ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/38301.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК-Будсервіс"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водоочищення"
Про стягнення 18 303,92 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Принципал О.С. -предст. (дов. № 32 від 22.09.2009 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водоочищення" про стягнення основного боргу у розмірі 18 303,92 грн., який виник через неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений товар (видаткова накладна № МГ-0000464 від 06.08.2007 р.).
Ухвалою суду від 01.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/383 та призначено розгляд справи на 04.11.2009 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 04.11.2009 р. не направив.
В судовому засіданні 04.11.2009 р. представник позивача надав Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого стало відомо, що відповідач знаходиться за адресою, яка відрізняється від зазначеної у позові, а саме: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11.
Ухвалою суду від 04.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2009 р. та зобов'язано позивача направити документи за належною адресою.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 01.12.2009 р. не направив, про причини нез'явлення представника відповідача суд не повідомлено.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 01.12.2009 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Позивачем було передано відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 18 303,92 грн.
Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № МГ-0000464 від 06.08.2009 р. та довіреністю серії НАЮ № 266476 від 30.07.2009 р.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Також статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 15.07.2009 р. позивач направив відповідачеві повідомлення про встановлення терміну проведення розрахунків в сім днів згідно ст. 530 ЦК України. Враховуючи максимальний термін доставки пошти по Україні 4 дні, строк оплати -26.07.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 18 303,92 грн. за поставлений товар не сплачено.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр водоочищення»(03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11, код 31111496, р/р 26004390110086 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300830, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»(03150, м. Київ, вул. Горького, 157, код 30631882, р/р 2600421316 в ОПЕРУ УСБ, МФО 300023) 18 303 (вісімнадцять тисяч триста три) грн. 92 коп. основного боргу, 183 (сто вісімдесят три) грн.. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко