від 30.09.2016, №19 від 31.10.2016, №21 від 30.11.2016, №23 від 31.12.2016, №1 від 31.01.2017, №9 від 28.02.2017, якими підтверджується перебування приміщень у суборенді відповідача в період з грудня 2015 року по 28 лютого 2017 року.
За умовами п. 1.4 договору суборенди в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 суборендар відшкодовує (компенсує) орендарю витрати за надання постачальниками комунальних послуг відповідно до умов цього договору. Відшкодування плати за землю (земельного податку або орендної плати землі) здійснюється суборендарем на підставі рахунку, виставленого орендарем. Суборендар не має права самостійно укладати прямі договори з підприємствами-постачальниками комунальних послуг.
За період з грудня 2015 року по січень 2017 року сторонами підписано акти виконаних робіт, якими підтверджується факт надання комунальних послуг на загальну суму 617246,20 грн., а саме:
- №24 від 31.12.2015 (за грудень 2015 року) на суму 41213,15 грн.;
- №2 від 31.01.2016 (за січень 2016 року) на суму 45731,45 грн.;
- №4 від 29.02.2016 (за лютий 2016 року) на суму 38731,63 грн.;
- №6 від 31.03.2016 (за березень 2016 року) на суму 39022,57 грн.;
- №8 від 30.04.2016 (за квітень 2016 року) на суму 31610,29 грн.;
- №10 від 31.05.2016 (за травень 2016 року) на суму 33980,71 грн.;
- №12 від 30.06.2016 (за червень 2016 року) на суму 42767,18 грн.;
- №14 від 31.07.2016 (за липень 2016 року) на суму 40234,77 грн.;
- №16 від 31.08.2016 (за серпень 2016 року) на суму 38804,39 грн.;
- №18 від 30.09.2016 (за вересень 2016 року) на суму 35142,40 грн.;
- №20 від 31.10.2016 (за жовтень 2016 року) на суму 37251,72 грн.;
- №22 від 30.11.2016 (за листопад 2016 року) на суму 48201,79 грн.;
- №24 від 31.12.2016 (за грудень 2016 року) на суму 98538,90 грн.;
- №2 від 31.01.2017 (за січень 2017 року) на суму 46015,25 грн.
На суму актів позивачем виписані відповідні рахунки-фактури на сплату комунальних послуг, а саме:
за січень 2016 року: №76 від 09.12.2016 на суму 11025,90 грн. (передплата за теплову енергію), №12 від 17.02.2016 на суму 179,97 грн. (водоспоживання), №13 від 17.02.2016 на суму 198,61 грн. (зв'язок), №3 від 11.01.2016 на суму 2340,95 грн. (земельний податок), №10 від 08.02.2016 на суму 1013,63 грн. (доплата земельного податку), №16 від 23.02.2016 на суму 6834,97 грн. (доплата за теплову енергію), №74 від 09.12.2016 на суму 23048,74 грн. (передплата за електроенергію), №8 від 11.01.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території);
за лютий 2016 року: №21 від 17.03.2016 на суму 218,12 грн. (зв'язок), №20 від 17.03.2016 на суму 106,31 грн. (водоспоживання), №11 від 08.02.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №9 від 08.02.2.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №84 від 18.12.2015 на суму 10504,12 грн. (передплата за теплову енергію), №82 від 18.12.2015 на суму 23459,82 грн. (передплата за електроенергію);
за березень 2016 року: №6 від 19.01.2016 на суму 25228,42 грн. (передплата за електроенергію), №26 від 11.03.2016 на суму 224,50 грн. (зв'язок), №28 від 18.04.2016 на суму 124,47 грн. (водоспоживання), №19 від 04.03.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №18 від 04.03.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №7 від 19.01.2016 на суму 8744,88 грн. (передплата за теплову енергію), №18 від 18.04.2016 на суму 257,04 грн. (доплата за електроенергію);
за квітень 2016 року: №24 від 04.04.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №25 від 04.04.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №14 від 22.02.2016 на суму 1544,48 грн. (передплата за теплову енергію), №15 від 19.02.2016 на суму 23048,74 грн. (передплата за електроенергію), №34 від 19.05.2016 на суму 221,38 грн. (зв'язок), №35 від 19.05.2016 на суму 148,36 грн. (водоспоживання);
за травень 2016 року: №40 від 13.06.2016 на суму 2533,94 грн. (доплата за електроенергію), №41 від 13.06.2016 на суму 517,79 грн. (водоспоживання), №42 від 21.06.2016 на суму 227,46 грн. (зв'язок), №22 від 18.03.2016 на суму 25560,00 грн. (електроенергія), №30 від 04.05.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №31 від 04.05.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №32 від 10.05.2016 на суму 698,26 грн. (обстеження електроустановки замовника);
