Справа № 420/3613/20
26 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування припису, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про:
визнання протиправним та скасування припису про недопущення повторних порушень №3 від 26.03.2020 року, винесеного Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса).
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що проведена позапланова невиїзна перевірка здійснена з порушеннями Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому, відповідно, припис про недопущення повторних порушень винесений на підставі протиправної перевірки, також є протиправним та підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 , наголошувалося, що ч.3 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено навіть не право, а обов'язок позивача ознайомитись з підставою для проведення позапланово заходу з наданням йому відповідного посвідчення (направлення), проте, контролюючий орган, позбавив арбітражного керуючого такої можливості та можливості недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Крім того, на думку позивача, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було порушено строк повідомлення про заплановану перевірку, у посвідченні на перевірку відсутній конкретний перелік питань, за якими планується здійснювати захід контролю, а перевірка скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вже була підставою для перевірки у жовтні 2019 року та наслідки цієї перевірки визнано протиправними рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№20812/20 від 01.06.2020р.) на позовну заяву (а.с.34-47).
Відзив обґрунтований наступним.
Листами Департамента з питань банкрутства Міністерства юстиції України було зобов'язано Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №21-32-2/44-10-2632 про банкрутство КС «Україна», з питань викладених у колективних заявах ОСОБА_4 , та інших, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Щодо посвідчення на проведення позапланової перевірки зазначалося, що на підставі доручення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було оформлено посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки де було чітко зазначено, що підставою для проведення перевірки є вищевказані колективні заяви.
Крім того, вказувалося, що діяльність арбітражних керуючих регулюється Кодексом України з процедур банкрутства та низкою підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, Порядком контролю, а не Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначалося, що повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки з додатками надсилалось на офіційну електронну адресу ОСОБА_1 , зазначену у реєстрі та того ж дня поштою, рекомендованим повідомленням, а тому, твердження позивача про несвоєчасне повідомлення про проведення перевірки не відповідає дійсності. Надання до повідомлення про проведення перевірки копій згоди Мін'юсту на її проведення Порядком контролю не передбачено.
По факту встановлених порушень Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) вказувалося, що арбітражним керуючим ОСОБА_1, не надано доказів щомісячного (до жовтня 2019 року, а з листопада 2019 року одного разу на два місяці) звітування перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат та його схвалення (погодження) комітетом кредиторів. Крім того, позивачем не було надано доказів затвердження господарським судом розміру винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень та витрат арбітражного керуючого. Таким чином, ОСОБА_1 , було порушено вимоги абзаців 1-2 частини статті 30 Кодексу «Про банкрутство», а оскаржуваний припис є правомірним.
Станом на 26 червня 2020 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Згідно Свідоцтва №1462 від 15.07.2013 року, ОСОБА_1 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с.23).
На підставі листів Департамента з питань банкрутства Міністерства юстиції України №40/135796-61-19/9.3.1 від 14.01.2020 року (а.с.104), №КО-2063-5 від 16.01.2020 року (а.с.102), №3893/10-10 від 10.02.2020 року (а.с.101), доручення та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №17 від 27.02.2020 року (а.с.107-108), з 11.03.2020 року по 13.03.2020 року, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1
Повідомлення про проведення позапланової перевірки, 27.02.2020 року, було надіслано Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1: 73003, м. Херсон, вул. Канатна 3, офіс 5 (а.с.109-115) та на електронну адресу арбітражного керуючого - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.100).
За результатами позапланової невиїзної перевірки Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) складено довідку №8 від 13.03.2020 року (а.с.53-89).
У довідці №8 від 13.03.2020 року зазначено, що підставою для проведення перевірки є додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час виконання повноважень ліквідатора у справі №21-32-2/44-10-2632 про банкрутство Кредитної спілки «Україна» з питань, викладених у колективній заяві ОСОБА_4 та інших від 24.09.2019 року б/н, колективній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.12.2019 року б/н, колективній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11.01.2020 року б/н, які стали підставою для проведення даної перевірки (а.с.54).
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 скористався правом на надання пояснень для спростування висновків комісії про встановлені порушення (а.с.119-130).
24.03.2020 року, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №11 (а.с.90-98).
