Справа № 420/3404/20
26 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування постанови приватного виконавця від 09.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження,-
21.04.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування постанови приватного виконавця від 09.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження за заявою ТОВ «Алекскредит».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 квітня 2020 року приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення боргу з позивача за виконавчим написом нотаріуса ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що заяву про видачу виконавчого напису та сам виконавчий напис не отримувала. Позивач не погоджуючись з діями приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 24.04.2020 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича та зобов'язано надати документи, які слугували підставою для вчинення виконавчого напису у строк до 20 травня 2020 року.
20.05.2020 року за вх. № ЕП/7323/20 та 25.05.2020 року за вх. № 20097/20 від приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» 08 квітня 2020 соку звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни із заявою про примусове виконання рішення в якій просили відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 6225 від 04.04.2020 року виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 19 460,00 грн. Так, у виконавчому написі вказано місце проживання Боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Тобто, виконавчим документом чітко встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Також приватним виконавцем перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам чинному законодавству України. При прийнятті до виконання виконавчого документу виконавцем не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувану та відмови у відкритті виконавчого провадження. Більш того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформація, що вказана у виконавчому напису, а саме, місце проживання Боржника - ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Також, приватним виконавцем, відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», на дві адреси позивача надіслано постанови про відкриття виконавчого провадження № 61778731 від 09 квітня 2020 року рекомендованим поштовим відправленням за №0200245383303 (м АДРЕСА_2 , кв. 53) та №0200245382463 (Черкаська обл., м. Моршин, вул. Савченко, буд. 310). Разом з цим, відповідно до відстеження листа за № 0200245382463, відправлення вручено особисто 25 квітня 2020 року, про що свідчить витяг з офіційного сайту «Укрпошта». Отже, приватний виконавець діяв відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а Позивач не надав доказів, щодо протиправних дій відповідача.
27.05.2020 року за вх. № ЕП/7738/20 року та 01.06.2020 року за вх. № 20868/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28.05.2020 року повторно зобов'язано приватного нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича надати до Одеського окружного адміністративного суду документи, які слугували підставою для вчинення виконавчого напису у строк до 10 червня 2020 року.
17.06.2020 року за вх. № ЕП/9067/20 на виконання ухвали суду від 28.05.2020 року надійшли документи, які слугували підставою для вчинення виконавчого напису.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
19.09.2018 між ТОВ «Алекскредит». (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання кредиту № 1504113 в сумі 10000,00 грн. на строк до 19.10.2018 року.
П.п. 1.5-1.7 п. 1 договору передбачено, що проценти за користування кредитом строком більше ніж 5 календарних днів (включаючи дострокове погашення кредиту) нараховуються, виходячи з фіксованої процентної ставки від визначеної суми кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом. Процентна ставка складає 1,02 % в день. Проценти за користування кредитом строком менше ніж 5 календарних днів (включаючи дострокове погашення кредиту) визначаються фіксованою сумою і складають 510,00 грн. від визначеної суми кредиту за весь період користування кредитом. У випадку виконання Позичальником зобов'язання (повернення основної суми та процентів за користування кредитом) виключно у дату 19.10.2018 року, проценти за користування кредитом визначаються фіксованою сумою і складають 3060,00 грн.
П.п.1.12 п.1 Договору передбачено, що сплата процентів за користування кредитом та суми кредиту здійснюється відповідно до графіку платежів, що зазначається у Додатку №1 до вказаного Договору та є невід'ємною його частиною.
Згідно Додатку №1 до Договору про надання кредиту № 1504113 від 19.09.2018 року, орієнтовна сукупна вартість кредиту складає 13060,00 грн.: 10000,00 грн. (основна сума кредиту) + 3060, грн. (проценти за користування кредитом).
Договір про надання кредиту № 1504113 від 19.09.2018 року та Додаток №1 містять реквізити сторін: позичальника - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса:
АДРЕСА_3 ;
2) АДРЕСА_4 ,
а також кредитодавця - ТОВ «Алекскредит», 49041, Дніпропетровська обл.., м. Дніпро, вул.. Стартова 9-А, 2-поверх, ЄДРПОУ 41346335, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005.
19.10.2018 року між ТОВ «Алекскредит» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Додаткову угоду про зміну умов Договору про надання кредиту № 1504113 від 19.09.2018 року, відповідно до якої строк дії Договору від 19.09.20188 року продовжено з 20.10.2018 року до 18.11.2018 року (включно). З урахуванням умов Додаткової угоди орієнтовна сукупна вартість кредиту збільшилась на 3210,00 грн.
