19.06.2020 м. Ужгород Справа № 907/785/19
Господарський суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Ушак І.Г.
за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Дем'янчук Олени Григорівни, м. Черкаси
до фізичної особи-підприємця Кушнір Романа Богдановича, м. Мукачеве
про стягнення 24583,47 грн.,
без участі представників сторін
Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідач не сплатив у повному обсязі вартість поставлених йому товарів, у результаті чого виникла заборгованість на суму, що становить предмет позовних вимог.
Представник позивача, у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через несправність системи відеоконференцзв'язку 19.06.20 в господарському суді Закарпатської області, надісланим на електронну адресу суду клопотанням просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами без його участі, заявлені позовні вимоги - задоволити у повному обсязі, питання розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу - вирішити після винесення рішення по справі та надання суду позивачем відповідних документів.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив. До суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причини «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою» кореспонденція суду відповідно (ухвали суду від 20.01.20 та 17.02.20), яка була надіслана за зазначеною у позовних матеріалах адресою відповідача: 89600, м. Мукачево, вул. Кооперативна, 36/24, та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.
У зв'язку з наведеним згідно ухвал суду від 07.04.20,12.05.20 повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
За наведених обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що спірні відносини у даній справі виникли між сторонами як суб'єктами господарювання внаслідок здійснення ними у період з 23.10.2018р. по 11.11.2019р. господарських операцій (купівля-продаж товарів народного споживання (одяг) - далі товар), за змістом яких позивач на протязі жовтня-листопада 2018р. здійснив поставку товарів відповідачеві за видатковими накладними на загальну суму 44714,93 грн., вартість якої відповідачем оплачена частково - на суму 10000,00 грн. та повернуто товару - на суму 10131,46 грн.
За таких обставин виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 24583,43 грн, яка належним чином доведена матеріалами справи, зокрема, накладними на поставку товарів від 23.10.18, 26.10.18, 7.11.18, 8.11.18 , рахунками на оплату поставлених товарів, накладною на повернення товарів від 7.05.19.
Зазначена заборгованість відповідача не сплачена ним у порядку досудового врегулювання за претензією позивача від 21.06.19, що послугувало підставою звернення останнього до суду з даним позовом.
Відповідач у ході судового розгляду не спростував наявність заборгованості перед позивачем на суму 24583,43 грн. та не надав суду документів, які б свідчили про виконання ним зобов'язань за спірними відносинами,
За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних приписів господарського та цивільного законодавства.
Так, приписами ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ході судового розгляду матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у договірних відносинах, уклавши господарський договір у спрощений спосіб шляхом обміну документами, що підтверджують пропозицію укласти договір та підтвердження прийняття такої.
Таке відповідає приписам ст. 181 ГК України, якими встановлено, що за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами, однак допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Правовідносини сторін у даній справі аналогічні правовідносинам поставки згідно ст. 265 ГК України, у яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
В силу приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт поставки товару відповідачу, невиконання останнім у повному обсязі зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 24583,47 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судовий збір сплачений позивачем за розгляд даної справи на суму 1921,00 грн. на підставі ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача; витрати позивача на професійну правничу допомогу, будуть розглянуті судом після винесення рішення у даній справі після надання позивачем відповідних документів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
суд ухвалив:
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Кушнір Романа Богдановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Дем'янчук Олени Григорівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість на суму 24583,47 грн. ( двадцять чотири тисячі грн. п'ятсот вісімдесят три грн. 47 коп. ) та у відшкодування сплаченого судового збору - суму 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 26.06.20
Суддя Ушак І.Г.