25 червня 2020 р. Справа № 480/2754/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що з березня 2008 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. (у редакції статті згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ, з наступними змінами) у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" були збільшені посадові оклади працівників прокуратури та деякі інші доплати, у зв'язку з чим на 01 жовтня 2017 року у пенсіонерів органів прокуратури виникло право на перерахунок пенсії.
Чинною на той час редакцією частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ передбачалося, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на даний час такий порядок не прийнятий.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з цим Рішенням частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, якою передбачався перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
На виконання Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 прокуратурою Сумської області позивачу видано довідку № 18-394вих.20 від 17.03.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
17.03.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку прокуратури Сумської області.
Рішенням від 19.03.2020 р. відповідач відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно з Законом України "Про прокуратуру". Крім того, надана довідка прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, за змістом не відповідає додатку 1 листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р.
Позивач вважає протиправним і просить скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язати його перерахувати з 01.01.2020 р. та виплачувати без обмеження максимального розміру пенсію на підставі довідки прокуратури Сумської області.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з березня 2008 року позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
17.03.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку прокуратури Сумської області, видану у зв'язку з прийняттям 13.12.2019 р. Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII зі змінами про те, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з цим Рішенням частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, якою передбачався перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. (а.с.15,16-17,18).
Рішенням від 19.03.2020 р. № 801013 відповідач відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно з Законом України "Про прокуратуру". Крім того, надана довідка прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, за змістом не відповідає додатку 1 листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р. (а.с.20).
Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправною та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури регламентувалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ (далі - Закон р. № 1789-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до частини 12 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим самим Законом також зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
При цьому, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав і порядку перерахунку пенсій прокурорам у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали. Відбулася лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок і підстави (частина 12 на частину 13, частина 17 на частину 18).
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" від 27.03.2014 р. № 1166-VII до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, згідно з якими розмір пенсії у відсотках до заробітної плати зменшено з 80 до 70.
14.10.2014 р. прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), що набрав чинності 15.07.2015 р. Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури було урегульовано статтею 86 цього Закону, відповідно до частини 20 якої (у первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Надалі, згідно з Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015 р. (далі - Закон № 76-VІІІ) частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ) та частину 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ викладено в нових, однакових редакціях такого змісту: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Цим же Законом розмір пенсії у відсотках до заробітної плати зменшено з 70 до 60.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ зі змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, тобто, поряд з іншим, до кінця січня 2015 року необхідно було визначити умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Проте, зазначеного обов'язку Кабінет Міністрів України не виконав.
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ до статті 50-1 цього Закону неодноразово вносилися зміни. В той же час, змінена редакція статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та положення інших законів з питань пенсійного забезпечення суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки передбачають зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, запроваджують обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частин 2, 3 статті 22, частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, що узгоджується із приписами абзацу першого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VІ, яким передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Тобто, застосування нових положень законодавства щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, у тому числі норм Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII, в частині зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, обмеження максимального розміру пенсії, до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України. Закон № 1697-VІІ у цій частині поширює свою дію на прокурорів і слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Зміни стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку.
Таку позицію щодо іншої категорії пенсіонерів за аналогічного правового регулювання висловлював і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 04.02.2019 р. у зразковій справі №240/5401/18 (яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р.) та у рішенні від 12.11.2019 р. у справі № 360/1428/17.
Також Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.05.2018 р. № 5-р/2018 зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Отже, положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). На думку Конституційного Суду України, держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений законами від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ, від 28.12.2014 № 76-VІІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки при цьому звужуються права позивача в частині розміру пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України в пункті 3 Рішення № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 р. установив такий порядок його виконання:
- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, цим Рішенням Конституційного Суду України повернуто право пенсіонерів органів прокуратури на перерахунок пенсії, у тому числі, з урахуванням положень статей 22, 58 Конституції України, пенсіонерів, яким пенсію призначено раніше, відповідно до 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Заробітну плату працівникам прокуратури підвищено згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р., а саме підвищено розміри посадових окладів і надбавок до посадових окладів за класні чини, що є підставою для перерахунку пенсії за вислугу років позивача.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стретч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. The United Kingdom №44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23- рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).
Виходячи з викладеного, непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та в порядку, визначеному в законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2020 р.
При цьому, на думку суду не заслуговують на увагу доводи відповідача в частині поширення на спірні правовідносини постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів", зокрема і п. 7, який містить положення про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, а також на невідповідність довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Сумської області позивачу.
Так, пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів" говорить про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій. Проте ця постанова визначає схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3. На даний час триває реформа органів прокуратури згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 р., у тому числі реформа системи прокуратури України, у ході якої з 02.01.2020 р. розпочав роботу Офіс Генерального прокурора замість Генеральної прокуратури України. Але реформування регіональних і місцевих прокуратур ще не завершене і діяльність обласних та окружних прокуратур не розпочалася. У зв'язку з цим постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 на даний час не регламентує умови оплати праці працівників регіональних і місцевих прокуратур, у тому числі прокуратури Сумської області, які отримують заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови від 31.05.2012 р. № 505. При цьому позивачем не ставилося питання про перерахунок пенсії з урахуванням умов оплати праці, затверджених постановою Уряду від 11.12.2019 р. № 1155.
Крім того, зазначаючи у своєму рішенні про невідповідність довідки додатку 1 до листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р., відповідач у листі-відповіді на звернення позивача не зазначає, в чому полягає така невідповідність.
При цьому, при порівнянні виданої позивачу прокуратурою Сумської області довідки про розмір заробітної плати від 17.03.2020 р. № 18-394вих.20 з формою довідки, надісланою до регіональних прокуратур Офісом Генерального прокурора, вбачається, що вони відповідають одна одній. У довідці відображені складові заробітної плати, що передбачені нормативними актами з питань оплати праці працівників прокуратури і повинні враховуватися при перерахунку пенсії. Довідка підписана уповноваженими особами, містить дату видачі, реєстраційний номер у системі електронного документообігу прокуратури Сумської області, відбитки кутового штампу та печатки.
Також, статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Разом з тим, відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу з підстав невідповідності довідки, будь-яких додаткових документів від позивача не вимагав й жодних дій по їх самостійному отриманню не вчинив.
На підставі викладеного суд вважає, що відмова відповідача перерахувати пенсію позивачу є протиправною, тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу відповідно до закону є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.22).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 801013 від 19.03.2020 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від загальної суми місячної заробітної плати з 01.01.2020 р. на підставі довідки прокуратури Сумської області від 17.03.2020 р. № 18-394вих.20 без обмеження її максимального розміру та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Л.М. Опімах