25.03.2020 року вих. № 43915-782/2020-ЗМ ТОВ «Алекскредит» направило претензію на адресу позивача: Черкаська область, село Мошни, вул.. Савченка, буд. 310, з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 18060,00 грн.
03.04.2020 року вих. № б/н представником ТОВ «Алекскредит» на адресу приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчуку Володимиру Вікторовичу направлено заяву на вчинення виконавчого напису з додатками, в якій ТОВ «Алекскредит» просило вчинити виконавчий напис на кредитному договорі № 1504113 від 19.09.2018 року із вказівкою, що виконавчий напис може бути пред'явлений до виконання протягом одного року з моменту його вчинення.
04.04.2020 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 6225, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1504113 від 19.09.2018 року на загальну суму 18060,00 грн. за період з 19.11.2018 року по 31.01.2020 року.
Виконавчий напис містить наступні відомості про боржника: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .
07.04.2020 представник ТОВ «Алекскредит» звернувся до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 04.04.2020 року № 6225, накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках боржника в межах суми заборгованості - 19460,00 грн. У заяві стягувач зазначив, що адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .
09.04.2020 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 61778731 з примусового виконання виконавчого напису № 6225 від 04.04.2020 року, та одночасно стягнула з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1946 грн.
09.04.2020 року за № 23543 приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2020 року на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 та адресу проживання: АДРЕСА_6 .
Так, відповідно до Довідки від 13.04.2020 року № 22, виданої Дочірнім підприємством «Перемога Нова» (код ЄДРПОУ 305418899), ОСОБА_1 працює на підприємстві на посаді птахівника з 23.01.2019 року, згідно Наказу № 28-КО від 22.01.2019 року по теперішній час.
Відповідно до Довідки від 01.05.2020 року № 271 виданої сільським головою Мошнівської сільської ради, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_7 .
Згідно Довідки Любашівської селищної ради від 12.05.2020 року № 932/02-20, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , відповідно до домової книги домоволодіння з 02.09.2005 року по теперішній час. Факт місця реєстрації підтверджується відомостями з паспорта позивача серії НОМЕР_3 , а саме ст. 11 паспорта місце проживання.
12.05.2020 року адвокатом Яцюк Максимом Васильовичем направлено адвокатський запит на адресу Київської міської ради, в якому адвокат просив надати відомості про існування або відсутність існування адреси: АДРЕСА_6 та відомості про особу, за якою зареєстрована дана адреса.
20.05.2020 року за № 108-5399 Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією надано відповідь, відповідно до якої житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Зенітна, буд. 4 - не існує. Розпорядження про присвоєння адреси: вул.. Зенітна, 4 Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація не видавала.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (надалі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 3 Закону №1404-VІІІ, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з частиною першою ст. 5 Закону №1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини другої ст. 5 Закону №1404-VІІІ, приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (надалі - Закон № 1403-VIII), примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 23 Закону № 1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з частинами першою, другою ст. 25 Закону № 1403-VIII, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. При цьому виконавчим округом відповідача є територія м. Києва.
Як вбачається із заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого документу, за яким позивач є боржником: адресою її реєстрації є: АДРЕСА_9 , Черкаська обл.,. Черкаський р-н, АДРЕСА_7 .
Проте, відповідно до Довідки Любашівської селищної ради від 12.05.2020 року № 932/02-20, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , що підтверджується відомостями з паспорта позивача серії НОМЕР_3 , а саме ст. 11 паспорта «місце проживання».
Відповідно до Довідки від 01.05.2020 року № 271 виданої сільським головою Мошнівської сільської ради, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_7 .
Згідно з частиною першою ст. 24 Закону №1404-VІІІ, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.
Отже, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання належить стягувачу, проте, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи саме за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
При цьому відповідачем не надано жодного доказу щодо проживання чи перебування позивача у місті Києві.
Таким чином, оскільки адресою реєстрації Позивача, як Боржника є: вул.. Водопровідна, 30, смт. Любашівка, Одеська область; адресою проживання є: 19615, Черкаська обл.,. Черкаський р-н, село Мошни, вул.. Савченка, буд. 310, а виконавчим органом Відповідача є територія м. Києва, оскаржена постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
При цьому покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 12.04.2020 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір про надання правової допомоги № 01/12-04-20.
