91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.12.09 Справа № 17/289
За позовом Державного підприємства „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області
до Луганського обласного комунального спеціалізованого тепло-забезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго”, м. Луганськ
про стягнення 1031 грн. 42 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача - Откидач О.В., довіреність № 14-02д від 04.01.08;
від відповідача - Нинюк І.В., довіреність № 18/01-174-09 від 30.10.09.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу у сумі 935,15 грн. та пені у сумі 135,06 грн., згідно договору №5142/6-07 від 28.11.2007.
Представником позивача у судовому засіданні 14.12.2009 було надано заяву про зменшення позовних вимог № 53-юр від 09.12.2009, що отримана відповідачем, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 935,15 грн. та пеню у сумі 96,27 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.12.2009 надав відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що відповідно до даних бухгалтерії відповідача основна сума заборгованості за договором складає 935,33 грн., таким чином, відповідач не заперечує проти наявності основної суми боргу. Однак просить суд задовольнити позов в частині основного боргу і відмовити у стягнені пені без зазначення підстав для відмови.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
Між Державним підприємством «Свердловантрацит»(позивач у справі) та Луганським обласним комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Луганськтеплокомуненерго»в особі філії «Свердловськтеплокомун-енерго», був укладений договір № 5142/6-07 від 28.11.2007 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідач надає позивачеві відомості щодо наявності заборгованості за централізоване опалення (далі -платежі) працівників позивача ВП «Шахта „Красний партизан»станом на 1-е число кожного місяця з урахуванням руху протягом місяця. Позивач, здійснює утримання платежів із заробітної плати своїх працівників з їх письмової згоди та перераховує утриману суму відповідачеві.
Згідно п. 2.5 Договору, відповідач виплачує позивачу винагороду в раз мірі двох відсотків від суми платежів, що підлягають перерахуванню позивачем, шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок позивача протягом п'яти днів після отримання платежів на свій розрахунковий рахунок.
Відповідно до п. 3.1 Договору, позивач суму платежів, що утримана з працівників, перераховує на розрахунковий рахунок відповідача протягом п'яти банківських днів, що обчислюються з дня фактичної виплати заробітної плати або її частини за місяць, в якому здійснені утримання.
Згідно п. 4.1 Договору, за кожен день прострочення перерахування комісійної винагороди відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
На виконання умов вказаного Договору позивач надав послуги з утримання платежів за опалення із заробітної плати своїх працівників, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на користь відповідача на суму 48327,31 грн. (а.с.39-50).
Відповідачем за надані послуги було частково сплачено 31,40 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 935,15 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 96,27 грн. за період з 15.11.2007 по 31.01.2009 згідно наданого розрахунку.
Відповідач відзивом на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 14.12.2009, позов визнає частково у сумі основного боргу. Стосовно пені відповідач просить відмовити у задоволенні без зазначення підстав відмови.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що позивач надав послуги, передбачені Договором відповідачу. Також встановлено, що зобов'язання по перерахуванню позивачеві повної оплати за зазначені послуги згідно Договору, в обумовлені договором строки відповідачем виконані не були.
З огляду на викладене, заборгованість відповідача у сумі 935,15 грн. перед позивачем за послуги з утримання платежів за опалення із заробітної плати своїх працівників, підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем, і тому підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути пеню у сумі 96,27 грн. за період з 15.11.2007 по 31.01.2009 згідно наданого розрахунку.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 4.1 Договору у вигляді пені в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з викладеним, вимога позивача про стягнення пені у сумі 96,27 грн. є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вимога відповідача про відмову у стягненні пені судом до уваги не береться, оскільки вона жодним чином не мотивована та є безпідставною з огляду на вищезазначене.
Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго”, м. Луганськ, кв. Восточний, буд. 22, ідентифікаційний код 03340529, на користь Державного підприємства „Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1, ідентифікаційний код 26350009, борг у сумі 935,15 грн. та пеню у сумі 96,27 грн.; витрати по сплаті держмита у сумі 98,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 227,45 грн., видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 21.12.2009.
Суддя О.С. Фонова