Згідно акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №11 від 24.03.2020 року, перевіркою встановлені наступні порушення, які підлягають усуненню:
абзац 4 пункт 4 частини III Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3928/5 від 06.12.2019 року та абзац 11 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо заперечень по заявленим до боржника КС «Україна» вимог поточних кредиторів, зокрема і TOB КК «Лоєр», за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
абзац 13 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - не вжито достатніх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходяться у третіх осіб;
абзац 19 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо подання в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_4 та інших;
абзац 5 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - не вжито заходів щодо здійснення аналізу фінансового становища КС «Україна» за період з 28.08.2017- 10.03.2020 року;
частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражний керуючий ОСОБА_1 не скористався своїм правом та з 28.08.2017 по теперішній час не вживав заходів щодо пред'явлення вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства;
пункт 10 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито достатньо заходів щодо надсилання до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;
абзаци 1, 2 частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо використання під час проведення ліквідаційної процедури тільки одного рахунку боржника в банківській установі;
абзац 18 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо ведення реєстру вимог кредиторів КС «Україна»;
абзац 8 частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо пред'явлення до третіх осіб вимог з повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
абзаци 3, 4 частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо погашення вимог кредиторів відповідно до черговості (неправомірно отримано грошові кошти за період з 29.09.2017-01.10.2019 років з рахунку КС «України»);
Згідно акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №11 від 24.03.2020 року, перевіркою встановлені порушення, які не підлягають усуненню:
абзаци 1, 2 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства - арбітражним керуючим ОСОБА_1 не вжито заходів щодо звітування перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат та схвалення (погодження) комітетом кредиторів звітів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат (а.с.91-92).
26.03.2020 року, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено припис №3 про недопущення повторних порушень, а саме абзаців 1,2 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо не вжиття заходів звітування перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат та схвалення (погодження) комітетом кредиторів звітів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат (а.с.99).
Вважаючи припис про недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень - протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На час виникнення спірних правовідносин в Україні вже діяв Кодекс України з процедур банкрутства, оскільки Закон України №2343-XII від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який встановлював умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів втратив чинність з 21 жовтня 2019 року.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, зокрема, що арбітражний керуючий зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов'язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов'язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім'я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об'єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 8) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суд про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу України з процедур банкрутства державний орган з питань банкрутства, серед іншого, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства; здійснює інші передбачені законом повноваження.
Частиною першою статті 20 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих.
Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
Планові перевірки проводяться за певний період не більше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбітражний керуючий здійснює свої повноваження, або у приміщенні контори (офісу) арбітражного керуючого з обов'язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий зобов'язаний надати особам, уповноваженим на проведення перевірки, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що перевірялися раніше, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.
У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Саморегулівна організація арбітражних керуючих має право за зверненням учасника справи про банкрутство або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності арбітражного керуючого на предмет дотримання ним: 1) статуту саморегулівної організації арбітражних керуючих; 2) Кодексу професійної етики арбітражного керуючого; 3) рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих, пов'язаних із діяльністю арбітражних керуючих.
Перевірка саморегулівною організацією арбітражних керуючих діяльності арбітражного керуючого здійснюється в порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті.
Саморегулівна організація арбітражних керуючих зобов'язана протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснень арбітражного керуючого, з часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 року, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та ін.
Пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 року за №759/19497 (далі - Положення), визначено, що міжрегіональні управління Міністерства юстиції України підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
Згідно з пунктом 4.19 Положення міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих.
06.12.2019 року, Міністерством юстиції України, наказом №3928/5 затверджено Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за №1228/34199 (далі - Порядок).
Порядок поширюється на арбітражних керуючих, осіб, які проводять перевірку діяльності арбітражного керуючого, та осіб, які можуть бути залучені до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у випадках, передбачених цим Порядком.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін'юсту (далі - територіальні органи Мін'юсту) за згодою Мін'юсту.
Мін'юст та його територіальні органи є органами контролю.
Цей Порядок встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка); повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (далі - Дисциплінарна комісія) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:
проведення перевірки;
складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);
надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;
складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Строк проведення перевірки не може перевищувати для: планової перевірки - восьми робочих днів; позапланової перевірки - п'яти робочих днів.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.
Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим пункту 6 розділу ІІ Положення - ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії.
Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін'юсту за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим, шостим пункту 6 розділу ІІ Положення.
У разі надходження на адресу територіального органу Мін'юсту звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Мін'юсту надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки.
Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, якщо з таких звернень вбачається необхідність здійснення додаткового контролю з боку органу контролю, проводить позапланову перевірку або погоджує проведення позапланової перевірки територіальному органу Мін'юсту.
Згода Мін'юсту на проведення позапланової перевірки надається територіальному органу Мін'юсту листом структурного підрозділу Мін'юсту, що забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін'юсту), за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Мін'юст із метою контролю за проведенням перевірок територіальними органами Мін'юсту може відповідним дорученням зобов'язати територіальний орган Мін'юсту надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу.
Орган контролю проводить перевірку за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки (планової/позапланової) не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. Під час обчислення зазначених строків має враховуватись час на пересилання поштової кореспонденції, установлений законодавством, у разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим поштовим відправленням.
Для проведення перевірки орган контролю формує комісію з перевірки (далі - комісія) у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії входять виключно представники органу контролю. До проведення перевірки можуть залучатися найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі.
Для проведення перевірки орган контролю надає комісії доручення на проведення перевірки. Доручення на проведення перевірки підписує керівник структурного підрозділу Мін'юсту (в разі проведення перевірки Мін'юстом) чи керівник територіального органу Мін'юсту / заступник керівника територіального органу Мін'юсту (в разі проведення перевірки територіальним органом Мін'юсту) або особа, яка виконує його обов'язки.
На підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки та письмовий запит у формі повідомлення про проведення перевірки, які підписує керівник структурного підрозділу Мін'юсту чи керівник територіального органу Мін'юсту / заступник керівника територіального органу Мін'юсту або особа, яка виконує його обов'язки.
Повідомлення про проведення перевірки надсилається арбітражному керуючому електронною поштою на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України, та цього ж дня надсилається рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів органу контролю на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого або вручається особисто арбітражному керуючому чи його представнику за довіреністю, що посвідчується особистим підписом арбітражного керуючого чи його представника.
До повідомлення про проведення позапланової перевірки додається копія документа (заява, скарга тощо), який став підставою для її проведення (за наявності).
У повідомленні про проведення перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце та час проведення перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.
Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки з моменту отримання повідомлення про проведення перевірки особисто арбітражним керуючим або його представником за довіреністю, або через чотири робочих дні з дати відправлення такого повідомлення рекомендованим поштовим відправленням. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, перш за все суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями статей 2, 19 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративного суду не віднесено надання оцінки діям (бездіяльності) арбітражних керуючих на відповідність законодавству про банкрутство, яка належить господарському суду у ході розгляду справи про банкрутство та державному органу з питань банкрутства під час здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих.
За загальним правилом адміністративний суд не повноважний перебирати на себе повноваження суб'єктів владних повноважень, тим самим втручаючись у їх дискреційні повноваження.
Таким чином, суд розглядає дану справу у відповідності до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Щодо посилань арбітражного керуючого ОСОБА_1 на порушення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) пункту 9 Порядку, щодо відсутності годи Мін'юсту на проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що листом Міністерства юстиції України №24/1026-32-20/21.1 від 30.01.2020 року (а.с.101), у відповідь на лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №КО-2063-5 від 16.01.2020 року, щодо надання згоди на позапланову перевірку (а.с.102), було надано згоду на проведення перевірки та зобов'язано Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) врахувати під час проведення заходу контролю питання, викладені у колективні скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.12.2019 року.
Таким чином, твердження позивача про відсутність згоди Мін'юсту на проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1, не знаходить свого підтвердження.
Щодо порушення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) строків повідомлення ОСОБА_1 , про заплановану перевірку, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що повідомлення про проведення позапланової перевірки, 27.02.2020 року, було надіслано Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1: 73003, м. Херсон, вул. Канатна 3, офіс 5 (а.с.109-115) та на електронну адресу арбітражного керуючого зазначену в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.100).
Позапланову перевірку було розпочато з 13.03.2020 року, а тому, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) не було порушено десятиденний (календарних днів) строк повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки визначений пунктом 14 Порядку.
Крім того, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки з моменту отримання повідомлення про проведення перевірки особисто арбітражним керуючим або його представником за довіреністю, або через чотири робочих дні з дати відправлення такого повідомлення рекомендованим поштовим відправленням.
Також, суд критично ставиться до посилань позивача про відсутність у повідомленні та посвідченні на проведення позапланової перевірки переліку питань, які планується перевірити та зазначає, що перелік питань які будуть перевірятися зазначено у повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №17 від 27 лютого 2020 року. Позивачеві було запропоновано забезпечити умови для проведення перевірки та у термін до 11 березня 2020 року надати комісії пояснення з предмета перевірки та копії документів (перелік необхідних документів додавався) (а.с.111-114).
Крім того, суд звертає увагу, що перелік питань перевірки відповідає статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства якою визначено обов'язки арбітражного керуючого.
Щодо посилань позивача, про упередженість членів комісії при здійсненні позапланової перевірки у зв'язку з визнанням протиправним та скасуванням Миколаївським окружним адміністративним судом (адміністративна справа №400/4198/19) припису №14 від 03.10.2019 року та проведення повторної перевірки з тих самих підстав, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем проводилась позапланова невиїзна перевірка діяльності позивача, щодо додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року та іншого законодавства з питань банкрутства з дослідженням питань, зазначених у скарзі громадянина ОСОБА_2 б/н від 21.03.2019 року на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №21-32-2/44-10-2632 про банкрутство Кредитної спілки «Україна», а саме: надання комітету кредиторів банкрута звіту про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів за липень-вересень 2018 року; підстави взяття ліквідатором банкрута ОСОБА_1 на себе повноважень секретаря на засіданні комітету кредиторів від 16.10.2018 року; інші питання зазначені у скарзі громадянина ОСОБА_2 від 21.03.2019 року.
07.10.2019 року, відповідачем виносився припис про недопущення повторних порушень №14 щодо недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності порушення частини дев'ятої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Суд звертає увагу, що наразі, після втрати чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 41 відповідає частина 4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства - ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Суд зазначає, що відповідно до п.9 розділу ІІ Порядку, повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим пункту 6 розділу ІІ Порядку - ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії.
Оскільки, позивачеві винесено припис за порушення абзаців 1-2 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що посилання позивача на проведення повторної перевірки з тих самих підстав не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи.
Слід зазначити, що вищевказане порушення було виявлено під час дослідження питання «оплата витрат пов'язана з ліквідаційною процедурою та сплата винагороди ліквідатору», яке також було предметом перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1, що підтверджується повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки.
Крім того, ОСОБА_1 , не було надано жодного доказу, який би свідчив, що питання які були предметом перевірки вже досліджувались відповідним територіальним органом Міністерства юстиції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що ані під час проведення позапланової невиїзної перевірки, а ні під час судового розгляду справи, позивачем не було надано доказів щомісячного (до жовтня 2019 року, а з листопада 2019 року разу на два місяці) звітування перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат та його схвалення (погодження) комітетом кредиторів. Крім того, арбітражним керуючим ОСОБА_1, не було надано доказів затвердження господарським судом розміру основної винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень та витрат арбітражного керуючого.
Суд звертає увагу, що Господарським судом Миколаївської області в ухвалі по справі №21-32-2/44-10-2632 від 16 березня 2020 року, питання звітування про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого - не досліджувалось. Господарським судом досліджувалось наявність чи відсутність порушень арбітражним керуючим ОСОБА_1, частини 4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо посилань позивача на упередженість членів комісії при здійсненні позапланової перевірки у зв'язку з визнанням протиправним та скасуванням Миколаївським окружним адміністративним судом (адміністративна справа №400/4198/19) припису №14 від 03.10.2019 року, суд зазначає, що дані твердження базуються лише на припущеннях позивача та також не підтверджені жодними допустимими доказами.
Крім того, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №400/4198/19 від 19 березня 2020 року - не набрало законної сили.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо протиправності оскаржуваного припису, які б доводили неправомірність висновків позапланової невиїзної перевірки, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, обґрунтовано, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького 34, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправним та скасування припису про недопущення повторних порушень №3 від 26.03.2020 року, винесеного Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.