ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 червня 2020 року м. Київ № 640/11874/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Міністерства оборони України
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови
Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, винесену в рамках виконавчого провадження (ВП 61425823) від 04 травня 2020 року про накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 5 100,00 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 04 травня 2020 року, оскільки позивачем було виконано рішення суду у повному обсязі. Так, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у місячний термін з моменту надходження документів ОСОБА_1 розглянуто документи та прийнято рішення про виплату останньому одноразової грошової допомоги. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що Міністерством оборони України не було повідомлено про виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження №61425823.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 05 березня 2020 року відкрито виконавче провадження №61425823 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 17 лютого 2020 року №760/16358/17, про зобов'язання Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (з врахуванням раніше виплаченої суми).
Також, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 04 травня 2020 року ВП №61425823 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення на Міністерство оборони України накладено штраф в сумі 5 100,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016року № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.
Одночасно пунктами 1, 2 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5), визначено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІV Інструкції №512/5, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до наявних матеріалів справи 17 квітня 2020 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №62, на виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року у справі №760/16358/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05 березня 2020 року (ВП №61425823) про скасування пункту 6 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07 квітня 2017 року №36 та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (13 жовтня 2016 року), в сумі 130 500,00 грн та здійснення виплати з урахуванням раніше виплаченої страхової суми (4 250,00 грн) в сумі 126 250,00 грн.
23 квітня 2020 року Міністерством оборони України скеровано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження №61425823 у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення та повідомлено про прийняття 17 квітня 2020 року рішення, оформленого протоколом №62, про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Враховуючи, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачена відповідальність у вигляді штрафу саме за невиконання судового рішення, а належними доказами підтверджено виконання станом на 04 травня 2020 року (дата прийняття оскаржуваної постанови) Міністерством оборони України рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року у справі №760/16358/17 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, суд вбачає наявними підстави для скасування оскаржуваної постанови від 04 травня 2020 року про накладення штрафу.
Щодо посилання відповідача на обов'язок боржника повідомити державного виконавця про виконання виконавчого документу, суд зауважує, що такому обов'язку боржника консолідує обов'язок державного виконавця перевірити виконання рішення боржником. Докази вчинення відповідачем дій щодо перевірки виконання Міністерством оборони України рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року у справі №760/16358/17 відповідачем суду не надано.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1.Адміністративний позов Міністерства оборони України задовольнити.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 04 травня 2020 року, винесену в рамках виконавчого провадження №61425823.
3.Стягнути на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко