Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 червня 2020 р. № 520/5905/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344), щодо визначення розміру недоотриманої пенсії померлого чоловіка позивачці - ОСОБА_2 , з мотивацією зменшення пенсійних виплат померлого чоловіка позивачці, в залежності від дати звернення за спадщиною.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344), сформувати та направити до приватного нотаріусу Скиба Т.В. (адреса: АДРЕСА_1) для включення до складу спадщини після померлого чоловіка позивачці - ОСОБА_2 , відповідну довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , без обмеження будь яким строком та із врахуванням індексації за час життя.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідачем протиправно зменшено суму недоотриманої пенсії померлого чоловіка, оскільки відповідачем обраховано суму недоотриманої пенсії, як такої, що недоотримана з вини останнього. Відсутність вини чоловіка позивачки полягає в тому, що на час життя він перебував в зоні проведення антитерористичної операції і в силу хвороби не мав можливості самостійно отримувати пенсію. Таким чином у відповідача відсутні правові підстави зменшення суми недоотриманої пенсії. У зв'язку з чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 13.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам по справі.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію за віком (робота за Списком № 1), обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після проведення обміну інформації з органами праці та соціального захисту населення по звірці з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_2 , з 01.07.2016 було призупинено виплату пенсії за віком, як особі, яка фактично не мешкає за адресою вказаною у довідці № 6330015812 від 10.08.2015.
Відповідно до абз. 14 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (із внесеними змінами) суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Зазначає, що Кабінетом Міністрів України, на теперішній час, не розроблено окремого порядку щодо виплати заборгованості з соціальних виплат згідно із абз. 14 п. 1 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
Приватний нотаріус Скиба Т. В. листом від 02.04.2020 № 33/02-14 звернулася до Управління із запитом про надання інформації щодо недоотриманої пенсії.
Листом від 14.04.2020 № 2000-0429-9/13878 було надано наступну відповідь:
«... ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 і та фактично зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 перебував на обліку та отримував пенсію за віком.
Помер 21.11.2019, актовий запис № 104.
Сума недоотриманої пенсії визначена з урахуванням ст. ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і складає 31583 грн. 65 коп..
Одночасно повідомлено, що вищевказана сума зміниться в сторону зменшення в залежності від дати звернення спадкоємця за недоотриманою пенсією».
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, 29.11.2019 року ОСОБА_1 , звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , за результатами такого звернення було відкрито спадкову справу, що підтверджено витягом в Спадковому реєстрі № 58528915 (а.с.8).
Судом також встановлено та відповідачем не заперечується, що чоловік позивачки отримував пенсійні виплати щомісячно, у встановленому законом порядку за місцем свого постійного проживання - у місті Ірміно (колишня назва Теплогірськ) місто Кадіївка (колишня назва Стаханов) Луганської області та у місті Харкові до 01.07.2016.
Приватний нотаріус Скиба Т.В., звернулася із письмовим запитом на адресу відповідача, витребувавши відомості, щодо сум несплаченої пенсії та інших виплат, які належали померлому чоловіку позивачки.
Листом від 14.04.2020 року №2000-0429-8/13878, нотаріуса повідомлено про те, що сума недоотриманої пенсії визначена з урахуванням ст. 46, 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і складає 31583 грн. 65 коп.
Таким чином відповідач застосував положення ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та обрахував недоотриману пенсію померлого чоловіка позивача, з урахуванням дати його смерті, та отриманого запиту від нотаріусу.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо надання повної інформації стосовно недоотримаю пенсії, позивач через свого представника звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь - якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаття 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі смерті пенсіонера.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч. 2, 3 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Як встановлено судом, померлий чоловік позивачки - ОСОБА_2 , недоотримав пенсійні виплати не з власної вини, а внаслідок того, що проживав в районі проведення антитерористичної операції.
Так, місто Ірміно (колишня назва Теплогірськ) місто Кадіївка (колишня назва Стаханов) Луганської області внесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону №1207, Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Керуючись наведеним вище суд вважає, що оскільки пенсія померлого чоловіка позивачки нарахована в розмірі та у відповідності до приписів пенсійного законодавства, проте не виплачена з незалежних ні від органу пенсійного фонду, ні від пенсіонера причин то слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком.
З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що оскільки позивач не звертався до відповідача із вимогою виплати належної йому суми пенсії в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, вся сума пенсії, що належала чоловіку і залишилася недоотриманою у зв'язку із його смертю повинна ввійти до складу спадщини.
Відповідачем до матеріалів справи також надано довідку про розмір нарахованої пенсії ОСОБА_2 за період з липня 2016 року по листопад 2018 року, відповідно до якої сума заборгованості складає 44624,10 грн. (а.с.23).
Згідно зі ст. 2, ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону).
Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Враховуючи, що позивачу на запит нотаріуса не сформовано довідки про розмір недоотриманої пенсії померлого чоловіка, то вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки відсутні підстави вважати, що при формуванні довідок права позивачки будуть порушення в частині визначення розміру пенсії із врахуванням індексації. Дана позовна вимога ґрунтується на припущенні позивачки про можливі порушення суб'єкта владних повноважень при виконанні рішення суду, тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), щодо визначення розміру недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , з мотивацією зменшення пенсійних виплат померлого чоловіка, в залежності від дати звернення за спадщиною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), сформувати та направити до приватного нотаріуса Скиби Т.В. (адреса: 61105, вулиця Киргизька будинок 19-А, м. Харків) для включення до складу спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідну довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , без обмеження будь яким строком.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне рішення складено 26 червня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.