Рішення від 25.06.2020 по справі 480/2444/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 р. Справа № 480/2444/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, з 01.08.2001 р. їй призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. (у редакції статті згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ, з наступними змінами) у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" були збільшені посадові оклади працівників прокуратури та деякі інші доплати, у зв'язку з чим на 01 жовтня 2017 року у пенсіонерів органів прокуратури виникло право на перерахунок пенсії.

Чинною на той час редакцією частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ передбачалося, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на даний час такий порядок не прийнятий.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з цим Рішенням частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, якою передбачався перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

На виконання Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 прокуратурою Сумської області позивачу видано довідку № 18-340вих-20 від 12.03.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

13.03.2020 р. позивач звернулася до Охтирського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку прокуратури Сумської області.

04.04.2020 р. позивач отримала лист, відповідно до якого їй відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що після 13.12.2019 р. нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались. Крім того, надана довідка прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, за змістом не відповідає додатку 1 листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р. № 21-698вих-20.

Позивач вважає таку відмову протиправною та просить зобов'язати відповідача перерахувати з 13.12.2019 р. без обмеження максимального розміру пенсію на підставі довідки прокуратури Сумської області.

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, з 01.08.2001 р. їй призначено пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. у розмірі 90% від суми заробітку.

13.03.2020 р. позивач звернулася до Охтирського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку прокуратури Сумської області, виданої у зв'язку з прийняттям 13.12.2019 р. Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII зі змінами про те, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з цим Рішенням частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, якою передбачався перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Листом від 20.03.2020 р. відповідач відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що після 13.12.2019 р. нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались. Крім того, надана довідка прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, за змістом не відповідає додатку 1 листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р. № 21-698вих-20 (а.с.15).

Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправною та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час призначення позивачці пенсії пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури регламентувалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ (далі - Закон р. № 1789-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини 12 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим самим Законом також зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

При цьому, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав і порядку перерахунку пенсій прокурорам у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали. Відбулася лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок і підстави (частина 12 на частину 13, частина 17 на частину 18).

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" від 27.03.2014 р. № 1166-VII до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, згідно з якими розмір пенсії у відсотках до заробітної плати зменшено з 80 до 70.

14.10.2014 р. прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), що набрав чинності 15.07.2015 р. Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури було урегульовано статтею 86 цього Закону, відповідно до частини 20 якої (у первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Надалі, згідно з Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015 р. (далі - Закон № 76-VІІІ) частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ) та частину 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ викладено в нових, однакових редакціях такого змісту: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Цим же Законом розмір пенсії у відсотках до заробітної плати зменшено з 70 до 60.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ зі змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, тобто, поряд з іншим, до кінця січня 2015 року необхідно було визначити умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Проте, зазначеного обов'язку Кабінет Міністрів України не виконав.

Таким чином, з моменту призначення позивачці пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ до статті 50-1 цього Закону неодноразово вносилися зміни. В той же час, змінена редакція статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та положення інших законів з питань пенсійного забезпечення суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки передбачають зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, запроваджують обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частин 2, 3 статті 22, частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, що узгоджується із приписами абзацу першого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VІ, яким передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Тобто, застосування нових положень законодавства щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, у тому числі норм Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII, в частині зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, обмеження максимального розміру пенсії, до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України. Закон № 1697-VІІ у цій частині поширює свою дію на прокурорів і слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Зміни стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку.

Таку позицію щодо іншої категорії пенсіонерів за аналогічного правового регулювання висловлював і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 04.02.2019 р. у зразковій справі №240/5401/18 (яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р.) та у рішенні від 12.11.2019 р. у справі № 360/1428/17.

Також Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.05.2018 р. № 5-р/2018 зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Отже, положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). На думку Конституційного Суду України, держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений законами від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ, від 28.12.2014 № 76-VІІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки при цьому звужуються права позивача в частині розміру пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України в пункті 3 Рішення № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 р. установив такий порядок його виконання:

- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, цим Рішенням Конституційного Суду України повернуто право пенсіонерів органів прокуратури на перерахунок пенсії, у тому числі, з урахуванням положень статей 22, 58 Конституції України, пенсіонерів, яким пенсію призначено раніше, відповідно до 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Заробітну плату працівникам прокуратури підвищено згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р., а саме підвищено розміри посадових окладів і надбавок до посадових окладів за класні чини, що є підставою для перерахунку пенсії за вислугу років позивача.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стретч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. The United Kingdom №44277/98).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23- рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).

Виходячи з викладеного, непроведения перерахунку пенсії позивачці на підставі та в порядку, визначеному в законі, чинному на момент призначення їй пенсії, є втручанням у її майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 13.12.2019 р.

Крім того, зазначаючи у своєму рішенні про невідповідність довідки додатку 1 до листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р., відповідач у листі-відповіді на звернення позивача не зазначає, в чому полягає така невідповідність.

При цьому, при порівнянні виданої позивачці прокуратурою Сумської області довідки про розмір заробітної плати від 12.03.2020 р. № 18-340вих-20 з формою довідки, надісланою до регіональних прокуратур Офісом Генерального прокурора, вбачається, що вони відповідають одна одній (а.с.13,58). У довідці відображені складові заробітної плати, що передбачені нормативними актами з питань оплати праці працівників прокуратури і повинні враховуватися при перерахунку пенсії. Довідка підписана уповноваженими особами, містить дату видачі, реєстраційний номер у системі електронного документообігу прокуратури Сумської області, відбитки кутового штампу та печатки.

Також, статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Разом з тим, відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачці з підстав невідповідності довідки, будь-яких додаткових документів від позивача не вимагав й жодних дій по їх самостійному отриманню не вчинив.

На підставі викладеного суд вважає, що відмова відповідача перерахувати пенсію позивачці є протиправною, тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачці відповідно до закону є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача допустити рішення до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що дане рішення є рішенням зобов'язального характеру та конкретна сума стягнення у ньому не визначена, у суду відсутні підстави звертати дане рішення до негайного виконання.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.60).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої прокуратурою Сумської області довідки про розмір заробітної плати № 18-340 вих-20 від 13 березня 2020 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії на підставі довідки № 18-340 вих-20 від 13 березня 2020 року, виданої прокуратурою Сумської області, з 13.12.2019 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Л.М. Опімах

Попередній документ
90071131
Наступний документ
90071133
Інформація про рішення:
№ рішення: 90071132
№ справи: 480/2444/20
Дата рішення: 25.06.2020
Дата публікації: 30.06.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (04.12.2023)
Дата надходження: 21.04.2020
Предмет позову: про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
08.12.2023 10:00 Сумський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ОПІМАХ Л М
ОПІМАХ Л М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
заявник:
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
заявник про зміну способу:
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
позивач (заявник):
Шестірко Надія Миколаївна