91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
17.12.09 Справа № 17/229.
За позовом Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема», м. Артемівськ Перевальського району Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромснаб ЛТД», м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 139901 грн. 58 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -представник не прибув;
від відповідача -Конопльова І.Л., довіреність № б/н від 22.09.2009.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу у сумі 139901,58 грн.
Представником відповідача в судовому засіданні 17.12.2009 надано суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на пропуск позивачем позовної давності. Крім того, відповідач не може перевірити наявність заборгованості приводу відсутності документації, яка була знищена у зв'язку з закінченням строків зберігання.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між ДВАТ «Шахта імені Артема»ДХК «Луганськвугілля», яке в подальшому було реорганізовано шляхом злиття у Державне підприємство «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема», яке є правонаступником (позивач у справі), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглепромснаб ЛТД»(відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір № 45«с»від 01.04.2004 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити гірничошахтне обладнання: електродвигун АКН-4-15 вартістю 289800 грн., а Покупець прийняти та оплатити обладнання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця по факту його поставки (п. 1.1, 1.3 Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу електродвигун АКН-4-15 вартістю 289800 грн.
Також, раніше між сторонами було укладено договір № 77 від 30.05.2002, згідно якого відповідач, як Продавець, зобов'язувався відвантажити за реквізитами Покупця товар в номенклатурі, кількості та якості, зазначеної у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно пункті 1.2. вказаного договору, позивач зобов'язувався здійснити оплату шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок відповідача після отримання товару.
Відповідно до Додаткової угоди, що підписана сторонами 01.04.2004, до договору № 77 від 30.05.2002, враховуючи відсутність грошових котів у позивача для розрахунку з відповідачем за договором № 77 від 30.05.2002 та враховуючи наявність договору № 45«с»від 01.04.2004, сторони здійснили залік зустрічних вимог за вищевказаними договорами на суму 149898,42 грн.
У зв'язку з тим, що за відповідач умови договору № 45«с»від 01.04.2004 щодо повної оплати не виконав, за ним склалась заборгованість у сумі 139901,58 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу електродвигун АКН-4-15 вартістю 289800 грн., що підтверджується накладною № 108 від 01.04.2004 та довіреністю на отримання цінностей серії ЯДХ № 888985 від 01.04.2004 на ім'я Акулової Т.Ю. (а.с.28, 31).
Даний двигун повинен бути оплачений відповідачем по факту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 1.3 Договору).
Відповідно до Додаткової угоди, що підписана сторонами 01.04.2004, до договору № 77 від 30.05.2002, сторони здійснили залік зустрічних вимог за договором № 77 від 30.05.2002 та договором № 45«с»від 01.04.2004 на суму 149898,42 грн., у зв'язку з чим за відповідачем залишилась несплаченою заборгованість у сумі 139901,58 грн.
Однак, вимога про стягнення вказаної заборгованості не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Оскільки поставка відбулась 01.04.2004, а оплата повинна відбуватись по факту поставки, то прострочення виконання зобов'язання по оплаті обладнання виникло з 02.04.2004.
Згідно частин 3,5 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено про застосування позовної давності до зобов'язань, що виникали у 2004 році та заявлені за межами трирічного строку.
Позивачем клопотання про відновлення позовної давності суду не надано, поважних причин її пропуску не зазначено.
До матеріалів справи позивачем разом з позовом надано заяву „про відновлення процесуального строку для подачі позовної заяви”, з посиланням на статтю 267 ЦК України та виїмку первісних документів, в тому числі і первісних документів за даною справою на підставі протоколу виїмки від 17.12.2004, однак, дана заява не може розцінюватись судом як заява про відновлення позовної давності, оскільки в ній взагалі не зазначено про таку дію. Крім того, виїмка документів не перешкоджає зняттю з них відповідних копій, які в подальшому можуть бути додані до матеріалів справи у разі подання позову до суду.
Згідно частини 4 статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога по стягнення заборгованості у сумі 139901,58 грн. не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України при відмові у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 22.12.2009.
Суддя О.С. Фонова