26 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2106/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про
визнання дій відповідача щодо відмови у наданні позивачу будівельного паспорта для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 неправомірними;
зобов'язання відповідача надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідач за відсутності законодавчо встановлених підстав відмовив гр. ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 неправомірними. Крім того, позивач вказує, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не враховано його законні права та інтереси, як власника нерухомого майна та орендаря земельної ділянки, що прямо передбачено статтею 5 Закону України "Про основи містобудування".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, а також зазначив, що житловий будинок позивача розташований в центральній частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста та Планом території центральної частини міста належить до території перспективної багатоповерхової забудови, а відтак реконструкція індивідуального житлового будинку в плануванні забудови міста не узгоджується з містобудівною документацією, а тому позивачу на цілком законних підставах відмовлено у наданні будівельного паспорта для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 /а.с. 56-59/.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач має у приватній власності домоволодіння, що складається із житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0798 га за адресою АДРЕСА_1 /15-19/.
Крім того, у приватній власності позивача перебуває земельна ділянка площею 0,0708 кв.м, за кадастровим номером 5310436100:08:002:0294, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а.с. 9-14/.
З метою покращення експлуатаційних характеристик житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, позивачем прийнято рішення про його реконструкцію для власних потреб, у зв'язку із чим гр. ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Центру надання адміністративних послуг в місті Кременчуці, додавши документи, що передбачені Наказом Мінрегіону № 103 від 05 липня 2011 року "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки" /а.с. 60/.
За результатами розгляду звернення позивача, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у листі № 28-05/0590/33 від 19 березня 2020 року висловило низку зауважень щодо поданих ініціатором звернення документів, зокрема, до графічних матеріалів, а також повідомило, що об'єкт нерухомого майна, щодо якого позивачем заплановано реконструкцію, розташований в центральній частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста та Планом території центральної частини міста належить до території перспективної багатоповерхової забудови, де не дозволяється реконструкція індивідуального житлового будинку та господарської споруди під індивідуальний житловий будинок /а.с. 8/.
Позивач не погоджуючись з мотивами вищевказаної відмови звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до пункту "ґ" частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI).
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).
За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, здійснювати перебудову, дозволяти будівництво на своїй земельній ділянці будівництво іншим особам.
Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.
Чинним містобудівним законодавством, зокрема, частиною п'ятою статті 25 Закону № 3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати хибними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, обґрунтовані тим, що об'єкт нерухомого майна, щодо якого позивачем заплановано реконструкцію, розташований в центральній частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста та Планом території центральної частини міста належить до території перспективної багатоповерхової забудови де не дозволяється реконструкція індивідуального житлового будинку та господарської споруди під індивідуальний житловий будинок.
Надаючи правову оцінку іншим мотивам відмови, суд зазначає що останні пов'язані з наявністю у відповідача зауважень до поданих позивачем у складі пакету документів для отримання будівельного паспорта графічних матеріалів.
Судом встановлено, що Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в листі № 28-05/0590/33 від 19 березня 2020 року висловило такі зауваження до поданих графічних матеріалів: Згідно ДБН А.2.1-1-2008 "Вишукування. Інженерні вишукування будівництва", землекористувач здає виконавче знімання забудованої ділянки інженерних мереж для занесення їх в топографічну базу міста. Матеріали топографічних зйомок, які не мають штампу УМА про внесення в єдину електронну базу, вважаються недійсними, тим самим не можуть бути використані при проектуванні об'єктів містобудування.
Матеріалами справи підтверджено, що зазначений недолік не мав місця в поданих позивачем графічних матеріалах /а.с. 20/.
Разом із тим, позивачем не спростовано відсутність решти недоліків у поданих графічних матеріалах, а саме: схема генерального плану забудови земельної ділянки виконана не на викопіюванні з оновленої топографо-геодезичної основи в М 1:500, частково не зазначені відстані до об'єктів, розташованих на сусідніх земельних ділянках, під'їзди й пішохідні підходи; в ескізі намірів забудови відсутні плани індивідуального житлової будинку та господарської споруди до реконструкції та зазначена суперечлива інформація щодо кількості квартир житлового будинку.
За викладених обставин, суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу будівельного паспорта для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 з мотивів розташування об'єкта нерухомого майна, щодо якого позивачем заплановано реконструкцію, в центральній частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста та Планом території центральної частини міста належить до території перспективної багатоповерхової забудови де не дозволяється реконструкція індивідуального житлового будинку та господарської споруди під індивідуальний житловий будинок; а також наявністю у поданих позивачем графічних матеріалах недоліків, що полягають у відсутності штампу УМА про внесення в єдину електронну базу.
З огляду на те, що позивачем не доведено відсутності інших недоліків у поданих в складі документів для отримання будівельного паспорта графічних матеріалах, задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 є неприпустимим.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити про таке.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у листі № 28-05/0590/33 від 19 березня 2020 року. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними; крім того під час розгляду справи суд не встановив факту дотримання позивачем усіх інших умов для отримання ним такого будівельного паспорта.
Отже, позовна вимога про зобов'язання Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.
Натомість належним способом захисту та відновлення прав ініціатора звернення у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 28-01/29345 від 10 березня 2020 року про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0708 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач доводи позивача в повному обсязі не спростував.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 02498790) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 будівельного паспорта для реконструкції житлового будинку і господарської споруди під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 з мотивів розташування об'єкта нерухомого майна, щодо якого позивачем заплановано реконструкцію, в центральній частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста та Планом території центральної частини міста належить до території перспективної багатоповерхової забудови де не дозволяється реконструкція індивідуального житлового будинку та господарської споруди під індивідуальний житловий будинок; а також наявністю у поданих позивачем графічних матеріалах недоліків, що полягають у відсутності штампу УМА про внесення в єдину електронну базу.
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 28-01/29345 від 10 березня 2020 року про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0708 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 02498790) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя А.О. Чеснокова