Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
25 червня 2020 р. № 520/6482/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" (61166, м.Харків, пр-кт Науки, буд.36, код ЄДРПОУ 41471274) до Головного управління Держпраці у Луганській області (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Малиновського, буд.1А, код ЄДРПОУ 39801404), третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61022, м.Харків, вул.Ярослава Мудрого, буд.16, код ЄДРПОУ 34952393) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Східекобуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС від 20.02.2020 року, на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.01.2020 року щодо порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "Східекобуд" дізнався від державного виконавця Шевченківського ВДВС у м.Харкові про прийняття відповідачем постанови №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС від 20.02.2020 року про накладення штрафу за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування інспектором Головного управління Держпраці у Луганській області. Спірну постанову позивач вважає незаконною, оскільки, товариство не було належним чином повідомлено про початок та підстави проведення перевірки, у зв'язку з чим не мало змоги скористатись своїм правом на сприянню інспектору при проведенні перевірки чи надати заперечення щодо акту перевірки.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача - Головного управління Держпраці у Луганській області, надіслав до суду відзив, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що уповноваженими особами відповідача проведено інспекційне відвідування за додержанням вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, за результатами чого встановлено, що у позивача мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин. Враховуючи викладене управління діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, правом надати письмові пояснення по суті спору не скористалася.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що відповідно до п.п.3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", керуючись ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої ЗУ №1985-ІV від 08.09.2004 року, ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст.259 Кодексу законів про працю України, за інформацією з листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 18 грудня 2019 року №78/3/25/4413 та з листа Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської районної ради" від 17 грудня 2019 року №1349, Головним управлінням Держпраці у Луганській області видано наказ від 20.12.2019 №1320 про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" у період з 20.12.2019 по 08.01.2020 року.
23 грудня 2019 року на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування №01-17/1518 від 20.12.2019, оформленого на підставі наказу від 20.12.2019 №1320, інспектором праці ГУ Держпраці у Луганській області прийнято вимогу про надання документів №1, якою зобов'язано позивача у строк до 10 год. 00 хв. 03 січня 2020 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно з переліком, наведеним у вимозі.
Відповідно до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛГ1164/486-НД, 20.12.2019 року інспекторами Головного управління Держпраці у Луганській області на підставі наказу від 20.12.2019 №1320 та направлення №01-17/1518 від 20.12.2019 здійснено спробу інспекційного відвідування ТОВ "Східекобуд" (юридична адреса 61166, м.Харків, проспект Науки, буд.36) за місцем проведення діяльності:
- Комунальна установа "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання", 9200, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Побєди, будинок 1 А (головний корпус та хірургічний корпус);
- Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської районної ради", 92905, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Побєди, будинок 1 А (Красноріченська селищна лікарська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини), Луганська область, Кремінський район, селище Красноріченське, вулиця Калинова, будинок 1);
- Кремінська загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів №2 Кремінської районної ради Луганської області, 92900, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Тітова, будинок 18) з питань додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.
Однак інспекційне відвідування проведено не було у зв'язку з ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документі, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформації/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів відповідно до вимоги від 23 грудня 2019 року №1; ненадання керівником (його уповноваженим представником)/ працівниками об'єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю відповідно до вимоги від 23 грудня 2019 року №1.
Як встановлено судом з наданого представником відповідача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ЛГ1164/486-НД1, 08 січня 2020 року о 16:00 год. інспектори Головного управління Держпраці у Луганській області здійснити другу спробу інспекційного відвідування ТОВ "Східекобуд" за місцем здійснення господарської діяльності.
Інспекційне відвідування не відбулося з підстав ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документі, ведення яких передбачено законодавством про працю. що містять інформації/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів; ненадання керівником (його уповноваженим представником)/ працівниками об'єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю.
20 лютого 2020 року т.в.о. начальника, заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області Рисухін Д.Л., розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ЛГ1164/486-НД1 від 08.01.2020, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС, згідно з якою накладено на позивача штраф в сумі 472300 грн.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало ненадання необхідних документів для здійснення інспекційного відвідування згідно Вимоги в порушення вимог абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано, зокрема, Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі ратифіковану Законом №1985-ІV від 08.09.2004 р.
Відповідно до статті 12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст. 16 Конвенції).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно частини 4 статті 2 Закону України №877-V від 05 квітня 2007 року, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України №877-V від 05 квітня 2007 року, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно, звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п'ятій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм цього Закону.