Предметом договору є:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі;
- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновлення в разі порушення;
- представництво та захист інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, кримінального, адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами всіх форм власності.
Договором передбачено, що гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги. Гонорар складається з суми вартості допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору.
Так, відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору №01/12-04-20 про надання правової допомоги, гонорар Адвоката складається із погодинної оплати із розрахунку 1000 (одна тисяча) грн. за одну годину допомоги Адвоката.
Пунктом 4 вказаного Додатку №1 передбачено, що погодинний розрахунок допомоги адвоката складається:
- участь в судовому засіданні - від часу призначеного судом до часу фактичного закінчення окремого судового засідання;
- участь в судовій експертизі;
- участь в досудовому вирішенні спору/переговорах щодо мирової угоди;
- участь в окремій процесуальній дії - від часу прибуття адвоката до місця дії до часу закінчення окремої процесуальної дії;
- написання та подання позовної заяви/відзиву/відповіді на відзив/ заперечення - одна година; у випадку підготовки документу підвищеної складності з використанням чи друку значної кількості матеріалів - дві години;
- написання та подання апеляційної скарги - півтори години, у випадку підготовки документу підвищеної складності з використанням чи друку значної кількості матеріалів - дві години;
- написання та подання касаційної скарги - дві години, у випадку підготовки документу підвищеної складності з використанням чи друку значної кількості матеріалів - три години;
- написання та подання адвокатського запиту - півгодини;
- особисте отримання відповіді на адвокатський запит - півгодини;
- надання консультацій, роз'яснень, ознайомлення з документами - від часу початку до фактичного часу закінчення;
- в інших випадках - відповідно до фактично витраченого часу.
Як вбачається з Акту б/н від 27.05.2020 року надано правової допомоги до договору 01/12-04-20 від 12.04.2020 року, адвокатом надано наступні види правової допомоги:
- написано адвокатські запити в інтересах Клієнта до виконавця Дорошкевич, нотаріуса Колейчик та до ТОВ «Алекскредит» - тривалість 90 хв. - вартість 1500,00 грн.;
- написано адміністративний позов до приватного виконавця Дорошкевич - тривалість 60 хв. - вартість 1000,00 грн.;
- написано та подано клопотання про надання доказів у справі № 420/3404/20 - тривалість 15 хв. - вартість 250,00 грн.;
- написано адвокатський запит до Київської міської ради - тривалість 30 хв. - вартість 500,00 грн.;
- написано заяву про залучення третьої особи ТОВ «Алекскредит» - тривалість 15 хв. - вартість 250,00 грн.;
- написано заяву про винесення окремої ухвали по справі 420/3404/20 - тривалість 30 хв. - вартість 500,00 грн.;
- написано та подано клопотання про надання доказів - тривалість 15 хв. - вартість 250,00 грн.;
- написано та подано відповідь на відзив у справі 420/3404/20 - тривалість 30 хв. - вартість 500,00 грн.;
За надання правової допомоги, в рамках Договору 01/12-04-20 від 12.04.2020 року, адвокат Яцюк М.В. отримав від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 7000,00 грн., про що складені квитанції б/н від 13.04.2020 року на суму 4000,00 грн. та від 27.05.2020 року на суму 3000,00 грн. (а.с.16, 139).
Суд зазначає, що вказані квитанції складені та підписані особисто адвокатом Яцюк М.В.
Адвокат Яцюк М.В. надав правової допомоги позивачу на суму 4750,00 грн.
Отже, з наданих адвокатських послуг не підтверджується надання вказаних послуг адвокатом на суму 7000,00 грн., а тому, на думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є недоведеною.
За таких обставин вимога щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення у сумі 4750,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки оскаржені рішення приватного виконавця (при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг) не визнані судом такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в сумі 840,80 грн., сплачені згідно квитанції № 0.0.1679314619.1 від 16.04.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни.
Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування постанови приватного виконавця від 09.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (виконавчий округ міста Києва) від 09 квітня 2020 року про відкриття виконавчого провадження за заявою ТОВ «Алекскредит».
Стягнути за рахунок приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (виконавчий округ міста Києва) (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-А, оф. 71-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 4750 грн. (чотири тисячі п'ятдесят гривень) за рахунок приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (виконавчий округ міста Києва) (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-А, оф. 71-А).
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.