ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 червня 2020 року м. Київ № 640/11210/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Вищого антикорупційного суду (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи тим, що вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності у зв'язку з тим, що стосується проходження публічної служби особою, яка в значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Вирішуючи питання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Також, частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Виходячи з предмету позову, даний спір не належить до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 КАС України, відтак не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як визначено у пункті 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Тобто, виходячи з наведених положень, для застосування вказаного виключення необхідно, щоб позивач станом на час подання позову мав статус службової особи, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
За приміткою до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, в тому числі, судді.
Суд звертає увагу, що частиною шостою статті 12 КАС України визначені справи, які даним Кодексом віднесені до справ незначної складності та жодних роз'яснень чи відсилок стосовно того, що такі справи за вказаним виключенням мають розглядатись за правилами загального позовного провадження дана норма не містить.
Водночас, пункт 10 частини шостої статті 12 КАС України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 КАС України.
Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, а також беручи до уваги те, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, який пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, для її вирішення пріоритетним є час, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі учасникам справи надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись положеннями статей 12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Шулежко