При цьому, суд зауважує, що Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є саме Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2019 року по справі №809/799/17.
У статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року міститься визначення, за яким спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Формами здійснення заходів державного контролю на підставі аналізу положень Закону №877-V є перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
При цьому, суд зауважує, що Закону, який би уповноважував Держпраці на здійснення державного контролю немає, крім статті 259 КЗпП України, в якій йде мова про те, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Частиною 3 статті 6 Закону України №877-V від 05 квітня 2007 року встановлено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною п'ятою статті 7 цього Закону передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
При цьому, наведені норми передбачають ознайомлення суб'єкта господарювання з підставою проведення перевірки та її предметом, а також вручення відповідних копій наказу, направлення (посвідчення) та службового посвідчення перед початком проведення перевірки та тільки після цього, якщо особа не скористалась своїм правом не допустити посадових осіб Держпраці до проведення перевірки, розпочати її проведення.
У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року підставами для здійснення позапланових заходів Підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Як вже було зазначено судом підставою для проведення інспекційного відвідування позивача у наказі Головного управління Держпраці у Луганській області "Про проведення інспекційного відвідування" від 20 грудня 2019 року №1320 зазначено, серед іншого звернення громадянина лист Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської районної ради" від 17.12.2019 року №1349.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в зазначеній вище статті відсутні такі підстави проведення позапланового інспекційного заходу як надання інформації суб'єктом господарювання - юридичною особою на виконання вимог п.3 розділу ІІ "Мінімальних вимог охорони праці на тимчасових або мобільних майданчиках" про виконання будівельних робіт.
Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, наказ Головного управління Держпраці у Луганській області області 20.12.2019 року та направлення на здійснення інспекційного відвідування №01-17/1518 від 20.12.2019, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2019 та 08.01.2020, та вимогу про надання документів №1 від 23.12.2019 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" не отримувала.
Наведене свідчить, що відповідачем не виконано обов'язку щодо належного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення такого заходу, як інспекційне відвідування, а також відповідачем не надано доказів про те, що таке належне повідомлення завдало б шкоду інспекційному відвідуванню, не встановлено судом і доказів ймовірності вжиття зі сторони позивача заходів по приховуванню фактів порушення, або не надання документів на вимогу відповідача.
Натомість, суд звертає увагу на те, що посадові особи контролюючого органу, які фактично розпочали інспекційне відвідування за відсутності керівника суб'єкта господарювання, відібравши письмові пояснення у працівників, які знаходились на об'єктах проведення будівельних робіт.
Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05 квітня 2007 року суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Тобто, вищезазначене свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості скористатися таким правом, оскільки посадовими особами контролюючого органу інспекційне відвідування було розпочате 20 грудня 2019 року за відсутності уповноваженої особи товариства.
У силу ч. 1 ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Абзацами 2, 6 та 7 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).
Згідно приписів пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (абзац другий пункту 8 Порядку №509).
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідачем у відношенні позивача за оскаржуваною постановою застосовано штрафні санкції на загальну суму 472300,00 грн.
Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Положення пункту 6 Порядку №509 покладає цей обов'язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення пункту 6 Порядку №509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п'ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 12.06.2019 по справі №813/3415/18 (провадження №К/9901/5962/19).
Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідач направляв на адресу позивача вимогу про надання документів №1 від 23.12.2019 (рекомендованим листом від 24.12.2019 року. Відправлення ТОВ "Східекобуд" не отримано з інших причин), акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.01.2020 року №ЛГ1164/486-НД1 (рекомендованим листом від 09.01.2020. Відправлення ТОВ "Східекобуд" не отримано з інших причин), а також повідомлення про дату одержання документів від 06.02.2020 №01-15/376 (рекомендованим листом від 06.02.2020. Отримано позивачем 10.03.2020 року).
Повідомлення Головного управління Держпраці у Луганській області про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу, згідно наданих представником відповідача доказів на виконання ухвали суду від 25.05.2020 року, на адресу ТОВ "Східекобуд" управлінням не направлялось, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що позивач взагалі не повідомлявся управлінням про розгляд справи про накладення штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС від 20.02.2020 року, прийнята з грубим порушенням прав позивача, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
У силу ч.ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" до Головного управління Держпраці у Луганській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС від 20.02.2020 року, на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.01.2020 року щодо порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" (код ЄДРПОУ 41471274) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дів) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області (код ЄДРПОУ 39801404).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, з урахуванням приписів п.3 розділу VІ Прикінцевих положень КАС України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко