Справа № 420/4965/20
26 червня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року.
Ухвалою суду від 16.06.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
Позивачем, 22.06.2020 року усунено недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 16.06.2020 року.
Позивачем, поряд з позовною заявою надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд зупинити стягнення на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року, видану ГУ ДФС у Миколаївській області, що проводиться в рамках виконавчого провадження №60866002, згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 20.03.2020р., де боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - Баштанське управління ГУ ДФС у Миколаївській області до завершення розгляду справи по суті.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що оскаржувана вимога є виконавчим документом, відповідно до Закону України №2464-VI «Про облік та збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за яким відкрито виконавче провадження та проводиться стягнення з заробітної плати позивача, відповідно до Постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату доходи та пенсію боржника від 20.03.2020 року винесену в рамках виконавчого провадження №60866002, відкритого Новобузьким районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). При цьому, 03.06.2020 року набрали чинності зміни до Закону України №2464-VI «Про облік та збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме, ст.915, розділу VIII Перехідні положення, відповідно до якої, нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону - не підлягають поверненню. Враховуючи зазначене, та те, що за час розгляду адміністративної справи, у разі неприйняття судом заходів забезпечення позову, будуть і надалі здійснюватись відрахування із заробітної плати позивача, які повернути після ухвалення судового рішення на буде неможливо, та невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав за захистом яких позивач звернувся до суду та унеможливити виконання рішення суду, заявник просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог.
Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
В свою чергу, ст.915, розділу VIII «Перехідні положення» Закону України «Про облік та збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, передбачено, що нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону - не підлягають поверненню.
Суд зазначає, що позивачем оскаржено до суду вимогу про сплату боргу №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року на виконання якої головним державним виконавцем Новобузького районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Станкевичем В.О., 13.12.2019 року відкрито виконавче провадження №60866002 Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Миколаївській області борг у розмірі 23785,68 грн.
При цьому, головним державним виконавцем Новобузького районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Станкевичем В.О. 20.03.2020 року в межах виконавчого провадження №60866002 прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою встановлено: звернути стягнення на доходи боржника, що отримує дохід у ТОВ «Чорноморський рибний порт» щомісяця відрахування з доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 26532,59 грн.
Отже, на виконання вимогу про сплату боргу №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року за постановою державного виконавця із заробітної плати ОСОБА_1 здійснюються утримання в розмірі 20% від заробітної плати.
Оскаржувана вимогу про сплату боргу №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року є виконавчим документом та звернута до примусового виконання. Примусове стягнення з позивача коштів до закінчення розгляду даної справи по суті ускладнить ефективний захист його прав. Вищезазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі повернення стягнутих коштів.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з метою захисту прав позивача, з урахуванням правової природи інституту забезпечення позову, суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Керуючись ст.ст.150, 151, 168, 243, 248 КАС України, суд
Заяву позивача про забезпечення позову у справі - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2010-51У від 09.08.2019 року, видану ГУ ДФС у Миколаївській області, що проводиться в рамках виконавчого провадження №60866002, згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 20.03.2020 року, де боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - Баштанське управління ГУ ДФС у Миколаївській області до завершення розгляду справи по суті.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.293, 295 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя П.П. Марин