26 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2231/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
30 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2020 №10991-СГ "Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5324282200:00:007:0064, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту";
- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930; вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039) протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням законної сили затвердити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282200:00:007:0064) сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність.
Позов обґрунтований тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.03.2020 №3443/0/82-20, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 5324282200:00:007:0064. Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2020 №10991-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підстав: статтями 58 Земельного та 87 Водного кодексів встановлено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок та вносяться до Державного земельного кадастру. Державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці, що реєструється, кадастровий номер та виготовляє витяг з Державного земельного кадастру, який надається для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню даним органом). Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану. В проекті землеустрою необхідно уточнити дані щодо: віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель (землі історико-культурного призначення, наявність (відсутність) об'єктів археології); водоохоронної зони; обмежень щодо використання земельної ділянки. З вказаним наказом позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки відповідач після отримання погодженого проекту землеустрою зобов'язаний був прийняти наказ про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, а не відмовляти у такому затвердженні та наданні земельної ділянки у власність. З огляду на те, що наданий позивачем проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, а також зважаючи на знаходження у проекті землеустрою переліку обмежень щодо використання земельної ділянки від 28.02.2020 №40, у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення ніж про затвердження проекту землеустрою.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 69-75/ зазначив, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято наказ від 22.04.2020 №10991-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови слугувало те, що бажана земельна ділянка частково належить до земель водного фонду, а в свою чергу на землях водного фонду заборонено здійснювати розорювання земель, оскільки це може призвести до погіршення природних якостей ґрунту та погрішити екологічну ситуацію в даній місцевості, що суперечить вимогам Конституції України та чинному законодавству. Крім того, Головне управління не розпоряджається землями водного фонду. Також, у проекті потрібно уточнити дані щодо: віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель (землі історико-культурного призначення, наявність (відсутність) об'єктів археології); водоохоронної зони; обмежень щодо використання земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, представлений на розгляд проект землеустрою не відповідав вимогам законодавства, а отже не підлягав затвердженню, з урахуванням даного факту позов, на думку головного управління, задоволенню не підлягає. Підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою та надання земельної ділянки у власність позивача відсутні, адже такі повноваження належать до дискреційних повноважень відповідача.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (вх.№Г-8973/0/25-20 від 06.04.2020) /а.с. 78/, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282200:00:007:0064) сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність.
До вказаної заяви додав проект землеустрою, витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 14-57/.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2020 №10991-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" /а.с. 76-77/ ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5324282200:00:007:0064, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: статтями 58 Земельного та 87 Водного кодексів встановлено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок та вносяться до Державного земельного кадастру. Державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці, що реєструється, кадастровий номер та виготовляє витяг з Державного земельного кадастру, який надається для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню даним органом). Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану. В проекті землеустрою необхідно уточнити дані щодо: віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель (землі історико-культурного призначення, наявність (відсутність) об'єктів археології); водоохоронної зони; обмежень щодо використання земельної ділянки.
Не погодившись із наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2020 №10991-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері набуття права власності на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ /далі - ЗК України/.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою-восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24.01.2020 у справі №316/979/18 та від 30.08.2018 у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Головне управління Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев'ятої-десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.
Оскільки на затвердження позивачем подано погоджений про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.03.2020 №3443/0/82-20 /а.с. 56-57/ проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5324282200:00:007:0064), то висувати зауваження до такого проекту землеустрою та зазначати в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою необхідність уточнити дані щодо: віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель (землі історико-культурного призначення, наявність (відсутність) об'єктів археології); водоохоронної зони; обмежень щодо використання земельної ділянки, не відповідає правильному застосуванню статті 118 ЗК України.
На підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5324282200:00:007:0064 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.03.2020 НВ-5315930792020 /а.с. 14-18/, що також свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою.
Наведеним суд відхиляє мотив відповідача щодо невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.
Також суд враховує ту обставину, що у погодженому проекті землеустрою міститься перелік обмежень щодо використання земельної ділянки від 28.02.2020 №40 /а.с. 38/. За змістом вказаного переліку бажана позивачем земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель, не входить до водоохоронної зони, не містить інших обмежень щодо її використання, а тому посилання відповідача на те, що земельна ділянка частково належить до земель водного фонду, судом відхиляються, як безпідставні та необґрунтовані.
Таким чином, наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2020 №10991-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині вимог слід задовольнити.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням законної сили затвердити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282200:00:007:0064) сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у постанові від 19.02.2020 у справі №591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.
Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев'ятої статті 118 ЗК України та правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними та у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вищевказану вимогу позивача шляхом зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282200:00:007:0064) сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та передати земельну ділянку у власність.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відносно вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність саме протягом двох тижнів з моменту набрання рішенням законної сили, то суд розцінює це як клопотання про вжиття заходів судового контролю.
З цього приводу суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, оскільки застосування заходів судового контролю є правом а не обов'язком суду, підстав для задоволення вказаного вище клопотання позивача суд не вбачає.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 (с. Лиман Перший, м. Решетилівка, Полтавська область, 38443, рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22 квітня 2020 року №10991-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324282200:00:007:0064) сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та передати земельну ділянку у власність.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гіглава