Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 червня 2020 р. № 520/13848/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан В.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Абояна І.І.,
представника позивача - Линник І.М.,
представника відповідача - Наумецької Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Харківський області від 26.12.2018 року №184- 5606-2033;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Харківський області від 26.12.2018 року №183- 5606-2033;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Харківський області від 26.04.2017 року №40- 2040-тр;
- стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДФС у Харківський області судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2018 року № 184-5606-2033 на суму 22916,63 грн., від 26.12.2018 року № 183-5606-2033 на суму 27083,33 грн., від 26.04.2017 року № 40-2040-тр на суму 22916,67 грн., позивач з даними рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та не обґрунтованими.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 був власником 3 наступних транспортних засобів:
- автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER, 2012 року випуску, об'єм двигуна - 4367 куб. см, тип палива - дизель, дата реєстрації - 18.09.2012 року, з обліку знято 02.03.2017 року;
- автомобіля MERCEDES- BENZ GLE 350D 4 MATIC , 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2987 куб.см, тип палива - дизель, номерний знак - НОМЕР_2 , ДАТА РЕЄСТРАЦІЇ - 28.12.2016 року;
- автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, 2016 року випуску, об'єм двигуна -4461 куб. см, тип палива - дизель, дата реєстрації - 02.12.2017 року.
ГУ ДПС у Харківській області винесено наступні податкові повідомлення - рішення з транспортного податку: № 184-5606-2033 від 26.12.2018 року у сумі 22916,63 грн., № 183-5606-2033 від 26.12.2018 року у сумі 27083,33 грн. та № 40-2040-тр від 26.04.2017 року у сумі 22916,67 грн.
Позивач вважаючи, що дані рішення прийнято відповідачем без врахування обставин, що мають значення, а також поза межами підстав, повноважень та способів, передбачених законом, звернулася з даним позовом до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України( в редакції, що діяла станом на час прийняття спірних рішень), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За приписами абз.3 п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлюють, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідне рішення сесії органу місцевого самоврядування з цього приводу не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками, сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.
Відповідно до п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку починаючи з 1 січня поточного року та включаючи місяць, в якому термін використання легкового автомобіля досягне 5 років.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № 183-5606-2033 на суму 27083,33 грн. від 26.12.2018 року за автомобіль Land Rover Range Rover, суд зазначає наступне.
В ході судового розгляду судом встановлено, що на праві власності позивачу належить автомобіль Land Rover Range Rover , 2012 року випуску, об'єм двигуна - 4367 куб.см, тип палива - бензин.
Згідно наданої до суду відповіді Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за № 3703-05/1618-05 від 13.01.2020 року стосовно визначення середньоринкової вартості середньоринкова вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 4,4 літра, бензиновим типом пального та автоматичною коробкою переключення передач у 2016 році Мінекономрозвитку не розраховувалась оскільки ДП "Держзовнішінформ" не було надано інформацію про ціну нового автомобіля.
Одночасно повідомлено, що Мінекономрозвитку у 2016 році здійснювало розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля Land Rover Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 4,4 літра, дизельним типом пального, автоматичною коробкою переключення передач.
Згідно з Інформацією середньоринкова вартість автомобіля Land Rover Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 4,4 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 5 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового 2016 року.
Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 4,4 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403) становила 2 056 617,00 гривень (з ПДВ).
Вказано, що пунктом 12 Методики (в редакції 2016 року) визначено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.
У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Отже, суд доходить висновку, що даний транспортний засіб - Land Rover Range Rover, який належить позивачу на праві власності не є об'єктом оподаткування в 2016р. в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, оскільки автомобіль не співпадає по технічним характеристикам автомобілям в частині пального.
З огляду на викладене, у суду наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Харківський області від 26.12.2018 року №184- 5606-2033.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 184-5606-2033 від 26.12.2018 року, яким нараховано транспортний податок у розмірі 22916,63 грн. за автомобіль - MERCEDES-BENZ GLE 350 D 4 MATIC за 2017 рік.
Як визначено ст. 267 п. 267.4. ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до приписів ст. 267 п. 267.6. пп. 267.6.2. ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач став власником вказаного автомобіля 28.12.2016р. та є їм на час розгляду справи, представником відповідача не надано належних пояснень суду з приводу того на підставі яких норм податкового законодавства контролюючим органом нараховано позивачу транспортний податок у розмірі саме 22916,63 грн., а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 184-5606-2033 від 26.12.2018 також підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.04.2017 року № 40-2040-тр, суд зазаначає.
Посилання позивача, як на підставу неправомірного застосування до нього транспортного податку податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2017 року № 40-2040-тр, того факту, що датою випуску автомобіля, який належить позивачу на праві власності - TOYOTA LAND CRUISER є 2016 рік, а тому він не може бути об'єктом для справляння транспортного податку, суд не бере уваги з урахуванням наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.
Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та/або ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами й дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку починаючи з 1 січня поточного року та включаючи місяць, в якому термін використання легкового автомобіля досягне 5 років.
В ході судового розгляду судом встановлено, що датою початку використання на території України легкового автомобіля TOYOTA LAND CRUISER , об'єм двигуна 4461 куб. см., рік випуску 2016р., є дата першої реєстрації транспортного засобу, тобто 08.02.2017, що свідчить про те, що у 2017 році належний позивачу транспортний засіб був об'єктом оподаткування, в розумінні п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Як вбачається з листа - відповіді Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.01.2020р., наданого на запит суда, розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, об'єм циліндрів двигуна 4,5 літри, дізель, рік випуску 2016р. становить 1469297,70 грн.
Крім того, суд зазначає, що 1000 куб.см є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна 4461 куб. см з урахуванням заокруглень до найближчого основного розряду дорівнює 4,5 літра.
Отже, контролюючим органом правомірно визначено позивачу зобов'язання зі сплати транспортного податку за автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200.
Суд зазначає, що положеннями ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на 2017 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень, отже, якщо середньоринкова вартість автомобіля складає понад 1 200 000 грн., даний автомобіль підлягає оподаткуванню транспортним податком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що транспортний засіб, який рахується за позивачем є об'єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, оскільки середньоринкова вартість легкого автомобілю позивача у 2017р. становила 1469297,70 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківський області від 26.12.2018 року №183-5606-2033 за платежем транспортний податок на загальну суму 27083,33 грн., №184-5606-2033 за платежем транспортний податок на загальну суму 22916,63 грн.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 25.06.2020 року.
Суддя Рубан В.В.