м. Київ К-22106/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Харченка В.В.
Бим М.Є.
Гордійчук М.П.
Гончар Л.Я.
Матолича С.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,
У грудні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 щодо стягнення на її користь недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за 2008 рік та прийнято нову постанову якою: зобов'язано управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві нарахувати позивачу за 2008 рік доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22 травня 2008 року.
На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, в якій ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
ОСОБА_5 належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії.
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-ХІУ прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 року»від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст.. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-У від 19 грудня 2006 року, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-РП/2008 положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними.
Управління Пенсійного фонду повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень.
Згідно з вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві відхилити, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Харченко