за червень 2016 року: №38 від 01.06.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №37 від 01.06.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №45 від 11.07.2016 на суму 10266,18 грн. (доплата за електроенергію), №27 від 18.04.2016 на суму 27690,00 грн. (передплата за електроенергію), №48 від 29.07.2016 на суму 221,98 грн. (зв'язок), №47 від 25.07.2016 на суму 145,76 грн. (водоспоживання);
за липень 2016 року: №43 від 01.07.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №44 від 01.07.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №33 від 19.05.2016 на суму 34324,36 грн. (електроенергія), №52 від 09.08.2016 на суму 224,46 грн. (зв'язок), №53 від 09.08.2016 на суму 1074,39 грн. (доплата за електроенергію), №58 від 15.08.2016 на суму 168,30 грн. (водоспоживання);
за серпень 2016 року: №50 від 01.08.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №51 від 01.08.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №62 від 09.09.2016 на суму 224,46 грн. (зв'язок), №64 від 14.09.2016 на суму 145,23 грн. (водоспоживання), №39 від 1.06.2016 на суму 35344,25 грн. (передплата за електроенергію);
за вересень 2016 року: №46 від 11.07.2016 на суму 37609,20 грн. (передплата за електроенергію), №60 від 01.09.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №61 від 01.09.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №68 від 11.10.2016 на суму 221,29 грн. (зв'язок), №69 від 11.10.2016 на суму 188,25 грн. (водоспоживання);
за жовтень 2016 року: №54 від 09.08.2016 на суму 35398,75 грн. (передплата за електроенергію), №56 від 11.08.2016 на суму 5175,35 грн. (передплата за теплову енергію), №66 від 03.10.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №67 від 03.10.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №79 від 14.11.2016 на суму 212,60 грн. (водоспоживання), №80 від 14.11.2016 на суму 224,46 грн. (зв'язок);
за листопад 2016 року: №57 від 23.09.2016 на суму 8387,92 грн. (передплата за теплову енергію), №72 від 13.10.2016 на суму 3880,00 грн. (розробка «Паспорту водного господарства підприємства» та узгодження в КП «Харківводоканал»), №75 від 01.11.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №85 від 13.12.2016 на суму 301,63 грн. (водоспоживання), №76 від 01.11.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №84 від 12.12.2016 на суму 219,80 грн. (зв'язок), №63 від 09.09.2016 на суму 29920,50 грн. (передплата за електроенергію), №73 від 23.12.2016 на суму 1048,68 грн. (доплата за теплову енергію);
за грудень 2016 року: №71 від 24.10.2016 на суму 9821,38 грн. (передплата за теплову енергію), №82 від 01.12.2016 на суму 3354,58 грн. (земельний податок), №83 від 01.12.2016 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №5 від 13.01.2017 на суму 222,97 грн. (зв'язок), №4 від 12.01.2017 на суму 266,29 грн. (водоспоживання), №1 від 12.01.2017 на суму 2949,84 грн. (доплата за теплову енергію), №70 від 11.10.2016 на суму 21617,19 грн. (передплата за електроенергію), №12 від 12.01.2017 на суму 5434,91 грн. (доплата за електроенергію), №25 від 12.01.2017 на суму 520,32 грн. (обслуговування електромереж), №26 від 12.01.2017 на суму 2094,78 грн. (обстеження електроустановки замовника), №27 від 12.01.2017 на суму 51167,96 грн. (обслуговування прибудинкових мереж за 2016 рік);
за січень 2017 року: №29 від 13.02.2017 на суму 278,80 грн. (зв'язок), №28 від 13.02.2017 на суму 218,65 грн. (водоспоживання), №3 від 03.01.2017 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №78 від 10.11.2016 на суму 10504,11 грн. (передплата за теплову енергію), №31 від 13.02.2017 на суму 4271,55 грн. (доплата за теплову енергію), №2 від 03.01.2017 на суму 3354,56 грн. (земельний податок), №9 від 01.02.2017 на суму 201,27 грн. (доплата земельного податку), №77 від 10.11.2016 на суму 20709,10 грн. (передплата за електроенергію), №32 від 13.02.2017 на суму 4679,43 грн. (доплата за електроенергію), №33 від 12.01.2017 на суму 10,84 грн. (обслуговування електромереж), 330 від 13.02.2017 на суму 698,26 грн. (обстеження електроустановки замовника).
Також позивачем було складено акт виконаних робіт про надання комунальних послуг за лютий 2017 року на суму 50026,68 грн., однак даний акт відповідачем не підписаний та не визнається.
До акту за лютий 2017 складені такі рахунки: №9 від 24.02.2017 на суму 6949,48 грн. (доплата земельного податку), №10 від 24.02.2017 на суму 10304,06 грн. (земельний податок), №11 від 24.02.2017 на суму 1088,68 грн. (утримання прибудинкової території), №12 від 27.02.2017 на суму 1250,00 грн. (заміна електролічильника), №14 від 24.02.2017 на суму 10,84 грн. (технічне обслуговування електромереж), №15 від 24.02.2017 на суму 449,47 грн. (заміна трифазного електролічильника), №17 від 24.02.2017 на суму 2246,10 грн. (обстеження мереж системи теплопостачання), №18 від 24.02.2017 на суму 415,20 грн. (заміна водомірного вузла холодної води), №20 від 10.03.2017 на суму 131,05 грн. (водоспоживання), №21 від 10.03.2017 на суму 11395,66 грн. (за теплову енергію), №22 від 10.03.2017 на суму 15591,67 грн. (електроенергія), №23 від 10.03.2017 на суму 194,47 грн. (зв'язок)
Також позивачем складений відповідно до п. 3.9 договору суборенди в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 розрахунок комунальних та експлуатаційних послуг за лютий 2017 року.
Листом вих. №19 від 04.04.2019 позивач надіслав відповідачу заяву про оплату комунальних послуг згідно акту виконаних робіт №4 від 28.02.2017 та підписання актів звірки взаємних розрахунків за договором суборенди. Разом із цим листом позивач надіслав відповідачу рахунки-фактури, датовані лютим та березнем 2017 року, а також акт виконаних робіт №4 від 28.02.2017 та акти звірки за період з 01.12.2015 по 28.02.2017, що підтверджується описом вкладення від 05.04.2019. Дані документи були отримані відповідачем 10.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач отримав акт та рахунки за лютий 2017 року 10.04.2019, однак акт за лютий 2017 року не був підписаний відповідачем та ним не визнається.
В період з 15.12.2015 по 27.01.2017 відповідач здійснив оплату комунальних послуг на користь позивача в загальній сумі 535139,62 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за відповідний період.
Щодо зарахування позивачем в оплату боргу за договором суборенди №9 від 01.12.2015 також платежів, в яких міститься послання на договір суборенди №3 від 01.01.2012, судом з'ясовано зі слів представників позивача та відповідача, що між сторонами справи існували договірні відносини за договором суборенди №3 від 01.01.2012, однак вони припинилися у зв'язку з укладанням сторонами нового договору суборенди №9 від 01.12.2015. У зв'язку з цим всі платежі, здійснені після 01.12.2015, в яких міститься посилання на попередній договір суборенди, були зараховані позивачем в рахунок оплати заборгованості за діючим договором суборенди.
Позивач надав письмові пояснення щодо розподілу здійснених відповідачем оплат за актами виконаних робіт та надав уточнюючий акт звірки взаємних розрахунків із зазначенням суми оплат та переплат за кожним актом (том 2 а.с. 129 - 134).
Відповідно до цих письмових пояснень залишились неоплаченими рахунки за січень 2016 року - на суму 6908,96 грн., за лютий 2016 року - на суму 1467,97 грн., за березень 2016 року - на суму 8694,88 грн., за червень 2016 року - на суму 445,73 грн., за листопад 2016 року - на суму 8520,09 грн., за грудень 2016 року - на суму 56819,79 грн., за січень 2017 року - на суму 41082,73 грн., за лютий 2017 року - на суму 50026,68 грн.
У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 132133,26 грн. основного боргу по сплаті комунальних та експлуатаційних послуг за договором суборенди нерухомого майна №9 від 01.12.2015, 25196,39 грн. інфляційних втрат та 8060,31 грн. - 3% річних.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором суборенди нерухомого майна №9 від 01.12.2015, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором найму будівлі або іншої капітальної споруди.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
За приписами ст. ст. 796, 797 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Як встановлено судом, нежитлові приміщення перебували в суборенді відповідача в період з грудня 2015 року по 28 лютого 2017 року.
Відповідно до п. 3.9 договору суборенди в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 суборендар відшкодовує (компенсує) орендарю за цінами постачальників таких послуг експлуатаційні витрати за фактично використані або спожиті ним електричну енергію, теплову енергію, інші комунальні витрати, такі як:
- оплату послуг з постачання електричної енергії в приміщення об'єкту оренди - згідно показами приладу обліку електричної енергії;
- оплату послуг з постачання теплової енергії в приміщення об'єкту оренди;
- оплату послуг з водопостачання та водовідведення в приміщення об'єкту оренди - згідно з показами приладу обліку води;
- оплату за послуги з експлуатації житлових будинків, споруд і прибудинкових територій об'єкта оренди (КП «Жилкомсервіс»);
- оплату за послуги з технічного обслуговування, поточного ремонту та усунення аварійних ситуацій внутрішньобудинкових електромереж та обладнання об'єкту оренди (КП «Жилкомсервіс»);
- оплату послуг телефонного зв'язку і послуг мережі Інтернет в приміщенні об'єкта оренди (ВАТ «Укртелеком»);
- заміну та держповірку приладів обліку.
Суборендар зобов'язується щомісяця здійснювати 100% передоплату за постачання електричної та теплової енергії авансом, не пізніше 1-го числа поточного місяця на наступний місяць з моменту отримання рахунків від орендаря (рахунок діє 3 банківських дні).
Відшкодування суборендарем інших послуг здійснюється за цінами (тарифами організацій) , які надають такі послуги, не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендаря.
Сторони погодили, що орендар, одночасно з наданням суборендарю рахунків на оплату витрат за спожиті комунальні послуги, надає суборендарю також розрахунок фактичних витрат на комунальні послуги та копії підтверджуючих цей розрахунок документів за попередній місяць.
За період з грудня 2015 року по січень 2017 року сторони погодили розмір компенсації за отримані відповідачем комунальні послуги шляхом підписання відповідних актів виконаних робіт.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 3.9 договору суборенди в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 суборендар зобов'язується щомісяця здійснювати 100% передоплату за постачання електричної та теплової енергії авансом, не пізніше 1-го числа поточного місяця на наступний місяць з моменту отримання рахунків від орендаря, а відшкодування суборендарем інших послуг здійснюється не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендаря.
Позивач не надав доказів надсилання відповідачу рахунків за період з грудня 2015 року по січень 2017 року.
Посилання позивача на накладні «Нової пошти» від 20.10.2016 №59000212004823 та від 25.02.2017 №59000239968204 як на доказ надсилання відповідачу цих рахунків судом не приймаються, оскільки з даних накладних не вбачається, які саме документи надсилалися за цими накладними. Крім того, надані у справу копії цих накладних не читаються, зокрема з них не вбачається, хто є отримувачем за накладною.
Листом вих. №18 від 04.04.2019 позивач надіслав відповідачу тільки акт звірки взаємних розрахунків за договором суборенди за період з 01.12.2015 по 31.01.2017 без підтверджуючих документів, що вбачається з опису вкладення від 05.04.2019.
До заяви вих. №23 від 27.05.2019 про негайне повернення оформленої додаткової угоди від 28.02.2017 до договору суборенди, яка була надіслана відповідачу 27.05.2019, не було додано жодних інших документів, що вбачається з опису вкладення від 27.05.2019.
Разом з претензією вих. №27 від 19.08.2019 на суму 132133,26 грн. позивач надіслав відповідачу тільки акт звірки взаємних розрахунків за договором суборенди за період з 01.12.2015 по 28.02.2017, що підтверджується описом вкладення від 19.08.2019.
