ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/28201.12.09
За позовом Фізичної особи-підприємця Гаврилюк Роман Іванович
До Фізичної особи-підприємця Коліндрицький Дмитро Дмитрович
Про стягнення 51 787,80 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Коліндрицький Дмитро Дмитрович про стягнення грошових коштів у розмірі 51 787,80 грн. (39 240,80 грн. - основний борг, 6 915 грн. -пеня, 4 784,4 грн. -збитки від інфляції, 847,60 грн. - 3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору б/н від 16.07.2008 р.
Ухвалою суду від 03.08.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/282 та призначено розгляд справи на 08.09.2009 р.
В судовому засіданні 08.09.2009 р. представником позивача подано Доповнення позовних вимог, а саме позивач просить суд, крім заявлених раніше вимог, стягнути з відповідача ще суму витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 5 000 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник відповідача в судове засідання 08.09.2009 р. не з'явився, натомість 07.09.2009 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із перебуванням на лікарняному.
Клопотання задоволено.
Ухвалою суду від 08.09.2009 р. відкладено розгляд справи на 29.09.2009 р.
В судове засідання 29.09.2009 р. представник позивача не з'явився, про причини нез'явлення представника позивача суд не повідомлено.
Ухвалою суду від 29.09.2009 р. відкладено розгляд справи на 03.11.2009 р. в зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника позивача, зобов'язано позивача надати суду правове обґрунтування відносно стягнення пені без договору, Свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 03.08.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/282.
В судове засідання 03.11.2009 р. представник позивача знову не з'явився, про причини нез'явлення представника позивача суд не повідомлено.
03.11.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2009 р.
Представник сторін в судове засідання 01.12.2009 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
16.07.2008 р. між сторонами укладено договір купівлі продажу товарів (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач продає, а відповідач купує товар, згідно Специфікації №1.
Пунктом 45.1. договору встановлено, що відповідач сплачує позивачу попередню оплату в розмірі 60% від суми Договору, решта оплати здійснюється по факту виготовлення товару.
Протягом терміну дії договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 123 240,80 грн., що підтверджується видатковими накладними від 19.09.2008 р. № 01/19 (на суму 58 517,00 грн.), від 09.10.2008 р. № 01/09 (на суму 45 992,80 грн.) та від 21.10.2008 р. № 02/21 (на суму 18 731,00 грн.).
Таким чином, позивачем належним чином виконано умови Договору.
Відповідачем неналежним чином виконано умови договору, оплату поставленого товару здійснено не в повному обсязі, заборгованість відповідача перед позивачем становить 39 240,80 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 6 915,00 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 847,60 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 4 784,40 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що наявність видаткових накладних, на які посилається позивач не є підтвердженням отримання товару. Однак таке твердження не може бути прийняте судом, оскільки відповідачем частково оплачено отримані товари, і цей факт ним не оспорюється.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 39 240,80грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виходячи з наведеного, обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій у вигляді пені є наявність вказівки у договорі на такого роду відповідальність та встановлення розміру штрафних санкцій.
Як вбачається з тексту договору, сторонами не обумовлено відповідальність за порушення виконання зобов'язань у вигляді стягнення з винної сторони пені.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 6 915,00 грн. задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 847,60 грн. , збитків від інфляції -4 784,40 грн. (розрахунки в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 847,60 грн. та збитків від інфляції у розмірі 4 784,40 грн. підлягають задоволенню.
З метою стягнути заборгованість з відповідача, у встановленому законом порядку позивач звернувся за допомогою адвоката. Між позивачем та адвокатом Ільків І.Д. був укладений договір про надання адвокатських послуг № б/н від 05.05.2009 р. Плата за Договором щодо ведення справи в Господарському суді становить 5000,00 грн., копію адвокатського договору та квитанцію про сплату позивачем 5000,00 грн. додано до матеріалів справи, оригінали було надано у судове засідання. За ст. 44 ГПК України, оплата адвокатських послуг входить до складу судових витрат.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коліндрицький Дмитро Дмитрович (04211, м. Київ, вул. Л. Гавро 11-д, кв.154, і.п.н. 1882015138, р/р 2600100874 в ВАТ «Укргазбанк», МФО 320478, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи -підприємця Гаврилюк Роман Іванович (78405, Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Визволення, 10/24 і.п.н. 2587802914, р/р260024445050001 в ІФФ КБ «ПриватБанк», МФО 336677) 39 240 (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок) грн. 80 коп. основного боргу, 847 (вісімсот сорок сім) грн.. 60 коп. -3% річних, 4 784 (чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп. -збитків від інфляції, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. -витрат на послуги адвоката, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 73 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.
Суддя Л.В.Прокопенко