91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.12.09 Справа № 8/255пн
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області,
до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, м. Свердловськ Луганської області, -
про звільнення майна з-під арешту.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Гуленко К.С.,
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2 -представник, - довіреність №4639 від 26.11.08 року;
від відповідача -Лукін І.А. -головний державний виконавець, - довіреність №б/н від 08.01.09 року, -
розглянувши матеріали справи, -
суть спору: позивачем заявлено вимогу про звільнення з-під арешту нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Луганської області, який складається з будівлі котельної (Ж, Ж') площею 205,8 кв.м; будівлі профілакторію (В) площею 640,3 кв.м; будівлі диспетчерської (А1,А', 0) площею 141,2 кв.м; будівлі складу (Б) площею 165,1 кв.м, огородження території; КПП (3); замощення (І); ємкості РРС-5 -6 штук; ємкості Р-25; котлоагрегату; казана парового, - які належать позивачу на праві приватної власності.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 27 листопада до 11 грудня 2009 року -з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
До початку судового засідання, призначеного на 11.12.09 року, від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його незаконністю дій Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області (далі -ВДВС) при накладенні арешту на вищезгадане нерухоме майно.
Представник відповідача позов не визнав, вважаючи дії ВДВС правомірними (відзив на позов за вих. №20224 від 24.11.09 року та від 07.12.09 року за вих. №20950).
І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
28.04.2001 року Арбітражним судом Луганської області порушено провадження по справі №10/17-б за позовом Луганської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Авто-Оіл»(місто Свердловськ Луганської області (далі -ТОВ ТПК «Авто-Оіл») - про визнання банкрутом.
Ухвалою від 10.01.02 року введено процедуру санації боржника, а ухвалою від 15.07.02 року затверджено план санації.
Постановою ВДВС від 15.01.02 року відкрито зведене виконавче провадження №371/7 - про стягнення заборгованості з ТОВ ТПК «Авто-Оіл».
Згідно постанови ВДВС від 19.06.03 року на майно боржника накладено арешт.
Ухвалою господарського суду від 01.03.04 року провадження у справі №10/17-б було припинено, однак Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 19.05.04 року скасував ухвалу суду першої інстанції.
Господарський суд ухвалою від 26.11.04 року затвердив доповнення до плану санації та продовжив процедуру санації до 28.02.05 року.
Керуючий санацією Гальченко Г.Д. 27.01.05 року звернувся до господарського суду з клопотанням за №1/01-05 від 27.01.05 року, яким просив зняти арешт з майна боржника, а саме: будівлі профілакторію, будівлі котельної, будівлі диспетчерської, будівлі складу, огорожі, ємкості РРС-5 -у кількості 4 шт., ємкості Р-25 у кількості 6 шт., - які знаходяться у смт. Калінінське міста Свердловська Луганської області, - мотивуючи клопотання тим, що арешт, накладений на це майно на підставі постанови ВДВС від 19.06.03 року, оскільки останній перешкоджає здійсненню плану санації.
Ухвалою господарського суду від 07.02.05 року арешт з вище переліченого майна знято.
На її виконання ВДВС 21.03.05 року винесено постанову про зняття арешту з того ж майна.
11.04.05 року між ТОВ ТПК «Авто-Оіл»(продавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець; далі -ПП ОСОБА_1) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (далі -ЦМК), розташованого за адресою: смт Калінінське міста Свердловська Луганської області, а саме:
будівлі котельної (Ж, Ж') площею 207,0 кв.м вартістю 1738 грн.;
будівлі профілакторію (В) площею 640,3 кв.м вартістю 5377 грн.;
будівлі диспетчерської (А1,А', 0) площею 141,2 кв.м вартістю 1186 грн;
будівлі складу (Б) площею 165,1 кв.м вартістю 1386 грн.,
огородження території підприємства N, вартістю 3748 грн.;
право користування земельною ділянкою загальною площею 1,8476 на вартістю 10137 грн.;
ємкість РРС-5 6 шт. вартістю 13530 грн.;
ємкість Р-25 5 шт. загальною вартістю 11275 грн.;
котлоагрегат вартістю 2192 грн.;
казан паровий вартістю 2190 грн., - а всього вартість ЦМК становить 60000,00 грн.
12.04.05 року продавець передав ЦМК покупцю, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі.
20.04.05 року провадження по справі №10/17-б господарський суд Луганської області зупинив, поновивши його 24.10.05 року.
ВДВС 04.05.06 року наклав арешт на майно боржника -ТОВ ТПК «Авто-оіл», у тому числі на майно, яке перелічене у вищеназваному договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.06 року ПП ОСОБА_1 звернувся до Свердловського міжрайонного бюро технічної інвентаризації (далі -БТІ) з заявою про «оформлення права власності»на згадуване тут нерухоме майно.
БТІ листом від 04.05.06 року за вих. №680 відмовило у вчиненні таких дій, пославшись на те, що надані заявником документи не відповідають вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та іншим актам чинного законодавства України.
Згідно наявним у справі доказам, після цього ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Свердловського міжрайонного бюро технічної інвентаризації -про визнання права власності.
Рішенням господарського суду від 03.07.06 року (справа №13/242пн) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Згідно наявним у справі доказам, 07.06.07 року ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, відповідно до якого з метою стягнення боргу з ТОВ ТПК «Авто-Оіл»було накладено арешт на належне йому рухоме та нерухоме майно, яке знаходиться в смт Калінінське міста Свердловська.
На підставі заяв ВДВС від 05.05.08 року обидва види обтяження були зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів:
нерухомого майна -за №7128295, що підтверджується витягом №18413474 від 05.05.08 року;
рухомого майна -за №7128374, що підтверджується витягом №18413741 від 05.05.08 року.
У червні 2007 року ПП ОСОБА_1 звернувся до Свердловського міського суду Луганської області з позовом до Державної виконавчої служби у місті Свердловську -про звільнення майна з-під арешту (справа №2-а-119/2007 р.).
Цей суд ухвалою від 27.06.07 року повернув позивачу позовну заяву, мотивуючи це тим, що такий спір є підвідомчим господарському суду Луганської області як суду адміністративної юрисдикції (станом на час винесення даної ухвали).
ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з адміністративним позовом до Свердловського ВДВС -про визнання акту опису й арешту майна незаконним (справа №10/425н-ад).
Постановою цього суду від 16.10.07 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.07 року (справа №22-а-4651/07), у задоволенні позову відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2008 році ПП ОСОБА_1 звернувся до постійно діючого третейського суду при асоціації «Правосуддя»(м. Алчевськ Луганської області) з позовом до ТОВ ТПК «Авто-Оіл»- про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно.
Названий суд рішенням від 06.03.08 року позов задовольнив у повному обсязі, визнавши:
дійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості -ЦМК, який знаходиться у АДРЕСА_1, Луганської області, Луганської області, який складається з будівлі котельної (Ж, Ж') площею 205,8 кв.м; будівлі профілакторію (В) площею 640,3 кв.м; будівлі диспетчерської (А1,А', 0) площею 141,2 кв.м; будівлі складу (Б) площею 165,1 кв.м, огородження території; КПП (3), замощення (І), ємкості РРС-5 -6 штук, ємкості Р-25, котлоагрегату, казана парового, - укладеного між ТОВ ТПК «Авто-Оіл»та ПП ОСОБА_1;
право власності за ПП ОСОБА_1 на той же об'єкт нерухомого майна.
Рішення набрало законної сили.
З метою примусового виконання цього рішення третейського суду Алчевський міський суд Луганської області 17.03.08 року видав на користь ПП ОСОБА_1 виконавчий лист №6-191.
Згідно матеріалам справи, у 2008 році ПП ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Свердловське бюро технічної інвентаризації»- про зобов'язання зареєструвати право на об'єкт нерухомості (справа №2-а-10622/08).