Разом із заявою вих. б/н від 26.12.2019 про негайне повернення оформлених актів виконаних робіт з надання послуг суборенди нерухомого майна та комунальних послуг позивач надіслав відповідачу тільки акти виконаних робіт, без рахунків, що підтверджується описом вкладення від 26.12.2019.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт надсилання позивачем відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг за період з грудня 2015 року по січень 2017 року взагалі та зокрема дату отримання цих рахунків.
Разом із цим, суд враховує, що відповідач здійснював часткову оплату цих актів з посиланням на рахунки, що до них складались. Залишок заборгованості за підписаними актами складає 82106,58 грн.
Отже, відповідачу було відомо про суму комунальних послуг, яку належить компенсувати за період з грудня 2015 року по січень 2017 року, оскільки ці суми були погоджені самим відповідачем у актах виконаних робіт, а також були визнані відповідачем шляхом часткової оплати рахунків, виставлених за цими актами.
Посилання відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №922/850/18 за позовом ТОВ «Торговельна компанія «Економ Плюс» до ФОП Герасімова І.В. про стягнення переплати за договором суборенди та інших нарахувань як на доказ відсутності заборгованості відповідача перед позивачем суд визнав безпідставними, оскільки даною постановою не встановлено факту відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати комунальних послуг за спірний період. Виходячи зі змісту ч. ч. 4, 7 ст. 75 ГПК України, тільки обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
З огляду на це при розгляді даної справи обставини наявності або відсутності у відповідача заборгованості з оплати комунальних послуг підлягають доведенню у загальному порядку.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів оплати заборгованості в сумі 82106,58 грн.
У зв'язку з цим, враховуючи те, що позов за своєю суттю є вимогою про сплату боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу щодо визнаних актів на суму 82106,58 грн.
У стягненні основного боргу в сумі 50026,68 грн. за невизнаним актом за лютий 2017 року суд відмовляє, оскільки позивач не довів обґрунтованості нарахування комунальних послуг у цій сумі.
Так, позивач надав докази, на підставі яких ним були нараховані суми для компенсації витрат на оплату комунальних послуг за лютий 2017 року.
На підтвердження суми земельного податку, яка підлягала сплаті, позивач надав лист орендодавця ТОВ «Тігріс» вих. №5 від 05.02.2017 на адресу позивача про те, що сума сплати за земельний податок з 01.01.2017 буде становити 10304,06 грн. та про необхідність здійснити доплату за січень 2017 року в сумі 6949,48 грн., акт узгодження фактичного користування земельної ділянки ТОВ «Тігріс» по вул. Шекспіра, 7 в Дзержинському районі м. Харків від 09.12.2000, квитанцію №2 від 05.02.2017 про подання декларації з плати за землю, квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №10 від 30.03.2017 на оплату позивачем земельного податку в сумі 10304,06 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №5 від 17.03.2017 на оплату позивачем земельного податку за січень 2017 року в сумі 6949,48 грн.
На підтвердження витрат на оплату послуг з утримання прибудинкової території позивач надав договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №АР23/83 від 01.01.2014, укладений між КП «Жилкомсервіс» та ТОВ «Тігріс», квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №6 від 17.03.2017 на оплату позивачем комунальних послуг за лютий 2017 року в сумі 1099,68 грн.
На підтвердження витрат по заміні електролічильника позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордера №264 від 27.02.2017 про сплату від кінцевого споживача суми 1250,00 грн. за електролічильник системи 008-03, гарантійний талон №170767 від 27.02.2017 на цей лічильник.
На підтвердження витрат на оплату послуг з технічного обслуговування, поточного ремонту та усунення аварійних ситуацій внутрішньобудинкових електромереж та обладнання позивач надав акт виконаних послуг за договором №13019-01/ТО від 15.01.2013, складеного між виконавцем КП «Жилкомсервіс» та замовником ТОВ «Тігріс», на суму 10,84 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №15 від 30.03.2017 на оплату позивачем послуг обстеження електромереж в сумі 10,84 грн.
Також позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №7 від 17.03.2017 на оплату позивачем комунальних послуг за лютий 2017 року в сумі 10,84 грн.
На підтвердження витрат на заміну трифазного електролічильника позивач надав рахунок-фактуру №862/737, виданого АК «Харківобленерго» для оплати ТОВ «Тігріс» суми 449,47 грн. за заміну трифазного електролічильника прямого вмикання (для юридичного сектору, за заявою споживача), квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №9 від 17.03.2017 на оплату позивачем послуг із заміни електролічильника в сумі 449,47 грн.
