про повернення позовної заяви
25 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/833/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, -
В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» (далі - позивач) просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000230404 від 06.03.2020 року, № 0000550404 від 13.05.2020 року.
Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”. (ч. 4 ст. 59 КАС України).
За приписами ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У свою чергу, відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 статті 1 Закон № 5076-VI).
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Частиною 4 ст. 26 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 із змінами (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 13 Положення № 36, ордер, що видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера, підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера (пункт 14 Положення № 36).
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Суд також зазначає, що повноваження адвоката повинні підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року № 811/1507/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із матеріалів позову вбачається, що позов від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський», підписаний представником позивача адвокатом Жуковим Д.О.
На підтвердження своїх повноважень підписант надав: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1033663 від 08.05.2020 року, договір № 4 про надання правничої допомоги від 13.03.2020 року, доручення № 5-С на надання правничої допомоги на підставі договору № 4 від 13.03.2020 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1244.
Відповідно до п. 1.2. договору № 4 про надання правничої допомоги від 13.03.2020 року доручення - волевиявлення замовника, спрямоване на надання виконавцем певного виду правничої допомоги, яке є додатком до цього договору.
Згідно п. 3.2. договору № 4 про надання правничої допомоги від 13.03.2020 року перелік видів правничої допомоги та умови її надання узгоджуються сторонами у відповідному дорученні, яке є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно п. 1.1. Доручення № 5-С на надання правничої допомоги на підставі договору № 4 від 13.03.2020 року предметом є супровід оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.03.2020 року № 0000230404, виданого ГУ ДПС у Чернівецькій області в Чернівецькому окружному адміністративному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді відповідно до потреби без обмеження кількості судових засідань, тривалості судового процесу, обсягу підготовлених процесуальних документів та вчинених дій.
Однак, вказаним Доручення № 5-С на надання правничої допомоги на підставі договору № 4 від 13.03.2020 року, не надано права ОСОБА_1 подавати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський», позов до судів України, в тому числі до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13), є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.
Тобто, у додатках до позову відсутній договір, який би підтверджував рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський», реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представників, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий таким представникам.
Відтак, з наведеного видно, що представник позивача Жуков Д.О. не наділений правом щодо підписання позову, а отже, позов підписаний особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, судом встановлено, що позов від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» підписано особою, яка не має права його підписувати.
За наведених обставин, враховуючи факт підписання позовної заяви особою, яка не має права його підписувати, суд прийшов до висновку, що даний позов необхідно повернути позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 55, 57 59, 60, 167, 169, 171, 242, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.
3. Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя П.Д. Дембіцький