26 червня 2020 р. № 400/1319/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом (з урахуванням уточненого позову) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій в частині призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-й, 2015-й і 2016-й роки, та в частині відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком; зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-й, 2017-й, 2018-й роки, з 17.04.2019 р. та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на 17.04.2019 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 06.02.2015 р. їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), але виплата не здійснювалась, оскільки позивач продовжила працювати за спеціальністю з 09.02.2015 р. За заявою позивача 17.04.2019 р. їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), але розмір пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, тобто не за останні три календарні роки. Крім того, позивач вважає, що має право на призначення та виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058.
Відповідач 19.05.2020 р. подав відзив на позов (а. с. 69-72), в якому зазначає, що пенсія позивачу призначена з 06.02.2015 р., а з 17.04.2019 р. відбулося переведення на інший вид пенсії, а не призначення нового виду пенсії. При переведенні на інший вид пенсії застосовується той самий показних середньої заробітної плати, що й при призначенні пенсії. У зв'язку з тим, що позивачу 06.02.2015 р. пенсія за вислугу років уже призначалась, підстави для виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 при переведенні на пенсію за віком відсутні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивачу 06.02.2015 р. призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону № 1788 (а. с. 21). Виплата пенсії не здійснювалась, оскільки позивач продовжила працювати за спеціальністю з 09.02.2015 р.
З 17.04.2019 р. позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, розмір якої розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (а. с. 41).
За визначенням ст. 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Судом встановлено, що до 06.02.2015 р. позивачу було призначено пенсію за нормами Закону № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Таким чином, при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2016-2018 роки), оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернулася вперше.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 р. по справі № 133/476/15-а та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17.
Таким чином, відповідач протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-й, 2015-й і 2016-й роки.
За приписами п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Пункт 5 Порядку № 1191 встановлює, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, виходом на пенсію саме з посад у закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е” - “ж” ст. 55 Закону № 1788, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. по справі № 462/5636/16-а, від 19.03.2019 р. по справі № 466/5637/17 і від 02.08.2019 р. по справі № 724/579/17.
10.01.2020 р. позивач зверталася до відповідача із заявою про надання письмових роз'яснень щодо невиплати їй одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій (а. с. 65).
Листом від 21.01.2020 р. відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги при переведенні на пенсію за віком (а. с. 11).
Зазначену позицію суд вважає хибною з огляду на таке.
Наявність у позивача спеціального стажу роботи та страхового стажу відповідач не заперечує. Позивач вийшла на пенсію за віком з посади у закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е” - “ж” ст. 55 Закону № 1788. До виходу на пенсію за віком відповідач не отримувала будь-яку іншу пенсію, оскільки 09.02.2015 р. їй припинено виплату пенсії за вислугу років. Відповідачем не надано доказів того, що позивач фактично отримувала пенсію за вислугу років чи будь-яку іншу. Суд звертає увагу, що поняття призначення пенсії та фактичне її отримання не є тотожними.
Таким чином, відмова відповідача виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком є протиправною.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн (а. с. 24), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій в частині призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-й, 2015-й і 2016-й роки, та в частині відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком; зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-й, 2017-й, 2018-й роки, з 17.04.2019 р. та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на 17.04.2019 р. - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-й, 2015-й і 2016-й роки, та в частині відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-й, 2017-й, 2018-й роки, з 17.04.2019 р. та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на 17.04.2019 р.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн 60 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Дата складення повного судового рішення 26.06.2020 р.
Суддя Н. В. Лісовська