На підтвердження витрат на обстеження мереж системи теплопостачання позивач надав рахунок-фактуру №51/175 від 20.02.2017, виданий КП «Харківські теплові мережі» для сплати ТОВ «Тігріс» послуг з видачі технічних умов на влаштування єдиної індивідуальної системи централізованого опалення на суму 2246,10 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №4 від 17.05.2017 про оплату ТОВ «Тігріс» на користь КП «Харківські теплові мережі» 2246,10 грн. за видачу технічних умов на індивідуальну систему опалення нежитлових приміщень, квитанцію про сплату ТОВ «Тігріс» на користь КП «Харківські теплові мережі» суми 2246,10 грн. за надання послуг з видачі технічних умов індивідуальної системи централізованого опалення згідно рахунку №51/175 від 13.06.2017.
На підтвердження витрат на заміну водомірного вузла холодної води позивач надав рахунок-фактуру №18 від 05.02.2017, виставлений ТОВ НПП «Теплогазохолодвод» для оплати ТОВ «Тігріс» суми 415,20 грн. за встановлення водомірного вузла холодної води в магазині за адресою: вул. Шекспіра, №7, №11, м. Харків, квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №12 від 30.03.2017 на оплату позивачем послуг по заміні лічильника холодної води в сумі 415,20 грн.
Позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №8 від 17.03.2017 на оплату позивачем вартості водолічильника в сумі 1250,00 грн
На підтвердження витрат на оплату послуг водопостачання та водовідведення за лютий 2017 року в сумі 131,05 грн. позивач надав рахунок №1587549, виставлений КП «Харківводоканал» для оплати ТОВ «Тігріс» суми 131,05 грн. за водопостачання та водовідведення, квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №13 від 30.03.2017 на оплату позивачем послуг водопостачання та водовідведення в сумі 131,05 грн.
На підтвердження витрат на оплату теплової енергії за лютий 2017 року позивач надав договір №1219 від 01.03.2002 про постачання теплової енергії, укладений між КП «Харківські теплові мережі» та ТОВ «Тігріс», акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за лютий 2017 року від 28.02.2017 на суму 11395,66 грн., підписаний між КП «Харківські теплові мережі» та ТОВ «Тігріс», рахунок КП «Харківські теплові мережі» для оплати ТОВ «Тігріс» за теплову енергію за лютий 2017 року, квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №13 від 15.03.2017 на оплату позивачем послуг теплопостачання в сумі 11395,66 грн.
На підтвердження витрат на оплату електроенергії в сумі 15591,67 грн. позивач надав додаткову угоду від 09.12.2015 про продовження договору купівлі-продажу електроенергії №28/11-э від 14.11.2012, укладеного між ТОВ «Енерго Х» та ТОВ «Тігріс», на строк до 31.12.2018, відомості ТОВ «Енерго Х» про витрати електроенергії на 28.02.2017, рахунок №89/1 ТОВ «Енерго Х» на оплату ТОВ «Тігріс» електроенергії за лютий 2017 року, квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №4 від 15.03.2017 на оплату позивачем послуг електропостачання в сумі 15591,67 грн.
На підтвердження витрат на оплату послуг зв'язку позивач надав рахунок-акт №2.2017.6333000000033940 за телекомунікаційні послуги за лютий 2017 року згідно з договором №057006007, виписаний Харківською філією ПАТ «Укртелеком» для оплати ТОВ «Тігріс» послуг зв'язку на суму 667,43 грн., з яких рекомендований аванс на лютий 2017 року - 194,47 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера ТОВ «Тігріс» №11 від 30.03.2017 на оплату позивачем послуг зв'язку в сумі 194,47 грн.
Розглянувши надані докази, суд дійшов висновку, що ними не підтверджується розмір компенсації комунальних витрат, яка пред'явлена до стягнення з відповідача, оскільки виходячи з наданих доказів відповідачу нараховані комунальні послуги за весь обсяг орендованого позивачем приміщення, тоді як відповідач орендує лише частину цього приміщення.
Так, за договором оренди нежитлових приміщень №5 від 01.12.2015 позивач орендував у спірному періоді нежитлові приміщення підвальної частини №І-ХІV, ХХІІІ, ХХІV-ХХХVІ, 1-го поверху №1-4, 6-14, 35 в житловому будинку літ. А-5 по вул. Шекспіра, 7 у м. Харкові загальною площею 298,7 кв.м.
Відповідачу передано в суборенду лише частину цих приміщень загальною площею 286,7 м.кв., а саме: нежитлове приміщення 1-го поверху №1-4, 6-13, 35, 36 та пів 14 в житловому будинку літ. А-5.
У рахунку-фактурі №51/175 від 20.02.2017, виданому КП «Харківські теплові мережі» для сплати ТОВ «Тігріс» послуг з видачі технічних умов на влаштування єдиної індивідуальної системи централізованого опалення на суму 2246,10 грн., зазначено, що він технічні умови стосуються нежитлових приміщень підвалу та 1-го поверху, що розташовані у житловому будинку літ. А-5 за адресою: м. Харків, вул. Шекспіра, 7, однак відповідач не орендував у позивача підвал.
З рахунків за лютий 2017 року вбачається, що відповідачу нараховано всю вартість земельного податку, послуг з утримання прибудинкової території по вул. Шекспіра, 7 у м. Харкові, водопостачання та електропостачання, зв'язку та інших послуг, які виставлялися до оплати позивачу орендодавцем ТОВ «Тігріс». Втім, позивач передав у користування відповідачу не всю орендовану ним у ТОВ «Тігріс», а лише її частину.
Відповідно до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №АР23/83 від 01.01.2014, укладеного між КП «Жилкомсервіс» та ТОВ «Тігріс», щомісячна вартість послуг в сумі 1088,68 грн. визначена для приміщення по вул. Шекспіра, 7 у м. Харків загальною площею 816,1 м.кв., а відповідач займає тільки площу 286,7 м.кв.
Розрахунку комунальних послуг відповідно до площі приміщення, яке орендується відповідачем, позивач суду не надав.
Отже, виставлення відповідачу за лютий 2017 року всієї вартості комунальних послуг, які виставлялися позивачу орендодавцем, є необґрунтованим.
Щодо витрат на оплату електроенергії та водоспоживання, а також на заміну електролічильника, водомірного вузла суд зауважує, що в договорі суборенди та акті прийому-передачі нежитлового приміщення відповідачу не наведено відомостей про встановлені в орендованому відповідачем приміщенні лічильники. Номери лічильників зазначені тільки в акті про передачу приміщень в оренду позивачу від ТОВ «Тігріс», однак без зазначення, у яких конкретно приміщеннях вони встановлені. Враховуючи викладене, з наданих позивачем доказів не вбачається, за якими лічильниками здійснювався облік електричної енергії та води для відповідача, тому неможливо визначити розмір споживання електроенергії та води саме для відповідача, а також встановити, що саме відповідач повинен був відшкодовувати витрати на заміну електролічильника та водомірного вузла.
Враховуючи викладене, суд визнав недоведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату комунальних послуг за лютий 2017 року в сумі 50026,68 грн. та відмовив у позові в цій частині.
На суми прострочених платежів з оплати комунальних послуг позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати в такому розмірі:
1) на суму боргу 82106,58 грн., яка виникла за період з грудня 2017 року по січень 2017 року, нараховано 3% річних за період з 01.01.2017 по 30.11.2019 (1064 дні) в сумі 7180,39 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2017 року по листопад 2019 року в сумі 24796,18 грн.;
2) на суму боргу 50026,68 грн. по акту за лютий 2017 року нараховано 3% річних за період з 01.05.2019 по 30.11.2019 (214 днів) в сумі 879,92 грн. та інфляційні втрати за період з травня по листопад 2019 року в сумі 400,21 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що суд визнав недоведеними позовні вимоги про стягнення заборгованості за лютий 2017 року в розмірі 50026,68 грн., суд також визнав безпідставним нарахування позивачем на дану суму боргу інфляційних втрат у розмірі 400,21 грн. та 3% річних у розмірі 879,92 грн., у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Щодо 3% річних у сумі 7180,39 грн. та інфляційних втрат у сумі 24796,18 грн., нарахованих на суму боргу 82106,58 грн., яка виникла за період з грудня 2017 року по січень 2017 року, суд ухвали залишити позов без розгляду, виходячи з такого.