Постановою названого суду від 21.08.08 року у задоволенні позову відмовлено.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 27.11.08 року (справа №22-а-14410/08) задовольнив апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1: постанову Луганського окружного адміністративного суду скасував; позов ПП ОСОБА_1 задовольнив, зобов'язавши Комунальне підприємство «Свердловське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право на об'єкт нерухомості у вигляді ЦМК, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Луганської області та складається з будівлі котельної (Ж, Ж') площею 205,8 кв.м; будівлі профілакторію (В) площею 640,3 кв.м; будівлі диспетчерської (А1,А', 0) площею 141,2 кв.м; будівлі складу (Б) площею 165,1 кв.м, огородження території; КПП (3), замощення (І), ємкості РРС-5 -6 штук, ємкості Р-25- 5 шт., ємкості Р-25, котлоагрегату, казана парового.
Як вбачається з матеріалів справи, ця постанова апеляційного суду набрала законної сили.
10.02.09 року Донецьким апеляційним адміністративним судом винесено додаткову постанову по справі №22-а-14410/08, якою доповнено резолютивну частині постанови від 27.11.08 року після слів «казана парового»словами: «який належить йому на праві власності на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правосуддя»від 06.03.2008 року».
Згідно наданим позивачем по цій справі (№8/255пн) доказам, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.08 року та доповнення до неї від 10.02.09 року КП «Свердловське БТІ»виконано, а саме: 19.02.09 року здійснено реєстрацію права власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1 -позивач по справі №8/255пн) на нерухоме майно, вказане у рішенні постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правосуддя» від 06.03.08 року, справа №13/08-2008, м. Алчевськ), що підтверджується Витягом №21924678 від 19.02.09 року, виданим вищеназваним БТІ.
Незважаючи на це, 27.04.09 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №8675112 внесено запис про обтяження нерухомого майна, яке належить фізичній особі ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Луганської області, при цьому в якості підстави для арешту вказано постанову ВДВС Свердловського МУЮ від 07.06.07 року.
Вищеописані дії ВДВС стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_1 з цим позовом до суду.
Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1.Як сказано у статті 1 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІУ «Про виконавче провадження»(далі - ЗУ №606-ХІУ), виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусовому виконанню відповідно до пунктів 1-3 частини 2 ст. 3 названого Закону підлягають накази господарських судів, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази.
Статтею 4 Закону №606-ХІУ встановлено, що відповідно до пунктів 1,3 та 4 різновидами заходів примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням, - як то має місце за даним спором.
Той же Закон (частина 1 ст. 5) зобов'язує державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частина 3 тієї ж статті покладає на державного виконавця обов'язок одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (частина 1 ст. 11 ЗУ №606-ХІУ).
Позивач по цій справі належним чином довів суду, що він не був та не є стороною виконавчого провадження, у рамках якого накладено арешт на нерухоме майно, яке йому належить.
2.Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації (частина 1 ст. 50 Закону).
Частиною 1 ст.55 Закону «Про виконавче провадження»встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Статтею 59 Закону визначено мезанізм захисту прав особи, яка не є боржником, але на майно якої накладено арешт.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання (частини 1 та 2).
Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що він є власником арештованого майна, при цьому право власності на нього зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодасвства.
За таких обставин позов підлягає задоволенню, а майно, яке є предметом спору по цій справі, - звільненню з-під арешту.
Судові витрати за згодою позивача покладаються на нього.
На підставі викладеного, ст.59 Закону України від 21.01.99 року №606-ІУ «Про виконавче провадження», керуючись статтями 4-3,22,32-36,38,44,47-1,49 та 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Нерухоме майно -цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Луганської області, який складається з будівлі котельної (Ж, Ж') площею 205,8 кв.м; будівлі профілакторію (В) площею 640,3 кв.м; будівлі диспетчерської (А1, А', 0) площею 141,2 кв.м; будівлі складу (Б) площею 165,1 кв.м, огородження території; КПП (3), замощення (І), ємкості РРС-5 -6 штук, ємкості Р-25, котлоагрегату, казана парового, - та який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правосуддя»(місто Алчевськ Луганської області) від 06.03.08 року (справа №13/08-2008), - звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області від 07.06.07 року.
3.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.12.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 грудня 2009 року.
Суддя А.П.Середа