З письмових пояснень позивача та акту звірки взаємних розрахунків із зазначенням суми оплат та переплат за кожним актом (том 2 а.с. 129 - 134), вбачається, що сума боргу 82106,58 грн. складається із сум, які залишились неоплаченими по рахункам за січень 2016 року - на суму 6908,96 грн., за лютий 2016 року - на суму 1467,97 грн., за березень 2016 року - на суму 8694,88 грн., за червень 2016 року - на суму 445,73 грн., за листопад 2016 року - на суму 8520,09 грн., за грудень 2016 року - на суму 56819,79 грн., за січень 2017 року - на суму 41082,73 грн., за лютий 2017 року - на суму 50026,68 грн.
Однак з даних відомостей не вбачається, в оплату яких конкретно комунальних послуг за відповідні місяці були зараховані платежі відповідача, адже рахунки виставлялися окремо на оплату кожної комунальної послуги, а строк оплати цих комунальних послуг за договором суборенди є різним.
Так, відповідно до п. 3.9 договору суборенди в редакції додаткової угоди від 01.12.2015 суборендар зобов'язується щомісяця здійснювати 100% передоплату за постачання електричної та теплової енергії авансом, не пізніше 1-го числа поточного місяця на наступний місяць з моменту отримання рахунків від орендаря (рахунок діє 3 банківських дні). Відшкодування суборендарем інших послуг здійснюється за цінами (тарифами організацій) , які надають такі послуги, не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендаря.
Відповідач не надав суду доказів надсилання та/або вручення відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг за період з грудня 2015 року по січень 2017 року.
За відсутності таких доказів, а також відомостей про конкретний розподіл сум оплат та відповідно суму боргу за кожним рахунком не вбачається можливим встановити строки виникнення у відповідача зобов'язань з оплати кожної комунальної послуги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи те, що суд неодноразово витребував у позивача всі докази на підтвердження викладених у позові обставин, а позивачем такі докази надані не були, що перешкоджає вирішенню спору по суті в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 82106,58 грн., суд ухвалив залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 7180,39 грн. - 3% річних та 24796,18 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. ч. 2 - 4 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в даній справі покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Так, за розгляд позовних вимог у даній справі про стягнення 165389,96 грн. відповідно до пп. п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» належить до сплати судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, тобто 2480,85 грн.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2500,00 грн., тобто переплата становить 19,15 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України ухвалою суду надмірно сплачений судовий збір у сумі 19,15 грн. в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням після набрання судовим рішенням законної сили.
Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1231,60 грн., виходячи з такого розрахунку: 82106,58 грн. (задоволені вимоги) / 165389,96 грн. (заявлені вимоги) х 2480,85 грн. (судовий збір за розгляд заявлених вимог) = 1231,60 грн. (судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача сплачена сума судового збору не повертається.
У зв'язку з цим судовий збір, сплачений за розгляд позовної заяви в частині стягнення 7180,39 грн. - 3% річних та 24796,18 грн. інфляційних втрат, які залишені судом без розгляду, а також в частині стягнення заборгованості в сумі 50026,68 грн., 400,21 грн. інфляційних втрат та 879,92 грн. - 3% річних, в задоволенні яких судом відмовлено (загалом 83283,38 грн.), судовий збір залишається за позивачем (83283,38 грн. х 1,5% = 1249,25 грн.)
Керуючись 129, 226, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 10-А) на користь фізичної особи-підприємця Герасимова Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) 82106,58 грн. (вісімдесят дві тисячі сто шість грн. 58 коп.) заборгованості та 1231,60 грн. (одна тисяча двісті тридцять одна грн. 60 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В частині стягнення заборгованості в сумі 50026,68 грн., 400,21 грн. інфляційних втрат та 879,92 грн. - 3% річних в задоволенні позову відмовити.
Позовні вимоги в частині стягнення 7180,39 грн. - 3% річних та 24796,18 грн. інфляційних втрат залишити без розгляду.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 1249,25 грн. покласти на позивача.
Повернути позивачу з Державного бюджету України 19,15 грн. надмірно сплаченого судового збору ухвалою суду в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням після набрання судовим рішенням законної сили.
Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Повне судове рішення складено 30.06.2020.
Суддя О.В.Федорова